- •1. Порядок здійснення готівкових операцій у прихідних та видаткових касах банків
- •2. Посередницькі та депозитарні операції банків з цінними паперами.
- •Методичні основи здійснення оцінювання кредитоспроможності юридичних осіб.
- •6.Види та порядок здійснення міжнародних розрахунків.
- •7) Пкерекази коштів фізичних осіб у національній та іноземній валюті.
- •8. Поняття інвестиційного кредиту та його роль у розширеному відтворенні.
- •9. Експертиза та оцінка банками ефективності інвестиційних проектів.
- •10. Організація операційної діяльності банку.
- •12. Основні схеми надання та обліку кредиту: разовий кредит, кредитна лінія, овердрафт
- •14. Облік операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку.
- •15. Аналіз структури власного капіталу банку, оцінка його вартості
- •16. Поняття регулятивного капіталу і методика його розрахунку та аналізу.
- •17.Аналіз структури зобов’язань банку витратності та ефективності формування і використання зобов’язань банку.
- •18. Аналіз якості кредитного портфеля з погляду ризику та захищеності від можливих втрат. Аналіз дотримання банком нормативів кредитного ризику.
- •19. Аналіз операцій з цінними паперами
- •20. Показники прибутковості та рентабельності банку. Декомпозиційний аналіз показників прибутковості
- •22. Аналіз і управління процентним ризиком банку
- •24. Особливості становлення Національного банку України і його статус.
- •25. Структура центрального апарату нбу.
- •26. Суть проблеми і основні фактори незалежності Національного банку України від органів виконавчої влади. Шляхи її вирішення в Україні.
- •27. Емісійні операції нбу
- •28. Режим валютних курсів. Основи їх визначення. Позитивні й негативні наслідки їх застосування. Роль нбу в регулюванні валютних курсів.
- •29. Управління золотовалютними резервами нбу.
- •30. Основні поняття та типи грошово-кредитної політики, її цільова спрямованість і місце в загальнодержавній економічній політиці.
- •31. Характеристика прямих інструментів монетарної політики (регулювання рівня процентних ставок, регулювання приросту кредитів, портфельні обмеження), їх застосування в Україні
- •32 Характеристика непрямих монетарних методів грошово-кредитної політики, їх переваги та недоліки і практика застосування Національним банком України.
- •33. Обовязкові резервні вимоги як інструмент грошово-кредитної політики
- •34.Організація роботи фгвфо в україні джерела формування його ресурсів
25. Структура центрального апарату нбу.
Керівними органами НБУє Рада НБУ та Правління НБУ. До складу Ради Національного банку входять члени Ради НБУ, призначені Президентом України та ВРУ. Голова Національного банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради Національного банку за посадою. Президент України призначає сім членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідного Указу. Верховна Рада України призначає сім членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідної Постанови. Строк повноважень членів Ради Національного банку - сім років, крім Голови Національного банку, який входить до складу Ради Національного банку на строк здійснення ним повноважень за посадою. Правління Національного банку згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, та здійснює управління діяльністю Національного банку. Очолює Правління Національного банку Голова Національного банку.Кількісний та персональний склад Правління Національного банку затверджується Радою Національного банку за поданням Голови Національного банку. Структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням. До системи Національного банку входять центральний апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності Національного банку.
26. Суть проблеми і основні фактори незалежності Національного банку України від органів виконавчої влади. Шляхи її вирішення в Україні.
Можливість ефективної реалізації центральним банком грошово-кредитної політики значною мірою залежить від його статусу та рівня незалежності від органів виконавчої влади. Розробка та впровадження грошово-кредитної політики є ключовою функцією центрального банку. Саме за допомогою її інструментів центральний банк спроможний виконувати своє основне завдання - забезпечувати стабільність грошової одиниці.
Враховуючи взаємозв'язок між незалежністю центрального банку та особливостями застосування інструментів грошово-кредитної політики, можна говорити про явний політичний вплив з боку уряду або представницьких органів чи його відсутність у визначенні інструментів монетарної політики.
Відомо, що НБУ є юридичною особою з державною формою власності, його статутний фонд формується винятково на основі засобів держави. Розмір фонду затверджується рішенням Верховної Ради України, а статут – Президією Верховної Ради. Незалежність НБУ означає, що йому надається можливість досягати мети монетарної політики без втручання інших організацій. Засади незалежності не виключають того, що НБУ періодично звітує перед Верховною Радою України про свою діяльність. Остання призначає Правління НБУ, регулярно розглядає звіти та аудиторські висновки про діяльність НБУ.
Міжнародною банківською практикою розроблено і перевірено ряд базових факторів, що становлять умови діяльності центрального банку, до яких належать: система чинних законів, ступінь незалежності центрального банку від органів державної виконавчої влади та його взаємодія з банківською системою і кредитними установами Країни. Ці чинники вимагали свого закріплення у нормативно-правових актах, що встановлювали правовий статус НБУ та врегульовували його взаємовідносини з органами державної влади, визначали його місце в системі органів державної влади і створювали реальні правові гарантії незалежності банку при здійсненні його функцій.
Першочерговою проблемою банківського законодавства є визначення статусу центрального банку, рівня його залежності (чи незалежності) від органів державної влади. Згідно з законом "Про Національний банк України" органи законодавчої і виконавчої влади не мають права втручатись у виконання банком функцій, передбачених на законодавчому рівні. Крім того, НБУ надано право підтримувати економічну політику уряду доти, доки вона не суперечить забезпеченню стабільності національної грошової одиниці.
Істотне значення для посилення незалежного статусу НБУ має положення Закону, яке забороняє банку надавати прямі кредити уряду на фінансування витрат державного бюджету. Здійснювати операції з державними цінними паперми НБУ дозволено лише на вторинному ринку, що також спрямовано на обмеження тиску на банк з боку уряду, який прагне вирішувати проблеми з покриттям дефіциту державного бюджету за рахунок емісійних коштів НБУ