2

Міністерство освіти і науки україни

Магістерська работа

на тему:

ОСОБЛИВОСТІ ОПЕРНОГО ВИКОНАВСТВА М. МЕНЦИНСЬКОГО В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Виконав:

2014

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………....…………………3

Розділ 1. Особливості становлення українського оперного мистецтва

на початку ХХ ст………………………………………………………………....8

1.1. Зміст основних понять обраної теми дослідження……………...….8

1.2. Історія зародження та становлення оперного виконавства у світі..14

1.3. Аналіз кризи європейської культури на початку 20 століття……..23

1.4. Стан оперного мистецтва в Україні в кінці 19-початку 20 ст……..41

Розділ 2. Життя та творчий спадок М. Менцинського……………….……….55

2.1. Аналіз життєвого шляху відомого українця………………………..59

2.2. Особливості оперного виконавство М. Менцинського…………....66

2.3. Вплив творчості М. Менцинського на розвиток

українського оперного мистецтва………………………………………………75

Висновки…………………………………………………………………………81

Список використаної літератури……………………………………………….84

Додатки…………………………………………………………………………..90

Вступ

З часів зародження опери на рубежі XVI - XVII століть і донині цей жанр викликає полеміку про його життєвості та напрямки розвитку. У різні історичні епохи ставлення до опери змінювалося. Вона могла розглядатися і як мистецтво для аристократії і вищого світу, і як щодо популярний жанр в середовищі широких мас. Майже повне забуття і удавана швидка смерть жанру як такого змінилася його відродженням і виникненням його нових сценічних форм.

Актуальність дослідження. Опера поєднала в собі багато види мистецтва: музику, спів, драму, танець, образотворче мистецтво. Не має другого жанру в сценічному мистецтві, який би був настільки багатогранний за своїм можливостям емоційного і естетичного впливу на глядача. Без перебільшення можна стверджувати, що сьогодні опера є найбільш затребуваним способом репрезентації класичного мистецтва. Незважаючи на зміни, що відбулися з оперним мистецтвом в XX столітті, цей жанр залишився практично незмінним у своїх конститутивних характеристиках і не зазнав принципових трансформацій. В цьому відношенні, оперне мистецтво можна вважати сполучною ланкою між сучасним мистецтвом (наприклад, театральним або образотворчим) і класичним мистецтвом. Хоча опера завжди притягувала погляди дослідників, існує явний брак комплексних досліджень: як з художньої точки зору, так і з позицій оцінки її місця в системі мистецтв і в суспільстві. Сучасне суспільство висуває нові вимоги до мистецтва. Тому актуальність дослідження полягає також у тому, що аналіз еволюції опери як жанру дозволяє виявити тенденції зміни ролі класичного мистецтва в сучасній культурі.

Актуальність роботи обумовлена також необхідністю глибокого і всебічного дослідження життєдіяльності, багатогранного творчого доробку діячів української культури та науки, які своєю самовідданою працею сприяли збереженню самобутності свого народу, доводячи його непересічність на тлі світової історії і культури.

Яскравою сторінкою в літопис українського музичного мистецтва увійшла творчість одного з найосвіченіших музикантів і гуманітаріїв свого часу, оперного та концертно-камерного співака, педагога і громадсько-політичного діяча - Модеста Омеляновича Менцинського (1875 - 1935). Він явив собою новий тип митця - універсала з величезною працездатністю та енциклопедичними знан-нями, широким діапазоном інтересів у різних галузях культури та мистецтва. Він володів сімома мовами, цікавився класичною й сучасною йому літературою, філософією та фольклористикою. Він листувався з найосвіченішими людьми свого часу, мав багатюще зібрання друкованих та рукописних зразків вокальної музики й репрезентативну мистецьку бібліотеку. Завдяки багатогранності й висоті творчого доробку та виконавської майстерності його ім’я стало широко відомим в Україні та Західній Європі.

Степінь розробки теми. Розрізнені дані про мистецьку діяльність М. Менцинського вміщено у багатьох довідково-енциклопедичних виданнях, його виступи незмінно викликали жвавий відгук у театральній критиці та пресі, вузлові етапи його творчого зростання висвітлювались у статтях сучасних йому музикознавців та істориків мистецтва. Серед них В. Антонюк, М. Головащенко, І. Деркач, М. Колесса, Л. Мелех-Яросевич, А. Терещенко, О. Ємець.

Так, І.Л. Бермес у висвітленні обставин розвитку музичного життя, у тому числі освітнього процесу та концертного виконавства у першій половині XX ст., зокрема на Дрогобиччині, звертає увагу на широкий суспільний резонанс концертів, у яких брали участь відомі співаки та музиканти М. Менцинський, М. Голинський, С. Федичківська, В. Тисяк, М. Шекун-Коломийченко. Ними було показано низку концертних програм вокально-хорової та інструментальної музики. Особливо вагому роль виступи зазначених артистів мали для професійного становлення студентів філії Вищого музичного інституту ім. Лисенка; вони також потужно сприяли активізації музичного життя загалом Дрогобицького регіону.

Однак попри численні фахові праці донині залишається багато неопрацьованого й недостатньо висвітленого матеріалу про життя та творчу діяльність співака, без чого належним чином не може бути осмислений потужний пласт музично-культурної традиції нашого народу. Дане дослідження є нагальним не лише у плані наукового заглиблення в художню спадщину українського класичного музичного мистецтва, але й у плані з’ясування основних закономірностей розвитку європейського мистецтва першої третини ХХ ст. Потреба у системній реконструкції вокальної творчості та громадсько-культурної діяльності М. Менцинського обумовила вибір теми даного мгістерського дослідження.

Володіючи драматичним тенором великої сили, М.О. Менцинський вдавався до інтерпретації героїчних партій в операх Вагнера та інших композиторів. Серед своїх співвітчизників не мав суперників у вагнеровском репертуарі. Одна з газет писала, що М. Менцинський має всі підстави вважатися одним із найвидатніших співаків Європи: голос його виняткової класи, пречудового героїчного тембрального забарвлення і широкого діапазону, вирівняний у всіх регістрах, і співає він із незвичайною легкістю. Якнайкраще підходить до героїчних образів і його зовнішність, постава, зріст та комплекція".

В історію української музичної культури, М. Менцинський увійшов і як незрівнянний камерний співак, блискучий інтерпретатор народних пісень і творів М. Лисенка. Він чудово виконував також твори галицьких композиторів, зокрема Людкевича, Січинського. Питанню вивчення ролі оперного виконавства М. Менцинського в контексті європейської культури присвячена дане дослідження.

Степінь розробки теми. Значні за обсягом дослідження по вивченню рівня розвитку європейської культури на початку 20 ст. та оцінки ролі в цьому процесі оперного виконавства М. Менцинського проведені такими вченими, як Оленюк Д.В., Деркач І., Людкевич С., Колесса М., Гнатів Т. Ф., Грінченко М., Стеценко К., В.В. Савчук, К. Макконел, С. Ривкін, Д. Траут, Д. Уокер, Ф. Штерн.

Мета дослідження полягає в ознайомленні з життям українського тенора М. Менцинського. Проаналізувати кризу європейської культури на початку 20 століття та становище оперного виконавства в Україні. Оцінити роль М. Менцинського в подальшому розвитку української культури.

Об'єктом нашого дослідження є сукупність необхідних умов, що забезпечили успішний розвиток та завоювання визнання українського оперного виконавця М. Менцинського в контесті європейської культури.

Предметом дослідження особливості оперного виконавства М. Менцинського в контексті європейської культури.

Методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури; аналіз та узагальнення. В основу дослідження, лягли методи порівняльно-порівняльного аналізу та класифікації. Вирішення поставлених у роботі завдань здійснювалося з використанням системного підходу в доборі матеріалу, методів індуктивного і логічного аналізу, статистичні методи аналізу літературних даних.

Новизна дослідження. Зроблено широкий літературний пошук з детальним аналізом наукової інформації. Проведено систематизацію та адаптацію отриманих літературних результатів.

Завдання дослідження можна сформулювати так: