29. 31. Акцепт — це засвідчена підписом платника згода своєчасно оплатити вексель у такому вигляді, в якому він йому пред'явлений.

Акцептування векселів здійснюється за місцем проживання платників. Водночас будь-який суб'єкт господарювання може виставити вексель для акцепту у свій обслуговуючий банк, який за його дорученням виконає операцію акцепту, але за таких умов:

клієнт надає банкові належну суму покриття до настання терміну платежу за векселем;

банк бере на себе зобов'язання своєчасно виконати платіж, тому акцепт виконується лише для найавторитетніших клієнтів, оскільки фактично є особливою формою кредиту;

за надання акцепту банк стягує комісійні, які залежно від термінів, суми зобов'язання і рівня ризику непогашення наданого кредиту можуть коливатися від 0,5 до 1,5 % вексельної суми.

Презентацію векселя платникові можуть здійснювати векселетримач або уповноважена ним особа чи особа, у котрої знаходиться вексель. Пред'явника векселя у даній операції іменують презентантом, а час, упродовж якого вексель має бути пред'явлений для акцепту, — презентаційним строком.

Для кредитора акцепт підтверджує дієздатність векселя і попередньо гарантує, що вексельна сума надійде йому своєчасно. Для боржника акцепт є певним захистом віл пред'явлення йому неправомірних вимог щодо виконання боргового зобов'язання і дає змогу заздалегідь прогнозувати свою діяльність, ураховуючи термін сплати вексельної суми. З того часу, коли акцептант повернув акцептований ним вексель, його зобов'язання за ним стає незворотним.

Вексель може пред'являтися до акцепту в будь-який час, починаючи із дня його складання та видачі і кінчаючи моментом настання терміну платежу. Акцептант, висловлюючи свою згоду на платіж, має право: вказати адресу, за якою буде здійснено платіж, якщо вона не була зазначена векселедавцем; прийняти не всю вексельну суму, а її частину; відмовитися від акцепту, якщо за його вимогою пред'явник векселя не зміг довести свою легітимність як законного векселетримача або та особа, котра виступає від імені презентанта, не засвідчить своїх повноважень.

Той день, коли акцепт було здійснено, проставляється як дата акцепту. Щодо векселів, що підлягають оплаті "у такий-то час від пред'явлення", або якщо це було застережено векселедавцем чи індосантами, датування акцепту є обов'язковим, оскільки відлік терміну платежу починається від цієї дати.

Згідно з нормами вексельного обігу, платник не може вимагати від векселетримача, щоб він залишив йому вексель для акцепту. Тобто векселетримач презентує, але не передає вексель. Якщо трасатові все-таки було передано вексель для акцепту, то він, здійснивши акцепт, повинен негайно повернути вексель його законному тримачеві.

30. У найширшому розумінні розрізняють два види акцепту:

посередницький, що відображає згоду сторонньої особи виконати доручення акцепту на основі відповідно оформленого договору;

поручительський, коли особа, яка здійснила поручительський акцепт, бере на себе відповідальність за виконання вексельних зобов'язань якоюсь іншою особою, що підписала вексель.

Оскільки акцепт може робитися різними векселезобов'язаними особами, розрізняють акцепт векселедавця і акцепт векселетримача (індосанта).

Зазначимо ще два види акцепту: безумовний, що висловлює згоду акцептанта виконати наказ трасанта; обмежений, що свідчить про згоду задовольнити вимоги вексельного зобов'язання, але з певними змінами, які містяться у тексті акцепту.

При цьому різновидами обмеженого акцепту є такі:

• умовний акцепт, який передбачає вміщення певних умов. Але за вексельним правом це робить Його недійсним;

• акцепт із додаванням певних компонентів, що ускладнюють виконання вексельного зобов'язання. Такий акцепт також уважається недійсним;

• місцевий акцепт. Він означає, що платник приймає пропозицію сплатити і виконає її, але лише в указаному ним місці.

• акцепт, що обмежує час платежу. Тобто платник висловлює згоду сплатити за векселем, водночас обумовивши це відповідним терміном;

• акцепт не всіх зазначених у векселі платників. Векселетримач може відхилити такий акцепт, а може і погодитися на Його умови.

• частковий акцепт, яким акцептант приймає до сплати лише частину вексельної суми. Такий акцепт по суті базується на дії "провізо", коли кредитор виписує тратту на боржника у рахунок тих цінностей, що були йому передані у попередніх операціях.