- •9. Технології роботи психолога в організаціях малого бізнесу.
- •12. Профілактична робота практичного психолога
- •15. Просвітницько-пропагандистська робота практичного психолога.
- •24. Структура, напрямки та форми діяльності шкільної психологічної служби в Україні.
- •21. Принципи й умови психологічного консультування.
- •27. Види психологічного консультування.
- •39. Інтерв'ю як основний метод психоконсультування.
- •42. Поняття психокорекції, її мета та завдання.
- •45. Способи і прийоми психологічної корекції.
- •51. Поняття психотерапії. Її специфіка, мета та завдання.
- •54. Загальна характеристика технологій психотерапії.
- •57. Групова психотерапія. Поняття психотерапевтичної групи.
- •60. Психодинамічні технології психотерапії.
- •63. Технології психотерапії у біхевіоризмі.
- •66. Технології психотерапії у гуманістичній психології.
- •81.Технології психотерапії у когнітивній психології.
- •84. Етичний кодекс практичного психолога.
- •3.Особливості технології роботи психолога на підприємстві.
- •17. Характеристика проблем особистості у роботах г.С. Костюка.
- •28. Культурно-історична теорія л. С. Виготського.
- •32. Періодизація розвитку особистості е. Еріксона.
- •38. Теорія особистості у психоаналізі.
- •41. Теорія особистості в гуманістичній психології (а. Маслоу).
- •44. Теорія особистості Курта Левіна.
- •50. Індивідуальна психологія а. Адлера.
- •56. Аналітична психологія к. Юнга
- •68. Поняття про особистість, її трактування в радянській психології.
- •1. Поняття про мовлення його психологічні особливості.
- •46. Психологія як наука.
- •64. Поняття про психіку.
- •25. Свідомість і несвідоме у структурі психіки.
- •19. Мозок і психіка.
- •67. Психологічні особливості уваги.
- •70. Відчуття: загальні властивості, класифікація.
- •49. Психологічні особливості сприймання.
- •34. Психологічні особливості пам’яті.
- •73. Поняття про мислення.
- •58. Уява як пізнавальний психічний процес.
- •4. Основні напрямки психології XX ст.:біхевіоризм.
- •10. Основні напрямки психології XX ст.: гештальтпсихологія.
- •7. Основні напрямки психології XX ст.: психоаналіз.
- •14. Психологічні особливості міжособистісних конфліктів.
- •52. Поняття про спілкування, його структура, рівні, засоби.
- •53. Самосвідомість особистості: образ я, самооцінка, я-концепція.
- •74. Структура особистості.
- •8. Поняття про психологічний вплив, їх види, фактори.
- •40. Психологічні особливості волі.
- •43. Діяльність як особлива форма активності людини.
- •61. Поняття про темперамент, його властивості й типи.
- •59. Поняття про характер особистості, його структура.
- •76. Поняття про здібності та обдарованість.
- •55. Поняття про соціальні групи, їх класифікація.
- •65. Колектив як соціальна група вищого рівня.
- •82. Філогенез психіки, та основні його етапи.
- •88. Цілі особистості. Рівень домагань.
- •2. 5. Співвідношення спілкування та спільної діяльності.
- •11. Психологічні особливості педагогічного спілкування.
- •29. Творчий потенціал особистості.
- •20. Вплив соціальних груп на розвиток особистості.
- •80. Властивості творчої особистості.
- •90. Мотиви творчості.
- •16. Поняття про творчу діяльність, її етапи.
- •13. Основні напрямки психології XX ст.: радянська психологія.
84. Етичний кодекс практичного психолога.
Значні вимоги ставляться до моральної сфери особистості психолога. Систему моральних норм його діяльності регламентує Етичний кодекс психолога.
Етичний кодекс - це збірник моральних правил поведінки, на базі яких будується діяльність і взаємини людей в тій чи іншій сфері діяльності та спілкування. Етичний кодекс ґрунтується на нормах моралі, а не права. Його порушник не притягується до юридичної відповідальності, але дотримання Етичного кодексу є ознакою професіоналізму. Недотримання - викликає осуд колег, аж до дискваліфікації.
Джерелами норм етичного кодексу є: філософія, релігія, культура, звичаї, традиції, ідеологія, політика, як сфери або атрибути людської діяльності, що задають базові принципи моралі для створення і функціонування етичного кодексу. Етичний кодекс психолога було прийнято 20 грудня 1990 року на першому Установчому з'їзді Товариства психологів. Прийнятий кодекс є сукупністю етичних норм та правил поведінки, які склалися в психологічному співтоваристві, регулюють його діяльність і сприяють більш ефективному та успішному здійсненню психологами своєї професійної діяльності.
Етичний кодекс складається з 7 розділів:
1. Відповідальність.2. Компетентність.3. Захист інтересів клієнта.4. Конфіденційність.5. Етичні правила психологічних досліджень.6. Кваліфікована пропаганда психології.7. Професійна кооперація.
При Товаристві психологів України створена Комісія з етики, яка стежить за додержанням Етичного кодексу та здійснює роботу, спрямовану на правильне його тлумачення.
3.Особливості технології роботи психолога на підприємстві.
Потребу у кваліфікованій психологічній допомозі відчувають представники всіх професій та всіх вікових категорій. Психологічні служби або посади практичного психолога з'являються в різних сферах соціальної практики. Сьогодні діяльність психологічної служби підприємства чи організації стосується, насамперед, роботи з персоналом організацій у таких напрямах: психолого-просвітницька діяльність; діагностика діяльності організації; експертиза; розробка і здійснення впливів на окремих працівників та колектив у цілому; консультування з питань управління, з міжособистісних та особистісних проблем працівників; створення інформаційного забезпечення (розробка документів, методичного забезпечення заходів, які проводить психолог). Вагому роль психолог відіграє і в організації та проведенні рекламних заходів установи.
Основними функціями цієї галузі практичної психології є:
психологічне забезпечення процесів управління, рекламної діяльності, ведення переговорів;створення умов комунікаційних процесів (обміну інформації) на ринку товарів та послуг;вивчення психологічних аспектів приватизації та постприватизації; розробка проблем охорони і наукової організації праці;аналіз трудової діяльності; участь у розробці та реалізації стратегії розвитку підприємства та його кадрової політики.
Завдання та функції психологічної служби підприємства обумовлюють її роботу в двох основних напрямках: - сприяння розв'язанню проблем, які безпосередньо пов'язані з виробничою діяльністю: (профорієнтація і профвідбір, атестація працівників і оптимізація робочих місць, забезпечення навчання різних категорій працюючих); - допомога працюючим на підприємстві робітникам в розв'язанні проблем, які прямо не пов'язані з їхньою трудовою діяльністю (сімейні проблеми, включаючи взаємини батьків і дітей; організація дозвілля; підвищення рівня психічного здоров'я, оптимізація психофізіологічного стану).
Психологічна служба промислового підприємства повинна функціонувати на трьох рівнях:
1. на рівні основного колективу (побудова і реалізація планів соціального розвитку колективу, стабілізація кадрів, удосконалення структури та методів управління); 2.на рівні вторинного і первинного колективу (дослідження і оптимізація соціально-психологічного клімату, питання, пов'язані з новими формами організації праці в умовах динамічної економічної системи); 3. на рівні окремої особистості ( організацією робочого місця, з оптимізацією психофізіологічного стану, з різноманітними психологічними проблемами окремих працівників в колективі).
Діяльність психолога на всіх цих рівнях може здійснюватися у вигляді індивідуального або управлінського консультування, психокорекції та психодіагностики, психологічної просвіти, яка може реалізовуватися у вигляді навчання та розробки рекомендацій. Таке навчання спрямовується на підвищення психологічної компетентності керівників різних рівнів і проводиться у формі лекцій, бесід, групової дискусії, ділових ігор, соціально-психологічного тренінгу тощо. Метою діяльності перших психологічних служб на підприємствах було підвищення ефективності праці робітників. Досягнення цієї мети передбачало вирішення завдань підвищення працездатності та зниження втомлюваності шляхом застосування психологічних факторів: змісту роботи, кольорового вирішення інтер'єру, трансляції музики тощо.
Діяльність практичних психологів з підвищення ефективності праці передбачає кілька напрямків (схема Б. Бігелейсен - Желазовського): 1. пристосування техніки до психічних властивостей людини (конструювання промислової техніки з врахуванням психічних особливостей робітника та оптимальним їх використанням). Ці проблеми розв'язуються інженерною психологією; 2.пристосування технологічних процесів до психічних особливостей людини (проектування комплексів операцій, підвищення змістовності трудової діяльності, зниження монотонності праці, оптимізація темпу роботи, раціоналізація режиму праці і відпочинку); 3.пристосування людини до вимог техніки і професійної діяльності (вирішуються проблеми психологічного профвідбору і професійного навчання робітників); 4.пристосування людини до людини в умовах підприємства (це комплекс проблем, які пов'язані з міжособистісними відносинами по горизонталі та вертикалі, розв'язанням яких займається соціальна психологія).
Тривалий час психологічні служби підприємств існували без єдиного і обов'язкового положення про психологічну службу, яке б чітко визначало мету її діяльності, завдання, методи тощо. Існувала гостра потреба у розробці загальних принципів побудови її діяльності, моделі діяльності служби, яка б акумулювала в собі досягнутий актуальний рівень фундаментальних досліджень і прикладних розробок, реальні можливості методичного забезпечення, кваліфікацію практичних психологів.
З метою створення положення про психологічну службу підприємства вивчалися аспекти діяльності психологічних служб промислових підприємств у 1983-1985 рр. В ході такого дослідження було виявлено основні форми організації діяльності психологів на підприємстві:
- психологічні бюро, лабораторії, відділи, підрозділи в кадровій службі, у відділі НОП;
- спеціалізовані психологічні служби окремих підприємств або в системі психологічних служб галузі.