20. Поняття та юридичні гарантії законності та правопорядку

Законність – це стан суспільного життя, який характеризується неухильним дотриманням і виконанням законів всіма суб’єктами¹.  Тоді як закон закріплює загальнообов’язкові правила поведінки, законність “прокладає” шлях до повного і безперешкодного їх здійснення. Інакше кажучи, вона є неодмінною умовою реального втілення законів у життя. Отже, дотримання законів приводить до встановлення законності у суспільстві, а законність, в свою чергу,  забезпечує їх реалізацію.  Основними засадами законності вважають¹:  а) верховенство закону в системі нормативних актів;  б) єдиність законності;  в) незаперечність закону в соціальній практиці;  г) реальний характер законності;  д) забезпечення прав людини;  е) невідворотність відповідальності за правопорушення;  є) взаємозв’язок законності і доцільності, законності і культурності, законності і справедливості та ін.

В Україні діє принцип верховенства права (правового закону). Найвища юридична сила належить Конституції України, норми якої мають пряму дію. Всі інші нормативно-правові акти (включаючи конституцію і закони Автономної Республіки Крим) не повинні суперечити Конституції України.  Відносно громадян діє принцип “дозволено все, що не заборонено законом”. Тобто існує демократія, яка обмежує дії людини тільки законом. Державні органи, органи місцевого самоврядування, посадові особи діють за принципом “дозволено лише те, що визначено законом”. Це означає, що зловживання своєю посаду переслідується законом.

Правопорядок  - це  система  суспільних  відносин, що встановлюються в  результаті  точного  і  повного  здійснення розпорядження правових норм всіма суб’єктами права¹.  Структура правопорядку - це єдність і одночасне розділення врегульованої правової системи  суспільних  відносин  у відповідності з особливостями їхнього галузевого змісту².  Правопорядок це реалізована  система  права.  Він  включає конституційні, адміністративні, фінансові, земельні,  сімейні й інші види суспільних  відносин,  врегульовані  з  нормами відповідних галузей права. У  цьому  зв'язку  в  структурі правопорядку виділяються не тільки галузеві, але  й  більш  дробові групи відносин, що врегульовані підгалузями  та   інститутами права. Особливість правопорядку як специфічної системи  суспільних відносин виражається в тому, що складається  він  тільки  на основі правових норм і в силу цього  охороняється  державою¹.

Правопорядку притаманні такі вимоги³:  а) непорушення загальноправових заборон;  б) безперешкодне здійснення правового статусу людини і громадянина, державних і громадських організацій, їх об’єднань

Юридичні гарантії законності

Гарантії законності – це засоби й умови, за допомогою яких держава забезпечує повне і послідовне здійснення її  вимог. Розрізняють загальні і спеціальні гарантії. Загальні гарантії – це економічні, політичні, ідеологічні, соціальні, моральні та інші засоби і умови, в яких функціонує правова система і підтримується відповідний правопорядок.  Спеціальні гарантії – це спеціально-юридичні засоби й умови, які реально забезпечують вимоги законності. До них належать: виявлення правопорушень; попередження правопорушень; припинення неправомірних діянь, що почали скоюватися; міри захисту від правопорушень; міри відтворення порушеної законності; юридична відповідальність.   У правовій державі існує ціла система гарантій законності  і  правопорядку.  Під гарантіями законності і правопорядку розуміються такі умови суспільного життя і спеціальні  міри,  прийняті  державою, що забезпечують міцний режим законності і стабільність правопорядку в  суспільстві.  Розрізняються  матеріальні,  політичні, юридичні і моральні гарантії законності і правопорядку¹.   До матеріальних гарантій відноситься така економічна структура суспільства, у рамках якої встановлюються еквівалентні відносини між виробниками і  споживачами  матеріальних  благ. При еквівалентних ринкових  товаровідносинах  створюється  реальна матеріальна основа для нормального функціонування  громадянського суспільства. У цих умовах будь-який суб'єкт права стає  економічно вільним і самостійним.