9. Експертиза та оцінка банками ефективності інвестиційних проектів.

Найвідповідальніший етап проектного циклу в банку — оцінка інвестиційного проекту. Об'єктом оцінки інвестиційного проекту виступає документація, що належить до проекту:

• зведені документи: виконані інвестиційні або інноваційні проекти, техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), бізнес-плани, розрахунки економічної ефективності, інші документи обґрунтування інвестиційної діяльності;

• первинні документи, які використовуються для складання зазначених зведених документів: кошториси, калькуляції, довідки, висновки тощо;

• окремі документи обґрунтування інвестицій.

Експертизу цих документів повинен здійснювати в банку відділ експертизи інвестиційних проектів, а за відсутності такого — експерт консалтингової компанії на контрактній основі. Експертиза документів обґрунтування інвестицій складається з поперед­ньої, технічної, юридичної та економічної . Результати цих експертиз можуть оформлятися окремими актами або входити у вигляді розділів в один загальний (зведений) акт експертизи даного документа обґрунтування інвестицій. Вони використовуються для прийняття відповідних рішень учасниками інвестиційної угоди, а також є основою для проведення більш поглибленого техніко-економічного аналізу та дослідження інвестиційної діяльності і для вдосконалення методів обґрунтування вкладання капіталу

Процедура експертизи банком інвестиційного проекту складається з двох етапів: попереднього та поглибленого аналізу проекту. Експертиза банком інвестиційного проекту є найважливішою стадією роботи над інвестиційним проектом, бо складається з оцінки інвестиційного проекту, фінансового стану підприємства, його платоспроможності, визначення ризиків інвестування і має на меті надання достатньої аналітичної інформації про проект інвесторам для прийняття вива­женого рішення. Попередній розгляд та аналіз інвестиційного проекту. Його метою є визначення джерела фінансування з внесенням проекту до інформаційної бази даних інвестиційних проектів. Замовник звертається в банк до відділу експертизи інвестицій з пропозицією про розгляд можливості залучення інвестицій та пакетом документів: лист-заява, скорочений бізнес-план або ТЕО інвестиційного проекту, анкета замовника на отримання інвестиції . Відділ експертизи інвестицій проводить попередні переговори із замовником з метою отримання додаткової інформації про фінансовий стан та діяльність підприємства. На підставі отриманих документів та проведених співбесід визначається відповідність зазначеного проекту вимогам інвестора та банку. Поглиблений аналіз інвестиційного проекту. Основним зав­данням проведення поглибленої експертизи інвестиційного проекту та оцінки фінансового стану замовника є визначення потенційної можливості реалізації проекту за рахунок коштів банку та спроможності позичальника раціонально розпорядитися залученими інвестиційними коштами з метою отримання очікуваного результату. Експертиза інвестиційного проекту здійснюється після надання позичальником повного пакета документів, у тому числі розширеного бізнес-плану, а також отримання відділом експертизи інвестицій додаткової інформації з незалежних джерел.

На підставі експертизи визначається остаточна відповідність зазначеного проекту вимогам інвестора та банку.

Основою експертизи інвестиційного проекту є його фінансово-економічна оцінка, яка базується на методиці, що включає в себе:

• аналіз фінансового стану підприємства протягом 3-х останніх років;

• аналіз фінансового стану підприємства в період реалізації інвестиційного проекту;

• аналіз беззбитковості виробництва основних видів продукції;

• прогноз прибутків та грошових потоків у процесі реалізації інвестиційного проекту;

• оцінку ефективності інвестиційного проекту.

Основним елементом техніко-економічної експертизи є оцінка ефективності інвестицій, яку необхідно проводити за такими принципами:

• оцінка капіталу, що інвестується, базується на основі показника грошового потоку (cash flow), який формується за рахунок суми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі експлуатації інвестиційного проекту;

• обов’язкове приведення до справжньої вартості як інвестованого капіталу, так і суми грошового потоку. Приведення здійснюється диференційовано по кожному етапу подальшого інвестування;

• вибір диференційованої ставки відсотка в процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів;

• варіація форм ставки відсотка, що використовується для дисконтування, здійснюється залежно від мети оцінки. Для розрахунку різних показників ефективності інвестицій як ставки відсот­ка, яка вибирається для дисконтування, можуть бути використані: середньозважена вартість капіталу; середня депозитна чи кредитна ставка; індивідуальна норма прибутковості; рівень ризику та ліквідності інвестицій тощо.

Детальний аналіз ефективності інвестиційного проекту повинен залежати від масштабності проекту та від суми кредиту, необхідного для фінансування інвестицій. Виходячи з цього, основними критеріями відбору проектів до кредитування повинні бути такі кількісні та якісні показники.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

Малий проект	Середній проект	Великий проект
Кількісні показники	Кількісні показники	Кількісні показники
1. Чиста приведена вар­тість	1. Чиста приведена вартість	1. Чиста приведена вар­тість
2. Строк окупності інвестицій	2. Строк окупності інвестицій	2. Строк окупності інвестицій
	3. Дохідність інвестицій	3. Дохідність інвестицій
	4. Внутрішня норма рен­табельності	4. Внутрішня норма рен­табельності
	5. Рентабельність інвестицій	5. Рентабельність інвестицій
	6. Точка беззбитковості	6. Точка беззбитковості
	7. Критерій Бруно	7. Критерій Бруно
	8. Ефективність витрат	8. Ефективність витрат
	9. Бюджетний ефект	9. Бюджетний ефект
	10. Середньозважений очікуваний дохід	10. Середньозважений очікуваний дохід
		11. Ставка доходу від проекту
		12. Показники ризику
		13. Рейтинг проекту
		14. Інтегральний ефект
Якісні критерії	Якісні критерії	Якісні критерії
1. Комерційні критерії	1. Комерційні критерії	1. Комерційні критерії
2. Критерії науково-тех­нічної перспективності	2. Інституціональні критерії	2. Інституціональні критерії
3. Екологічні критерії	3. Екологічні критерії	3. Екологічні критерії
4. Критерії реципієнта	4 .Економічні критерії	4. Економічні критерії
	5. Соціальні критерії	5. Соціальні критерії
		6. Ризики
		7. Невизначеність
		8. Еквівалент упевненості
		9. Пост-аудит