2. Закон України "Про Аудиторську діяльність", його загальні положення.

   Зміст:

   ЗУ «Про АД» від 22 квітня 1993 року № 3125 - XII визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації. Даний закон складається з 7 розділів та 22 сттатей. І розділ – Загальні положення:Ст. 1 – сфера дії законуСт. 2 – законодавство про аудиторську діяльністьСт. 3 – аудиторська діяльністьСт. 4 – аудиторСт. 5 – аудиторська фірмаСт. 6 – стандарти аудитуСт. 7 – аудиторський висновок та інші офіційні документиСт. 8 – обов’язкове проведення аудитуСт. 9 – обов’язки суб’єктів господарювання при проведенні аудиту ІІ розділ – сертифікація аудиторів і реєстр аудиторських фірм і аудиторівСт. 10 – сертифікація аудиторівСт. 11 – реєстр аудиторських фірм і аудиторів ІІІ розділ – аудиторська палата УкраїниСт. 12 – повноваження АПУСт. 13 – створення АПУСт. 14 – діяльність АПУСт. 15 – голова АПУ ІV розділ – порядок проведення аудиту та надання інших аудиторських послугСт. 16 – загальні умови проведення аудиту та надання інших аудиторських послугСт. 17 – підстави для проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг V розділ – права та обов’язки аудиторів та аудиторських фірмСт. 18 – права аудиторів та аудиторських фірмСт. 19 – обов’язки аудиторів та аудиторських фірмСт. 20 – спеціальні вимоги VI розділ – відповідальність аудиторів та аудиторських фірмСт. 21 – цивільно-правова відповідальність аудиторів і АФСт. 22 – інші види відповідальності А і Аф VII розділ – прикінцеві положення

3. Види аудити і їх характеристика.

Види аудиту: внутрішній та зовнішній, обов’язків та ініціативний, первинний та повторний.

Внутрішній аудит - організована на економічному суб'єкті в інтересах його власників і регламентована його внутрішніми документами система контролю над дотриманням установленого  порядку ведення бухгалтерського обліку й надійності функціонування системи внутрішнього контролю.

Зовнішній аудит - виконують фірми (аудитори) за договорами з замовниками. Замовник у листі пропонує фірмі (аудитору) мету завдання та масштаб аудиту. Зовнішній аудит проводиться тільки незалежними особами і аудитор має право його проводити, якщо відсутній тиск на аудитора з будь-якого боку. Якщо принцип незалежності порушений аудитор не має права проводити перевірку та формулювати свою думку.

4. Особливості організації та проведення внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудит - це «діяльність з надання незалежних та об'єктивних гарантій і консультацій, спрямованих на вдосконалення господарської діяльності організації, і з підвищення вартості організації, що допомагає їй досягти поставлених цілей, використовуючи систематизований і послідовний підхід до оцінки і підвищення ефективності управління ризиками , контроль і систему корпоративного управління ^»

Мета внутрішнього аудиту - допомога органам управління організації в здійсненні ефективного контролю над різними ланками (елементами) системи внутрішнього контролю.

Головне ж завдання внутрішніх аудиторів-забезпечення задоволення потреб органів управління в частині надання контрольної інформації з різних цікавлять їх.

Функція внутрішніх аудиторів полягає в тому, щоб:

а) оцінити адекватність систем контролю-провести перевірку ланок управління (контролю), надати обгрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і рекомендацій щодо підвищення ефективності управління;

б) оцінити ефективність діяльності-здійснити експертну оцінку різних сторін функціонування організації та надати обгрунтовані пропозиції щодо їх вдосконалення.

Служба внутрішнього аудиту на підприємстві може складатися з одного-чотирьох осіб, які можуть проводити більшу частину свого часу, виконуючи звичайний аудит відповідності.Однак вона може включати в себе і безліч службовців, що мають найрізноманітніші обов'язки, у тому числі далеко виходять за рамки бухгалтерського обліку, наприклад, технологічний аудит, оцінний аудит, екологічний аудит, аудит якості.Функції внутрішнього аудиту надзвичайно різноманітні, у зв'язку, з чим його фахівці повинні бути наділені досить широкими повноваженнями.Крім того, фахівці внутрішнього аудиту розглядаються як консультанти з питань управління та економічної політики підприємства (фірми, організації).

Крім ревізії наявності та правильності оформлення всіх бухгалтерських документів, внутрішній аудитор здійснює перевірку дотримання адміністративного порядку виконання директив і наказів, інвентаризації, бере участь у зіставленні з досягнутими результатами; аналізує інформацію з метою розробки заходів щодо вдосконалення організаційної структури підприємства ^3.

Регулярне проведення внутрішніх аудитів дозволяє:

забезпечити відповідність системи менеджменту вимогам відповідного стандарту і вимогам, встановленим самою організацією в документованих процедурах, стандартах підприємства, інструкціях та іншої нормативно-технічної документації;

надати впевненість керівництву і зацікавленим сторонам в результативності системи менеджменту: внутрішній аудит забезпечує зворотний зв'язок, представляючи керівництву об'єктивну інформацію про те, як функціонує система;

виявити оперативні проблеми: під час проведення перевірки будь-якої системи, аудитор має сприятливу можливість для того, щоб помітити складності у виконанні системою вимог, або проблеми в самій системі, або в процедурах;

забезпечити зворотним зв'язком для проведення коригувальних дій: у ході внутрішнього аудиту виявляються невідповідності встановленим вимогам, потім розробляються і здійснюються коригуючі дії для усунення причин виявлених невідповідностей;

внутрішній аудит є дієвим інструментом налагодження системи на стадії її впровадження: проведення аудитів на стадії впровадження і підготовки системи менеджменту до сертифікації допомагає «запустити» систему і виявити, де система дає збій ^7.

Метою внутрішніх аудитів не є пошук і покарання винних.Необхідно донести цей факт до всього персоналу організації, оскільки захисна реакція на будь-які прояви зовнішнього контролю не сприяє отриманню об'єктивної інформації.Побоюючись можливого покарання, співробітники можуть приховувати або спотворювати необхідні відомості, і в цьому випадку результати аудиту не нададуть об'єктивної інформації про функціонування системи.Важливо, щоб такий підхід не був просто декларацією про наміри.Обдуривши довіру людей одного разу, важко завоювати його в майбутньому.