- •9. Технології роботи психолога в організаціях малого бізнесу.
- •12. Профілактична робота практичного психолога
- •15. Просвітницько-пропагандистська робота практичного психолога.
- •24. Структура, напрямки та форми діяльності шкільної психологічної служби в Україні.
- •21. Принципи й умови психологічного консультування.
- •27. Види психологічного консультування.
- •39. Інтерв'ю як основний метод психоконсультування.
- •42. Поняття психокорекції, її мета та завдання.
- •45. Способи і прийоми психологічної корекції.
- •51. Поняття психотерапії. Її специфіка, мета та завдання.
- •54. Загальна характеристика технологій психотерапії.
- •57. Групова психотерапія. Поняття психотерапевтичної групи.
- •60. Психодинамічні технології психотерапії.
- •63. Технології психотерапії у біхевіоризмі.
- •66. Технології психотерапії у гуманістичній психології.
- •81.Технології психотерапії у когнітивній психології.
- •84. Етичний кодекс практичного психолога.
- •3.Особливості технології роботи психолога на підприємстві.
- •17. Характеристика проблем особистості у роботах г.С. Костюка.
- •28. Культурно-історична теорія л. С. Виготського.
- •32. Періодизація розвитку особистості е. Еріксона.
- •38. Теорія особистості у психоаналізі.
- •41. Теорія особистості в гуманістичній психології (а. Маслоу).
- •44. Теорія особистості Курта Левіна.
- •50. Індивідуальна психологія а. Адлера.
- •56. Аналітична психологія к. Юнга
- •68. Поняття про особистість, її трактування в радянській психології.
- •1. Поняття про мовлення його психологічні особливості.
- •46. Психологія як наука.
- •64. Поняття про психіку.
- •25. Свідомість і несвідоме у структурі психіки.
- •19. Мозок і психіка.
- •67. Психологічні особливості уваги.
- •70. Відчуття: загальні властивості, класифікація.
- •49. Психологічні особливості сприймання.
- •34. Психологічні особливості пам’яті.
- •73. Поняття про мислення.
- •58. Уява як пізнавальний психічний процес.
- •4. Основні напрямки психології XX ст.:біхевіоризм.
- •10. Основні напрямки психології XX ст.: гештальтпсихологія.
- •7. Основні напрямки психології XX ст.: психоаналіз.
- •14. Психологічні особливості міжособистісних конфліктів.
- •52. Поняття про спілкування, його структура, рівні, засоби.
- •53. Самосвідомість особистості: образ я, самооцінка, я-концепція.
- •74. Структура особистості.
- •8. Поняття про психологічний вплив, їх види, фактори.
- •40. Психологічні особливості волі.
- •43. Діяльність як особлива форма активності людини.
- •61. Поняття про темперамент, його властивості й типи.
- •59. Поняття про характер особистості, його структура.
- •76. Поняття про здібності та обдарованість.
- •55. Поняття про соціальні групи, їх класифікація.
- •65. Колектив як соціальна група вищого рівня.
- •82. Філогенез психіки, та основні його етапи.
- •88. Цілі особистості. Рівень домагань.
- •2. 5. Співвідношення спілкування та спільної діяльності.
- •11. Психологічні особливості педагогічного спілкування.
- •29. Творчий потенціал особистості.
- •20. Вплив соціальних груп на розвиток особистості.
- •80. Властивості творчої особистості.
- •90. Мотиви творчості.
- •16. Поняття про творчу діяльність, її етапи.
- •13. Основні напрямки психології XX ст.: радянська психологія.
56. Аналітична психологія к. Юнга
Один із учнів 3. Фрейда, Карл Юнг (1875-1961), - швейцарський психолог, засновник аналітичної психології - відмежувався від свого великого вчителя у поглядах на пансексуалізм як головну рушійну силу поведінки людини. До основних понять вчення Юнга відносять поняття про інтроверсію та екстраверсію, відкриття чотирьох основних психічних функцій, дослідження колективного несвідомого, особливий погляд на структуру особистості, а в зв'язку з цим - створення аналітичної психотерапії.
За К. Юнгом, психіка людини має три рівні: свідомість, особисте несвідоме і колективне несвідоме. Визначальну роль у структурі особистості відіграє колективне несвідоме, яке утворюється із слідів пам'яті, що залишається від усього минулого людства і впливає на особистість людини, визначає її поведінку з моменту народження.
Колективне несвідоме утворюється з різних рівнів, які визначаються загальнолюдською, національною та расовою спадщиною. Найбільше значення мають сліди минулого" тобто досвід тваринних предків людини. Колективне несвідоме виявляється у вигляді архетипів. К. Юнг називав архетипи первинними образами, оскільки вони пов'язані з міфічними і казковими темами. Він також вважав, що архетипи організовують не лише індивідуальну, але і колективну фантазію (наприклад, лежать в основі міфології народу, його релігії, визначаючи психологію народу, його самосвідомість). Через актуалізацію певних архетипів культура робить вплив і на становлення індивідуальної психіки людини.. К. Юнг зарахував до архетипів основні складові структури особистості, виділяючи такі елементи: Персону, Его, Тінь, Аніму (у чоловіків), Анімус (у жінок) і Самість. Персона - це візитна картка "Я", це та частина нашої особи, яку ми показуємо світу, якими ми хочемо бути в очах інших людей. Персона включає і типові для нас ролі, стиль поведінки і одяг, манеру говорити, мислити, одягатися, це характер, соціальна роль, здатність самовиражатися у суспільстві. Его - центр свідомості, і тому відіграє основну роль у свідомому житті: створює відчуття усвідомленості і послідовності наших думок та дій, відповідальне за зв'язок свідомого і несвідомого. Его збирає розрізнені дані особистого досвіду в єдине ціле, формуючи з них цілісне і усвідомлене сприйняття власної особи. Тінь - центр особистого несвідомого, куди входять бажання, переживання, тенденції, що заперечуються індивідуумом як несумісні з існуючими соціальними стандартами. Аніма (у чоловіка) або Ані мус (у жінки) - це ті частини душі, які відображають інтерсексуальні зв'язки, уявлення людини про протилежну стать. Самість - архетип цілісності особистості, самість об'єднує свідоме і несвідоме, що взаємно доповнюють одне одного до цілісності. К. Юнг відводив архетипу "самості" центральну роль як потенційному центру особистості, на відміну від "Его", як центру свідомості. Особисте несвідоме складається з переживань, що були колись свідомими, але потім стали забутими або витісненими зі свідомого. За певних умов вони стають усвідомленими. Структурні одиниці особистого несвідомого являють собою сукупність почуттів, думок та спогадів.
К. Юнг створив типологію особистості, в основі якої лежить спрямованість людини на себе або на зовнішнє. Відповідно до цього він розподіляв людей на інтровертів та екстравертів. Інтроверти звертають більше уваги на внутрішню частину своєї душі, будують свою поведінку на основі власних ідей, власних норм і переконань. Екстраверти, більше орієнтовані, на зовнішню частину своєї душі, вони легше встановлюють соціальні зв'язки і краще усвідомлюють, що відбувається навколо них.
Згідно аналітичної теорії, особистість - це сукупність природжених і реалізованих архетипів, а структура особистості визначається індивідуальною своєрідністю співвідношення окремих властивостей архетипів, рівнями несвідомого і свідомого, а також екстра- або інтровертованістю особистості.