1 Предмет вікової психології.

Вікова пс-гія є галуззю пси-ої науки про індивідуальний розвиток людської пс-іки в онтогенезі. Вона вивчає пс-ий розвиток людини на різних вікових стадіях, тобто предметом вікової пс-ії є дослідження закономірностей пс-го розвитку людини на різних етапах її онтогенезу. Предметом вікової психології є вивчення виникнення і розвитку пс-их процесів та власт-ей у дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку, тобто вікова психологія вивчає на всіх зазначених вікових етапах життя особливості відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення та інші психічні функції; вона вивчає як змінюються ці функції з віком людини. Предметом вікової психології є вивчення у людини на різних вікових етапах гри, навчання, праці, спілкування тощо, формування пс-их якостей підростаючої осо-ті, появу новоутворень, які виникають з віком у пс-ці дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку. Предметом ВП є розкриття співвідношення природних факторів (спадковість, визрівання організму тощо) і суспільних засобів, за допомогою яких реалізуються можливості пс-го розвитку людини. До предмету ВП входить вивчення рушійних сил індивідуального розвитку пс-и Л, дослідження закономірностей переходу від попередніх до наступних періодів розвитку пс-их функцій, а також вивчення індивідуальних пс-их відмінностей у розвитку людей різних вікових груп. Отже, предметом вікової пс-ії є дослідження закономірностей пс-го розвитку людини на різних етапах її індивідуального життя. Як відмічалось, вікова психологія виникла у результаті диференціації наук, своїм корінням вона була започаткована, як і вся психологія, у філософії, пізніше — вийшла із загальної і генетичної психології, а потім у ній самій проходив процес диференціації. У його результаті виникла дитяча психологія, яка у свою чергу ділиться на психологію раннього віку, психологію дошкільника, психологію молодшого школяра. Ці галузі знань роз-ься як розділи вікової пс-ії. В цих розділах висвітлюються факти й закономірності пс-го розвитку функцій, пс-ні осо-сті дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку. До вікової пс-ії входить пс-гія підлітка, пс-гія юнака, пс-гія ранньої зрілості, пс-ія середньої зрілості, пс-гія пізньої зрілості. В такому поділі є деякі відмінності, обумовлені дещо різними підходами. Так, наприклад, німецький і американський психолог Е.Еріксон виділяє психологію раннього дитинства, психологію віку гри, психологію шкільного віку (6—12 років), психологію юнацтва (від 12—13 до 19—20). Такий поділ виходив з його розуміння стадій роз-ку підростаючої ос-ті. Українські та інші психологи виділяють психологію підлітка як розділ вікової психології, який вивчає факти й закономірності психічного розвитку в підлітковому віці, психологічні особливості підлітка, психологію юнака, психологію людей зрілого віку і психологію людей похилого віку. У курсах вікової психології для педагогічних вузів особлива увага звертається на галузі вікової психології від народження до юнацького віку включно. Як і кожна наука, вікова психологія має ряд складових. Це:Предмет педагогічної психологи є галуззю психології. Педагогічна психологія вивчає психологічні проблеми навчання і виховання. Це наука, яка вивчає закономірності процесу засвоєння людиною соціального досвіду в умовах навчально-виховного процесу. Педагогічна психологія виникла у другій половині XIX ст. Засновником української і російської педагогічної психології був психолог і педагог К.Д. Ушинський (1823—1871). Велику роль у її становленні відіграли українські психологи і педагоги П.Д. Юркевич (1826—1874), О.Ф. Лазурський (1874—1917) та ін.

Психологи основну увагу у педагогічній психології зосереджують на вивченні психологічних закономірностей навчання і виховання дітей, підлітків, юнаків і дорослих людей. Педагогічна психологія диференціювалась на декілька галузей знань. Серед них — пс-ія навчання, пс-ія виховання, пс-ія учителя.Предмет пс-ії навчання.

Пс-ія навчання є галуззю педагогічної пс-ії. Пс-ія навчання вивчає зак-сті розвитку ос-сті, виникнення пс-их новоутворень у людей різних вікових груп під час їх навчання. П-ги, які працюють у галузі пс-ії на-ння, спрямовують свої зусилля на пошук і ств-ння опти-их умов, що сприяють керуванню процесом нав-ння, яке включає засвоєння учнями знань, умінь і навичок, мотиви і цілі їх учіння, ставлення до навчання та інші проблеми. На основі даних пс-ії навчання розробляються методи на-ння і ви-ння.

Предмет психології виховання.

Пре-ом пс-ії ви-ння є дослідження пс-их зак-стей формування осо-сті в умовах цілес-ної організації пед-ого процесу, тобто вив-ня процесів, які здійснюються при взаємодії вих-ля і вих-ця, а також дослідження взаємодії між вих-ями. Пси-гія вих-ння вивчає, як формується моральна самостійність підростаючої особи, як складається у неї морально-вольова сфера. Дослідники з проблем пс-гії вих-ння зосереджували і зосереджують свої зусилля на формуванні у підростаючої особистості моральних уявлень, понять, принципів, переконань, дій, почуттів, звичок, що виражають позитивне ставлення дітей, підлітків, юнаків до України, батьків, вчителів, інших оточуючих людей, до української мови та інших мов, до навчання і праці, до прав і обов'язків, до себе самого.

Предмет пс-гії учителя.Пс-гія учителя є галуззю педагогічної пс-гії. Пс-ія вчителя вивчає пс-ні проблеми, що включають вчителя як спеціаліста з притаманними йому фун-ми, пов'язаними з на-ям і вих-ям учнів у школі, класним керівництвом, проведенням позакласної роботи, зв'язками з батьками і громадськістю. Особливе місце тут займають взаємовідносини вчителя і учнів, взаємини між вчителями, шкільним керівництвом, створення сприятливого пс-ого клімату у навчальних класах, у школі тощо. До проблем цієї галузі пс-их знань входять і пс-ні питання формування вчителя не тільки як вузького спеціаліста-предметника, а й мислителя, громадського діяча, який формує погляди й переконання оточуючих людей, допомагає їм формувати національну свідомість, сприяє зміцненню добробуту людей незалежної України через пропаганду гуманних ідей, духовності тощо.Вікова пс-ія має тісні зв'язки з іншими науками про людину.Вона, насамперед, зв'язана із філ-єю як наукою, від якої відокремились всі галузі пс-гії. Особливо зв'язані з філ-ією різноманітні тео-чні положення вікової пс-ії.Після відокремлення пси-ії від філософії певний час існувала одна галузь знань — пс-ія, яка вивчала і вивчає закономірності виникнення, розвиток і формування пс-и у людини, тварини. Пізніше відбувся процес диференціації пс-ії. Так виникла ген-на пс-ія, яка у свою чергу відпочкувала вікову, порівняльну пс-ію та пс-ію народів. Цілком природно, що вікова пс-ія зв'язана з цими галузями знань, які об'єднуються у генетичну пс-ію. (Порівняльна пс-ія досліджує філогенез психіки шляхом порівняння основних форм пс-ки тварин і людини; пс-ія народів вивчає історичний розвиток пс-ки людини шляхом зіставлення пс-ії різних племен, народів і націй). Вікова пс-ія зв'язана з педагогічною пс-єю та її галузями. Цей зв'язок обумовлений тим, що розвиток людини відбувається в умовах навчання, виховання та збагачення соціальним досвідом. Педагогічна психологія досліджує психологічні основи навчально-виховного процесу. Ця галузь знань розділилась на психологію навчання і психологію виховання. Вікова психологія зв'язана й з іншими галузями психології.

Серед них:

Вікова психологія зв'язана із іншими галузями психології, але цей зв'язок не позбавляє вікову психологію свого предмета дослідження. Видатні психологи і педагоги Я.А. Каменський, К.Д. Ушинський та ін. вказували на тісний зв'язок психології і, зокрема, вікової психології з педагогікою — наукою, що розробляє мету, зміст, методи та форми навчання й виховання підростаючого покоління. Вікова психологія зв'язана і з окремими галузями педагогіки. Наприклад, з дошкільною педагогікою, яка вивчає закономірності виховання дітей дошкільного віку, спираючись насамперед на дані вікової психології і дані інших психологічних та педагогічних галузей знань. Вікова психологія пов'язана з віковою анатомією й фізіологією та з їх диференціальними галузями: шкільною гігієною, педіатрією, психоневрологією. Цей зв'язок обумовлений тим, що на всіх вікових етапах розвитку особистості необхідною умовою є нормальне функціонування нервової системи.