55. Поняття про соціальні групи, їх класифікація.

У суспільстві люди згуртовані за певними ознаками в більш чи менш стійкі обєднання – СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ. За чисельність їх поділяють на великі (держави, нації, профспілка), малі (від 2 до 40 членів). Міра спільності або згуртованості – основна характеристика рівня розвитку групи. Ознаки малої групи: кількісний склад; індивідуальний склад; психологічний клімат; групові норми, правила поведінки.

Серед малих груп за ознакою способу їх творення виділяють: умовні – створені уявою дослідника для їх аналізу, звязки між членами відсутні (жителі міста, вчителі міста); реальні – дійсні, що контактують між собою, їх поділяють на 2 групи: 1. Природні – утворені виходячи з потреб суспільства: формальні – винекнення та існування регулюється документами (шкільний клас), неформальні – виникають за ініціативи самих учасників, на основі їх симпатій. 2. Лабораторні – створені для дослудження. За рівнем організації: восокорозвинені (колектив – спільна діяльність має соціальну спрямованість, корпорація – малокорисна, малошкідлива); слаборозвиненні – наприклад асоціації, випадкове скупчення, черги. За значущістю для особистості: рефрентна – зразкова, їй намагаються відповідати; нерефрентна – немає впливу на особистість; антирефрентна – нарми якої людина засуджує.

65. Колектив як соціальна група вищого рівня.

Колектив – це група об’єднаних спільними цілями і задачами людей, що досягла в процесі соціально-цінної спільної діяльності високого рівня розвитку. Група яка в своєму розвитку досягла високого рівня згуртованості. Ознаки колективу: об’єднання людей на основі соціально заохочуючої цілі; добровільність об’єднання; цілісність, що передбачає розподіл та узгодження ролей і функцій в групі; міжособистісні відносини визначаються спільними інтересами.

У колективі виникають високоморальні відносини між його членами, ознаками яких є наступні: ціннісно-орієнтаційна єдність, колективіська ідентифікація, адекватна артибуція відповідальності, єдність функціонально-рольових очікувань.

82. Філогенез психіки, та основні його етапи.

ФІЛОГЕНЕЗ – історичний розвиток психіки від найпростіших форм до найскладніших, вивчає порівняльна психологія та зоопсихологія. Вирізняють 3 стадії: сенсорна, перцептивна, інтелектуальна (О.М. Леонтьєв).

1.У комах особливого розвитку досягають закріплені у спадковості форми поведінки – ІНСТИНКТИ, психіка на сенсорній стадії бо розрізняють не предмети а лиш їх ознаки колір, смак, запах, розвиненні рецептори. Характеристика інстинктів: видова поведінка, вроджені, спадково передаються, виробляються мільйони років, викликаються елементарними стимулами, раціональні лише в незмінних умовах.

2.Для хребетних умовою збереження виду є виживання окремих тварин, поряд з інстинктом набуває значення індивідуально вироблена поведінка НАВИЧКИ. Вироблення відбувається у ході дресирування, відповідає перцептивній стадії психіки, коли тварина розрізняє предмети. Характеристика: індивідуально вироблена поведінка, залежить від умов і образу життя.

3.Передумови інтелектуальної поведінки: екстраполяційний рефлекс – прослідковування рухів і орієнтація на очікуване переміщення; зростання складності сприймання і міцності пам’яті. Риси інтелектуальної поведінки: пов’язана лише з біологічними потребами в їжі, теплі; визначається безпосередньо сприйманими стимулами; не передаються нащадкам.