19. Організація і методика проведення аудиту запасів.

Основою господарської діяльності підприємства є матеріальні цінності: виробничі запаси, готова продукція, товари, тара, малоцінні та швидкозношувані предмети. Аудитор керується Положенням (стандартами) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

Об’єктами аудиту є: приймання цінностей за кількістю і якістю, норми витрачання; МШП, товари і тара; первинні документи, регістри обліку, звітність.

Завдання аудиторської перевірки – встановити:

правильність віднесення активів сільськогосподарського підприємства до запасів згідно з П(С)БО 9 “Запаси” та Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств;

забезпечення зберігання запасів і дотримання встановлених нормативів їх виробничого використання;

дотримання основного принципу ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності;

правильність визначення первісної (історичної) або чистої вартості реалізації запасів;

повноту та правильність відображення в бухгалтерському обліку надходження запасів за їх напрямами;

доцільність вибору підприємством методу списання запасів на витрати виробництва;

правильність визначення вартості запасів, що вибули, за вибраним підприємством методом оцінки;

правильність і повноту відображення в обліку господарських операцій з вибуття запасів;

правильність розподілу вартості використаних на виробництво запасів та за об’єктами калькулювання.

Джерелом інформації для перевірки запасів є:

наказ про облікову політику;

первинні документи з обліку запасів:

“Лімітно-забірну картку на отримання матеріальних цінностей” (форма № ВЗСГ-1), “Лімітно-забірну картку на отримання запасних частин” (форма № ВЗСГ-2), “Акт №___ про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин” (форма № ВЗСГ-3), “Акт №___ витрати насіння і садивного матеріалу” (форма № ВЗСГ-4), “Акт №__ на списання виробничого та господарського інвентарю” форма № ВЗСГ-5, “Відомість дефектів на ремонт машини” форма № ВЗСГ-6, “Товарна накладна” (форма ВЗСГ-7), “Накладна (внутрігосподарського призначення)” (форма № ВЗСГ-8), “Відомість витрати кормів” (форма № ВЗСГ-9), “Книга складського обліку” (форма № ВЗСГ-10),

журнал обліку вантажів, що надійшли, довіреність, акт списання бланків довіреностей, журнал реєстрації довіреностей, прибутковий ордер, акт про приймання матеріалів, лімітно-забірна картка, акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, картка складського обліку матеріалів, відомість обліку залишків матеріалів на складі, матеріальний ярлик, сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу, матеріальний звіт, відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу документів, картка обліку МШП, замовлення на ремонт або заточування інструментів, акт вибуття МШП, особова картка обліку спец. одягу, взуття та запобіжних засобів, відомість обліку видачі (повернення) спец. одягу, спец. взуття та запобіжних засобів, акт на списання МШП, рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна, акт закупки запасів, накладна на здачу готової продукції на склад;

облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку запасів;

акти і довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

звітність (Баланс (ф. №1), примітки до фінансової звітності (ф. №5)

Послідовність проведення аудиту:

встановлення забезпечення підприємства нормативними документами, щодо прийому, зберігання й відпуску запасів;

підготовча робота для проведення перевірки запасів (розробка плану та програми аудиторської перевірки запасів);

ознайомлення з формою ведення обліку і контролю, з документооборотом і процедурами обліку запасів;

перевірка повноти виправлення помилок, що були виявлені попередньою аудиторською перевіркою;

встановлення правильності віднесення активів до запасів;

забезпечення зберігання виробничих запасів;

встановлення дотримання встановленого П(С)БО 9 порядку визначення первісної (історичної) вартості або чистої вартості запасів;

перевірка правильності та повноти відображення в бухгалтерському обліку надходження та вибуття запасів;

правильність розподілу малоцінних і швидкозношуваних предметів за групами;

встановлення відповідності даних аналітичного та синтетичного обліку;

повнота й достовірність даних про наявність і рух запасів у звітності.

Методика проведення аудиторської перевірки запасів Перевірка збереження запасів розпочинається з перевірки матеріалів - інвентаризації. Аудитор встановлює своєчасність проведення інвентаризації та правильність відображення її результатів у бухгалтерському обліку.

Інвентаризація проводиться за власні кошти господарства під наглядом аудитора. Перед початком інвентаризації матеріально-відповідальна особа складає Звіт про рух товарно-матеріальних цінностей. Аудитор може безпосередньо проводити інвентаризацію, якщо це обумовлено в договорі або в разі потреби, яка виникла в процесі перевірки. В цьому випадку аудитор особисто бере участь у проведенні підрахунків та замірів, щоб переконатися в повноті і правильності проведення інвентаризації.

Правильність проведення інвентаризації встановлюється вибірковим порівнянням фактичних даних, відображених у інвентаризаційному описі з обліковими даними.

Аудитор встановлює правильність взаємного заліку надлишків і нестач внаслідок пересортиці, що допускається тільки щодо запасів однакового найменування у відповідність кількості за умови, що вони мали місце в одному й тому самому періоді, який перевіряється, та і однієї й тієї самої особи.

Якщо при проведенні заліку нестач надлишками у разі пересортиці вартість виявлених цінностей, яких не вистачає, перевищує вартість цінностей виявленого надлишку, то різниця вартості має бути віднесена на матеріально-відповідальних осіб.

У разі нестач, віднесених на матеріально-відповідальних осіб, аудитор визначає правильність розрахунку та повноту стягнення їх вартості. Розмір стягнення нестач запасів понад норми природних втрат розраховують за формулою:

РМЗ = [(ПВ – А) * І + ПДВ + АЗ ] * 2,

Після інвентаризації аудитор переходить до перевірки повноти оприбуткування матеріальних цінностей. Перевірка надходження запасів здійснюється за напрямами їх надходження. Джерелами перевірки є регістри синтетичного й аналітичного обліку щодо наявності та руху матеріальних цінностей, звіти матеріально-відповідальних осіб з прикладеними до них документами, регістри синтетичного й аналітичного обліку розрахунків із постачальниками тощо.

Основними документами для оприбуткування матеріальних цінностей є супровідні документи постачальників, прикладені до звітів матеріально-відповідальних осіб; товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, специфікації, посвідчення якості, приймальні квитанції тощо. Під час перевірки повноти оприбуткування матеріальних цінностей внутрішні документи звіряються із супровідними документами постачальників.

Правильна оцінка матеріальних цінностей залежить від організації і постановки їх аналітичного і синтетичного обліку. Тому під час аудиторської перевірки з’ясовують, чи ведеться на рахунку 20 “Виробничі запаси” у розрізі субрахунків і за кожним найменуванням, номенклатурним номером.

Під час дослідження документів застосовують логічну, нормативно-правову, зустрічну перевірку. Перевіривши правильність оприбуткування, аудитор приступає до аналізу списування матеріальних цінностей.