12. Охарактеризуйте методи аналізу робочого часу.

Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним працівником за аналізований період часу, а також за ступенем використання фонду робочого часу. Такий аналіз про-водиться по кожній категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому. Фонд робочого часу залежить від чисельності працюючих (Ч), кількості відпрацьованих днів одним працюючим в середньому за рік (Д) і середньої тривалості робочого дня (П). Факторну модель цього показника можна пред-ставити таким чином: Якщо фактично одним робочим відпрацьовано менше днів і годин, ніж передбачалося планом, то можна визначити надпланові втрати робочого часу цілоденні (ЦДП) і внутрішньозмінні (ВСМ): Фонд робочого часу може бути представлений наступними показниками: - Номінальний фонд робочого часу - це календарна кількість днів за вирахуванням святкових і вихідних днів; - Явочний фонд робочого часу - це календарний фонд робочого часу за вирахуванням неявок на роботу (цілоденних втрат робочого часу); - Бюджет робочого часу - це явочний фонд робочого часу з урахуванням планової тривалості робочо- го дня; - Корисний фонд робочого часу - це бюджет робочого часу з урахуванням внутрізмінних втрат робочого часу. Баланс робочого часу являє собою співвідношення корисного фонду робочого часу і всіх втрат і не- продуктивних витрат робочого часу. Для виявлення причин втрат непродуктивних витрат робочого часу зіставляють дані фактичного і планового балансу робочого часу. Причини цілоденних втрат робочого часу можуть бути викликані: відпустками з дозволу адміністрації; тимчасовою втратою працівниками працездатності у зв'язку з хворобами; прогулами; простоями устаткування через несправності, відсутність роботи, сировини, матеріалів, електроенергії т.д. Причинами внутрізмінних втрат робочого часу найчастіше є: внутрізмінні простої підприємства або окремого устаткування; святкові скорочені дні; пільговий час окремим працівникам (категоріям працівників) підприємства; порушення трудової дисципліни і т.д. Непродуктивні витрати робочого часу складаються з витрат робочого часу в результаті виготовлення і виправлення шлюбу, а також у зв'язку з відхиленнями від технологічного процесу і від нормальних умов роботи. Скорочення втрат робочого часу - один із резервів збільшення обсягу реалізації продукції.

13. Назвіть та охарактеризуйте вимоги до нормування управлінської праці.

Серед заходів, спрямованих на раціоналізацію управлінської праці, особливе місце займає його нормування.

Нормування праці - це встановлення міри витрат праці на виконання визначеного обсягу робіт у даних організаційно-технічних умовах.

Задачею нормування праці є визначення трудомісткості робіт і необхідної для їхнього виконання чисельності працівників.

Без обґрунтованих норм неможлива раціоналізація процесів розподілу і кооперації праці, розробка прогресивних технологій, удосконалення методів роботи апарату управління.

Відсутність твердих нормативів на виконання окремих видів робіт веде до того, що одні виконавці не мають нормального навантаження протягом робочого дня, а інші, навпаки, перевантажені. Це породжує конфліктні ситуації, веде до нераціонального використання знань і досвіду працівників апарату управління.

Особливості управлінської праці помітно звужують можливості впровадження в практику роботи норм і нормативів. Однак зміни у функціях керівництва, викликані переходом до ринкової економіки, свідчать про те, що значна частина управлінських робіт підлягає нормуванню.

До нормування управлінської праці пред'являються наступні вимоги:

* встановлення науково обґрунтованої системи нормування праці;

* розширення сфери застосування нормування праці;

* удосконалення норм і нормативів на основі досягнень наукової організації праці;

* зниження витрат праці на розробку нормативних матеріалів.

Для нормування управлінської праці застосовують наступні методи:

* розрахункові (аналітичні). За їх допомогою аналізується використання робочого часу висококваліфікованими фахівцями. Зміст їхньої праці можна прийняти як еталонний, а структуру їхнього робочого дня вважати нормативом;

* дослідницькі.

Вони допомагають визначити трудомісткість конкретних видів робіт з урахуванням спеціалізації організації і змісту праці. За допомогою фотографії і хронометражу вивчаються усі види робіт, їх структура і витрати робочого часу. Після цього визначаються усереднені показники, які є нормативами. Розробка науково обґрунтованих норм управлінської праці дозволяє:

* більш об'єктивно оцінити працю кожного працівника апарату управління;

* ефективніше використовувати матеріальні стимули;

* раціоналізувати процеси розподілу і кооперації праці;

* розробляти прогресивні технології;

* удосконалювати методи роботи апарату управління. Однак,оскільки сфера управління включає велику розмаїтість видів робіт навіть у межах однієї функції управління, не існує універсальних норм витрат праці. Підхід до нормування окремих видів робіт повинен бути диференційованим.

З урахуванням специфіки праці менеджера доцільно виділити наступні види норм:

1. норми керованості (кількість працівників, якими найбільш ефективно може управляти начальник) - для керівників;

Вважається, що для вищої ланки управління норма керованості повинна встановлюватися згідно із "законом 7 плюс-мінус 2", тобто не менше 5 і не більше 9 чоловік (в середньому - 7 чоловік).

2. укрупнені нормативи чисельності (типові структури апарату управління), тобто чисельність працівників, необхідна для повного і якісного виконання робіт у визначених організаційно-технічних умовах - для фахівців;

3. нормативи часу й обслуговування (визначаються у залежності від трудомісткості робіт) - для технічних виконавців.

Нормативи чисельності і норми керованості можуть розроблятися для широкого кола керівників усіх рангів. За допомогою перших визначається загальна чисельність працівників по функції управління, а за допомогою норм керованості можна здійснити оптимальне розставлення працівників.

Виділяють наступні методи нормування управлінських робіт:

* метод аналогів (найбільш розповсюджений): встановлюються нормативи витрат часу за аналогією з передовими організаціями.Цей метод доцільно використовувати для визначення обсягів робіт тих категорій апарату управління, праця яких взагалі не піддається задовільному обліку через відсутність критеріїв регламентації термінів виконуваної ними роботи;

* методи прямого нормування: використовуються для визначення нормативів постійно повторюваних робіт.

* методи непрямого нормування: враховують вплив різних факторів на навантаження службовців.

За допомогою цих методів встановлюються укрупнені нормативи чисельності різних категорій працівників. Крім того, методи непрямого нормування застосовуються для встановлення норм обслуговування, тобто кількості обслуговуємих працівників, що приходиться на одного обслуговуючого (наприклад, кількість робочих на одного комірника).

Норма обслуговування передбачає якісне обслуговування даним працівником апарату управління певної кількості працюючих. Вона встановлюється для фахівців і технічних виконавців, що мають нерівномірне навантаження у різні періоди часу.

При розробці заходів наукової організації праці в області нормування праці необхідно:

* значно розширити коло нормованих робіт і операцій для працівників роздрібної торгівлі (продавців, касирів, контролерів-касирів, завідувачів відділами, секціями, завідувачів магазинами);

* застосовувати: нормативи чисельності - для адміністративно-управлінського персоналу і працівників основних професій; норми обслуговування - для механіків холодильних машин, прибиральників приміщень та ін.; норми виробітку - для фасувальників, вантажників і інших працівників, що протягом робочого дня виконують ту ж саму однорідну роботу; нормовані завдання - практично для будь-яких категорій працівників, яким не встановлені більш прогресивні норми праці;

* вчасно приводити норми, які застосовуються, у відповідність із досягнутим рівнем організації торгівлі.