- •Предмет психології як науки
- •Структура, завдання і стан сучасної психології
- •Основні етапи історії психології. Історія психологічної думки на Україні
- •Мозок і психіка. Функції та загальні механізми зв’язку
- •Механізми відображу вальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки
- •Свідомість та її структура. Свідоме та несвідоме в психічній діяльності людини
- •Методи загальної психології
- •Відчуття як первинна форма орієнтування організму в довкіллі. Фізіологічна основа відчуттів.
- •Класифікація та види відчуттів
- •Загальні закономірності та властивості відчуттів
- •Поняття про сприймання. Взаємозв’язки з аналізаторів у процесі сприймань
- •Загальні властивості сприймань
- •Класифікація і види сприймань
- •Природа пам’яті. Теорії і закони пам’яті людини
- •Класифікація і види пам’яті
- •Процеси і закономірності пам’яті
- •Поняття про мислення. Теорії мислення
- •Мисленнєві дії, операції та форми мислення
- •Класифікація та види мислення
- •Індивідуальні відмінності у мисленні людини
- •Поняття про уяву. Фізіологічна основа уяви
- •Прийоми (способи) створення образів уяви
- •Види уяви. Її характеристика
- •Уява. Ідеомоторні акти. Ятрогенії та дидактогенії
- •Роль уяви у різних видах творчості
- •Поняття про емоції. Функції і види емоцій
- •Види та форми переживання емоцій і почуттів
- •Розвиток і виховання культури емоцій і почуттів
- •Поняття про волю. Теорії волі
- •Ознаки вольової поведінки
- •Вольова регуляція поведінки
- •Класифікація основних вольових якостей особистості
- •Розвиток та виховання вольової активності
- •Природа уваги. Теорії та функції уваги
- •Види, властивості та форми уваги
- •Діяльність як психологічна проблема. Поняття про діяльність як прояв фізичної і психічної активності
- •Зміст і структура діяльності
- •Основні види людської діяльності
- •Поняття про особистість. Теорії особистості
- •Людина: індивід, особистість, індивідуальність
- •Свідоме і несвідоме у структурі особистості
- •Самосвідомість та «я-концепція» особистості
- •Психологічні характеристики власної особистості
- •Структура особистості за Скрипченком, Платоновим, Петровським, Фрейдом
- •Поняття про спілкування. Засоби спілкування
- •Види та функції мови і мовлення
- •Функції спілкування
- •Фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності
- •Психологічні механізми міжособистісних стосунків
- •Класифікація груп та їх характеристика
- •Проблема конформізму та нонконформізму
- •Поняття про темперамент. Фізіологічна основа темпераменту
- •Психологічна характеристика типів темпераменту
- •Структура та акцентуації характеру
- •Поняття про здібності
- •Структура, формування та розвиток здібностей.
Види уяви. Її характеристика
За метою: мимовільна (уява, яка не керується спеціально визначеною метою), довільна (образи, які людина створює вольовим зусиллям, довільно).
Залежно від характеру діяльності довільну уяву поділяють на: відтворюючу, або репродуктивну, - це створення образів, які відповідають певному опису, схемі, шаблону; творчу – це створення нових образів.
За активністю: активна уява (спрямована на виконання логічного або творчого завдання, проявляється як творча або відтворююча); пасивна уява (створення образів, які не втілюються в життя, вона може бути мимовільна – сни, довільна – марення, вигадки).
За змістом: художня уява (базується на чуттєвих образах), наукова (базується на плануванні досліджень, висуненні гіпотез), технічна (оперування образами просторових відношень).
Мрія – уява, спрямована на майбутнє.
Антиципуюча уява (передбачення) – здатність людини передбачати майбутні події.
Уява. Ідеомоторні акти. Ятрогенії та дидактогенії
Деякі розлади психічної діяльності своїм виникненням також зобов'язані надмірної вразливості і живому уяві. Іноді безпосереднім приводом для подібного захворювання стає неправильно зрозуміле слово авторитетної людини. Відомі випадки, коли під впливом необережного слова лікаря пацієнт уявляє, що він захворів небезпечною хворобою, і у нього розвиваються відповідні симптоми. Виникають так звані ятрогенні захворювання. Травмуючий вплив, що збуджує уявні страхи може викликати і педагогічно нетактовний вчинок вчителя чи його необережне слово. Так виникають нервові розлади, які називають дидактогенними. Відомі також ідеомоторні акти - руху, які виникають тоді, коли людина тільки представляє їх собі. Можна провести наступний досвід. У руках чоловік тримає маятник - нитку, до якої прив'язаний вільно висить грузик. Випробуваному пропонують якомога виразніше уявити собі, що грузик починає описувати концентричні кола. Через деякий час це і відбувається насправді. Очевидне і яскраве уявлення руху викликає незареєстровані свідомістю м'язові зусилля, які й призводять до круговий рух маятник.
Роль уяви у різних видах творчості
Уява – одна з провідних характеристик творчої особистості. Творчість – це передусім процес створення нового продукту завдяки і сприйманню, і пам’яті, і мисленню, і, звичайно, уяві. В цьому переліку головне місце належить саме уяві, її глибині і яскравості.
Подібне між мисленням та уявою: 1) мислення і уява виникають в проблемній ситуації; 2) вони детермінуються потребами особистості; 3) їх основу становить випереджальне відтворення.
Відмінне між мисленням та уявою: 1) в уяві образи створюються у вигляді яскравих уявлень, в мисленні – це оперування поняттями та категоріями; 2) міра невизначеності ситуації: при значному дефіциті інформації частіше діють механізми уяви, чим повніша інформація про задачу, тим вірогідніше вона розв’язується на рівні мислення.
Умови формування уяви:
1. Досвід людини.
2. Залучення людини до різноманітних видів діяльності.
3. Розвиток інтересів.
4. Використання спеціальних прийомів розвитку уяви.