
- •1.Дисципліна “Безпека життєдіяльності”, її завдання, мета вивчення, об’єкт і предмет дослідження
- •2.Поняття про “аксіому потенційної небезпеки”.
- •3.Біосфера та її компоненти, межа їх розповсюдження на планеті. Людина і біосфера. Поняття про ноосферу.
- •5.Біоакумуляція та її кількісна характеристика. Вплив біоакумуляції на процес проникнення небезпечних речовин в організм людини.
- •6.Адаптивні типи людей. Антропоекологічні системи і здоров'я. Енергозбереженість та технічна озброєність – передумови заселення екологічних ніш.
- •7.Природні явища – джерела небезпечних факторів
- •8.Джерела небезпечних факторів побутового середовища
- •9.Поділ небезпечних факторів за характером дії на організм людини.
- •10.Поділ небезпечних факторів побутового середовища на групи за природою їх походження.
- •11.Фізичні небезпечні фактори.
- •12.Хімічні небезпечні фактори.
- •13.Біологічні небезпечні фактори.
- •14.Принципи нормування небезпечних факторів.
- •15.Визначення граничнодопустимого рівня небезпечного фактору.
- •16.Небезпечні хімічні речовини.
- •17.Шляхи надходження небезпечних хімічних речовин в організм людини.
- •18.Комбінована дія небезпечних хімічних речовин.
- •19.Принципи нормування небезпечних хімічних речовин.
- •20.Механічні коливання (вібрація) та їх вплив на людину.
- •21.Шум. Негативна дія шуму на людину
- •22.Інфразвук та його негативна дія на людину.
- •23.Ультразвук та його вплив на людину.
- •24.Поняття про іонізуючі випромінювання.
- •25.Рентгенівські промені: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •26.Гамма-кванти: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •27.Бета-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •28.Альфа-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •29.Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз іонізуючого випромінювання.
- •30.Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.
- •31.Джерела радіоактивної небезпеки.
- •32.Основні уражаючі фактори, що утворюються при аваріях з викидом у навколишнє середовище радіоактивних матеріалів.
- •33.Поняття про радіоактивне зараження місцевості. Принцип поділу місцевості, що заражена радіоактивними речовинами, на зони. Коротка характеристика зон радіоактивного зараження.
- •34.Принципи захисту людини, що знаходиться на радіоактивно зараженій території.
- •35.Хімічно небезпечні об’єкти та їх характеристика.
- •36.Фактори ураження, що утворюються при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.
- •37.Поділ небезпечних хімічних речовин за механізмом впливу на організм людини.
- •38.Поняття “стійкості” небезпечної хімічної речовини.
- •39.Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.
- •40.Фактори ураження, що утворюються при пожежах та вибусі на об’єктах, які містять паливо мастильні матеріали.
- •41.Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.
- •42.Особливості сучасного тероризму.
- •43.Вибух як засіб терору.
- •44.Деякі аспекти забезпечення безпеки населення при терористичних актах.
- •45.Характерні риси сучасної війни.
- •46.Поняття про ядерну зброю. Фактори ураження ядерного вибуху.
- •47.Запобігання ураження та захист від дії факторів ураження ядерного вибуху.
- •48.Хімічна зброя як засіб ведення сучасних бойових дій. Фактори ураження хімічної зброї.
- •49.Запобігання ураження та захист від дії отруйних речовин.
- •50.Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані в якості біологічних засобів ураження людей, тварин та рослин.
- •51.Принципи захисту від біологічної зброї.
- •52.Призначення засобів колективного захисту людей у надзвичайних ситуаціях, їх класифікація за конструктивними ознаками. Простіші засоби колективного захисту.
- •53.Призначення засобів індивідуального захисту та їх класифікація за принципом дії.
- •54.Медичні засоби захисту людини у надзвичайній ситуації.
- •55.Засоби медичного захисту при ураженні організму іонізуючими променями.
- •56.Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.
- •57.Поняття про протибактеріальні засоби.
- •58.Задачі і принципи надання першої медичної допомоги. Табельні та підручні засоби першої медичної допомоги.
- •59.Головний принцип, яким необхідно керуватися при наданні першої медичної допомоги. Термін надання першої медичної допомоги.
- •61.Причина виникнення та характеристика переломів кісток.
- •62.Травматичний шок – небезпечне для життя ускладнення важкого ураження. Фази розвитку травматичного шоку. Профілактика травматичного шоку.
- •63.Види та ступені опіків. Опікова хвороба та опіковий шок. Перша допомога при опіках. Перша допомога при опіках очей.
- •64.Непритомність. Перша допомога при непритомності.
- •1.Дисципліна “Безпека життєдіяльності”, її завдання, мета вивчення, об’єкт і предмет дослідження.
- •2.Поняття про “аксіому потенційної небезпеки”.
50.Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані в якості біологічних засобів ураження людей, тварин та рослин.
Біологічна зброя - спеціальні боєприпаси та бойові прилади, споряджені біологічними засобами.
Для ураження людей - збудники бактеріальних захворювань (чума, холера); вірусних (віспи, жовтої лихоманки); для ураження тварин - збудники ящура, чуми, несправжнього сказу; для знищення рослин - збудники іржі хлібних злаків, фітофторозу картоплі, пізнього зів’янення кукурудзи та інших культур; комахи-шкідники с/г рослин; гербіциди та інші хім речовини.
Особливістю є наявність прихованого періоду дії, упродовж якого уражені залишаються працездатними й виконують свої обов’язки, а потім раптово занедужують.
Способом застосування є зараження приземного шару повітря. Під час вибуху боєприпасів або спрацьовування генераторів утворюється аерозольна хмара, яка, рухаючись, поширює частинки рецептури, які заражують місцевість.
Зовн ознаки: утворення аерозольної хмари після вибуху боєприпасів або спрацьовування генераторів; виявлення залишків спеціальних контейнерів, боєприпасів та інших видів озброєння; наявність великої кількості комах, кліщів, гризунів, невідомих у цій місцевості.
51.Принципи захисту від біологічної зброї.
Карантин - система протиепідемічних заходів для ізоляції осередку ураження та ліквідації виниклих інфекційних захворювань. Задача - недопущення поширення інфекцій як в осередку ураження так і за його межами. Вводиться в випадках, коли вид збудника не встановлено, або він підноситься до групи особливо небезпечних мікроорганізмів, що викликають такі небезпечні захворювання, як чума, холера, натуральна віспа. Заходи:
Повна ізоляція осередка від навк території;
Розгортання спеціал пунктів перевантаження прибуваючих продовольчих товарів, предметів першої необхідності;
Обмеження спілкування між окремими групами населення, заборона масових заходів;
4) Проведення ряду протиепідемічних заходів:
термінової санітарно-гігієнічної профілактики; Санітарна обробка населення; Дезинфекція.
Обсервація встановлюється при виявленні збудників захворювань, що не передаються від хворої людини до здорової. Це система заходів, що передбачають здійснення ряду ізоляційно-обмежувальних та лікувально-профілактичних заходів з метою запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб. Заходи:
а) Обмеження в’їзду і виїзду людей із зони обсервації; Ь) Заборона вивозу майна; с) Термінова профілактика вражень; d) Своєчасне виявлення хворих; є) Вакцинацію і санітарну обробку.
Терміни обсервації та карантину визначаються тривалістю максимального інкубаційного періоду інфекційного захворювання в осередку ураження.
52.Призначення засобів колективного захисту людей у надзвичайних ситуаціях, їх класифікація за конструктивними ознаками. Простіші засоби колективного захисту.
Засоби колектив захисту - захисні споруди: сховища, протирадіаційні та простіші укриття. Сховища - захисні споруди герметичного типу, що захищають від усіх уражаючих факторів, що виникають під час НС мирного та воєнного часу. Люди, які укриваються у сховищах, не використовують засобів індивідуального захисту. Протирадіаційні укриття - споруди, призначені для захисту людей від іонізуючого випромінювання, зараження їх радіоактивними речовинами, краплями НХР та аерозолями біологічних засобів. Укриття простішого типу - щілини, траншеї, землянки. Їх зведення не вимагає багато часу, але вони можуть ефективно захищати людей від багатьох уражаючих факторів. Класифікації
За призначенням захисні споруди поділяють на загальні (використов населенням, персоналом) й спеціальні. (для розміщення органів управління, систем оповіщення та зв’язку, лікувальних закладів).
За місцем розташування: вбудовані (у підвальних і цокольних поверхах будинків) та окремо розташовані.
За місткістю сховища малі (на 600 людей), середні (600-2000 осіб) і великі,(більш як на 2000 людей).