47. Наочні методи викладання загально-технічних і спеціальних і спеціальних дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах.

Унаочнення в навчанні є однією з головних умов правильної організації навчального процесу.

Наочні засоби навчання – це ті засоби, які дозволяють учням здобути уявлення про навколишню діяльність, полегшують процес формування понять, подаючи учням сенсомоторні стимули, які діють на їх зір. В процесі навчання явища дійсності можна демонструвати за допомогою натуральних зразків, але можна скористуватись і моделями, картками та іншими навчальними засобами загального характеру.

Натуральні зразки можна демонструвати в їх звичному середовищі (напр., звірі, які живуть на волі), в штучних умовах (напр., звірі в зоопарку). Але не завжди вчитель володіє натуральними зразками. В таких випадках, як правило, використовують засоби, які їх заміняють, тобто моделі, карти, схеми, графіки, діаграми. Ці засоби дозволяють уявити об’єкт в зменшеному чи збільшеному вигляді, в розрізі (моделі), підкреслити причинно-наслідкові, функціональні та інші залежності (графіки і схеми), продемонструвати дійсність за допомогою умовних знаків (карти).

Переліченні вище засоби навчання об’єднують у такі підгрупи:

• зображувальні (картки, муляжі, копії);

• знаково-символічні (формули, графіки, діаграми, схеми).

Технічні засоби навчання – це навчальне кіно або відео, сучасні мультимедійні засоби, діафільми, діапозитиви, слайди, використання телебачення і використання тренажерів.

48. Прийоми роботи учнів з книгою та інтерактивними джерелами інформації при вивченні зт і с дисциплін.

При роботі з літературними джерелами учні:

• закріплюють і повторюють навчальний матеріал

• самостійно набувають знання з конкретної теми, при цьому учні повинні прочитати, зрозуміти і запам’ятати навчальний матеріал

• конспектування, перед тим причитування декілька разів

• при роботі з довідниками учень повинен сам знаходити даний матеріал

• робота в Інтернеті.

49. Характеристика сучасних засобів навчання, які використовуються при вивченні зт і с дисциплін.

При підготовці робітничих кадрів, технічні засоби навчання виконують дві функції:

• при вивчені навчального матеріалу

• є виробничою документацією при виконанні робіт.

Демонстрація ТЗН є засобом, а не метою, їх кількість повинна бути оптимальною на уроці, при демонстрації потрібно прагнути залучати найбільшу кількість органів чуття, аналізаторів, зір, слух, нюх, смак, дотик.

Важливим ТЗН є використання мультимедійних схем на дошці.

ТЗН – навчальне кіно-, відео-, сучасні мультимедійні засоби, діафільми, діапозитиви, використання телебачення, використання тренажерів.

50. Проблемний виклад навчального матеріалу із загально-технічних і спеціальних дисциплін у птнз: суть та х-ка.

Розумовий розвиток дітей залежить від способу навчання. Щоб навчити учнів вчитися, потрібна цілеспрямована діяльність. Це завдання треба розв’язувати в процесі вивчення основних груп.

Наукове пізнання – це процес творчий. Щоб процес навчання як і пізнання був активний, він повинен моделювати деякі суттєві риси процесу, продуктивність творчого мислення, тобто проблемність у навчанні слід розглядати як одну з важливих систем пізнання.

Завдання, яке викликає в учнів теоретичне або практичне утруднення, пов’язане з певними протиріччями називається проблемним.

Правильне розуміння суті проблемного навчання, успішне використання його на практиці значною мірою залежить від розуміння таких основних його понять:

- навчальна проблема

- проблемна ситуація

- проблемне завдання (задачі, запитання, практичні завдання)

- розв’язання навчальних проблем

- припущення

- гіпотеза

- рівні проблемного навчання.

Навчальна проблема – викликає певний психологічний стан учнів, який сприяє її розв’язанню.

Найважливішим моментом проблемного навчання є проблемна ситуація.

Проблемна ситуація – особливий вплив розумової взаємодії об’єкта і суб’єкта: характеризується також психологічним станом.

При організації проблемного навчання рекомендують використовувати ряд відповідних правил:

- створення проблемної ситуації передбачає таке практичне або теоретичне завдання, при виконанні якого учень повинен «відкрити» нові знання і дії, які підлягають засвоєнню.

- пізнавальне завдання може бути запропоноване в різних формах :

1. у формі, коли дані включені в запитальне речення; при цьому формування питання, його суть повинні відповідати тому реальному питанню, яке виникає в учня при виконанні завдання;

2. у формі завдання, коли пізнавальне завдання висловлюється в пропозиції зробити висновок, пояснити, обґрунтувати.

- пізнавальне завдання завжди повинне ґрунтуватися на знаннях і вміннях, якими володіють учні. Вони повинні бути достатніми для розуміння суті питання чи завдання, кінцевої мети і шляхів вирішення.