
- •1.Дисципліна “Безпека життєдіяльності”, її завдання, мета вивчення, об’єкт і предмет дослідження
- •2.Поняття про “аксіому потенційної небезпеки”.
- •3.Біосфера та її компоненти, межа їх розповсюдження на планеті. Людина і біосфера. Поняття про ноосферу.
- •5.Біоакумуляція та її кількісна характеристика. Вплив біоакумуляції на процес проникнення небезпечних речовин в організм людини.
- •6.Адаптивні типи людей. Антропоекологічні системи і здоров'я. Енергозбереженість та технічна озброєність – передумови заселення екологічних ніш.
- •7.Природні явища – джерела небезпечних факторів
- •8.Джерела небезпечних факторів побутового середовища
- •9.Поділ небезпечних факторів за характером дії на організм людини.
- •10.Поділ небезпечних факторів побутового середовища на групи за природою їх походження.
- •11.Фізичні небезпечні фактори.
- •12.Хімічні небезпечні фактори.
- •13.Біологічні небезпечні фактори.
- •14.Принципи нормування небезпечних факторів.
- •15.Визначення граничнодопустимого рівня небезпечного фактору.
- •16.Небезпечні хімічні речовини.
- •17.Шляхи надходження небезпечних хімічних речовин в організм людини.
- •18.Комбінована дія небезпечних хімічних речовин.
- •19.Принципи нормування небезпечних хімічних речовин.
- •20.Механічні коливання (вібрація) та їх вплив на людину.
- •21.Шум. Негативна дія шуму на людину
- •22.Інфразвук та його негативна дія на людину.
- •23.Ультразвук та його вплив на людину.
- •24.Поняття про іонізуючі випромінювання.
- •25.Рентгенівські промені: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •26.Гамма-кванти: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •27.Бета-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •28.Альфа-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •29.Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз іонізуючого випромінювання.
- •30.Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.
- •31.Джерела радіоактивної небезпеки.
- •32.Основні уражаючі фактори, що утворюються при аваріях з викидом у навколишнє середовище радіоактивних матеріалів.
- •33.Поняття про радіоактивне зараження місцевості. Принцип поділу місцевості, що заражена радіоактивними речовинами, на зони. Коротка характеристика зон радіоактивного зараження.
- •34.Принципи захисту людини, що знаходиться на радіоактивно зараженій території.
- •35.Хімічно небезпечні об’єкти та їх характеристика.
- •36.Фактори ураження, що утворюються при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.
- •37.Поділ небезпечних хімічних речовин за механізмом впливу на організм людини.
- •38.Поняття “стійкості” небезпечної хімічної речовини.
- •39.Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.
- •40.Фактори ураження, що утворюються при пожежах та вибусі на об’єктах, які містять паливо мастильні матеріали.
- •41.Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.
- •42.Особливості сучасного тероризму.
- •43.Вибух як засіб терору.
- •44.Деякі аспекти забезпечення безпеки населення при терористичних актах.
- •45.Характерні риси сучасної війни.
- •46.Поняття про ядерну зброю. Фактори ураження ядерного вибуху.
- •47.Запобігання ураження та захист від дії факторів ураження ядерного вибуху.
- •48.Хімічна зброя як засіб ведення сучасних бойових дій. Фактори ураження хімічної зброї.
- •49.Запобігання ураження та захист від дії отруйних речовин.
- •50.Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані в якості біологічних засобів ураження людей, тварин та рослин.
- •51.Принципи захисту від біологічної зброї.
- •52.Призначення засобів колективного захисту людей у надзвичайних ситуаціях, їх класифікація за конструктивними ознаками. Простіші засоби колективного захисту.
- •53.Призначення засобів індивідуального захисту та їх класифікація за принципом дії.
- •54.Медичні засоби захисту людини у надзвичайній ситуації.
- •55.Засоби медичного захисту при ураженні організму іонізуючими променями.
- •56.Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.
- •57.Поняття про протибактеріальні засоби.
- •58.Задачі і принципи надання першої медичної допомоги. Табельні та підручні засоби першої медичної допомоги.
- •59.Головний принцип, яким необхідно керуватися при наданні першої медичної допомоги. Термін надання першої медичної допомоги.
- •61.Причина виникнення та характеристика переломів кісток.
- •62.Травматичний шок – небезпечне для життя ускладнення важкого ураження. Фази розвитку травматичного шоку. Профілактика травматичного шоку.
- •63.Види та ступені опіків. Опікова хвороба та опіковий шок. Перша допомога при опіках. Перша допомога при опіках очей.
- •64.Непритомність. Перша допомога при непритомності.
- •1.Дисципліна “Безпека життєдіяльності”, її завдання, мета вивчення, об’єкт і предмет дослідження.
- •2.Поняття про “аксіому потенційної небезпеки”.
15.Визначення граничнодопустимого рівня небезпечного фактору.
Гранично допустимий рівень фактора (ГДР) — це той максимальний рівень впливу, який за постійної дії впродовж усього робочого стажу не викликає біологічних змін адаптаційно-компенсаторних можливостей, психологічних порушень у людини та її потомства.
Як правило, ступінь шкідливості негативного впливу фактора безпосередньо залежить від тривалості його дії на організм людини. У зв'язку з цим значення гранично допустимого рівня окремого негативного фактора для виробничої сфери і навколишнього середовища, у якому людина знаходиться більш тривалий час, відрізняються один від одного.
При встановленні гранично допустимого рівня впливу негативних факторів керуються наступними засадами:
пріоритет здоров'я людини перед іншими ефектами (технічною досяжністю, економічними вимогами і т.п.);
пороговість усіх типів дії негативних факторів, стосовно здоров'я людини;
первинність розробки і впровадження профілактичних заходів у порівнянні
з моментом появи небезпечного чи шкідливого фактора у виробничому процесі.
16.Небезпечні хімічні речовини.
На міжнародному ринку кожного року з’являється від 500 до 1 000 нових хімічних сполук та сумішей. Залежно від практичного використання хімічні речовини можна поділити на:
· промислові отрути, які використовуються у виробництві (органічні розчинники, барвники) і є джерелом небезпеки гострих і хронічних інтоксикацій при порушенні правил техніки безпеки (наприклад, ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо);
· отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур’янами, гризунами, комахами (гербіциди, пестициди, інсектициди);
· лікарські препарати;
· побутові хімічні речовини, які використовуються у якості харчових добавок, засобів санітарії, особистої гігієни, косметичних засобів;
· біологічні отрути: рослинні та тваринні, які містяться у рослинах і грибах, тваринах і комахах;
· отруйні речовини: зарин, іприт, фосген та ін.
алежно від характеру дії на організм людини хімічні шкідливі речовини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, задушливої дії та ті, що впливають на репродуктивну функцію, сенсибілізатори. Загальні токсичні речовини – це речовини, що викликають отруєння усього організму людини або впливають на його окремі системи (наприклад, кровотворення, ЦНС). Ці речовини можуть викликати патологічні зміни певних органів, наприклад, нирок, печінки. До таких речовин належать такі сполуки, як чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи лугів тощо. Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (наприклад, хлорацетофенон, адамсит, хлор, фтор і азотомісткі сполуки).
Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини тощо).
Канцерогенні речовини – викликають, як правило, злоякісні новоутворення – пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо).
Речовини задушливої дії призводять до токсичного набрякання легень (оксид азоту, отруйні речовини).
Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну (народжувальну) функцію, можуть бути радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець тощо.
Сенсибілізатори – речовини, що діють як алергени. Це, наприклад, розчинники, формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук тощо.