- •1 Предмет вікової психології.
- •11 З історії вікової і педагогічної психології
- •4.Методи вікової і педагогічної психології
- •20.Загальне поняття про психічний розвиток
- •27.Біогенетичні підходи до дослідження психіки дитини
- •28.Психоаналітичні теорії дитячого розвитку
- •29.Теорія соціального научіння
- •30.Когнітивний підхід (вчення Жана Піаже)
- •31.Концепція діалектичного характеру розвитку г.С. Костюка
- •32.Теорія розвитку вищих психічних функцій л.С. Виготського
- •33.Періодизація вікового розвитку д. Б. Ельконіна
- •35.Основні підходи до проблеми співвідношення навчання і розвитку
- •34.Основні напрямки психічного розвитку дітей у навчально-виховному процесі
- •39.Психологія немовлячого періоду Новонародженість
- •40.Психологія немовляти
- •42.Ранній вік (2—3 рік життя)
- •48.Дошкільний вік
- •45Соціальна ситуація розвитку дошкільника
- •48.Мова.
- •48/Сенсорний розвиток.
- •48.Уява.
- •51.Психологічна готовність дитини до шкільного навчання
- •Вступ дитини до школи.
- •Загальні психологічні особливості молодших школярів
- •52.Формування ставлення учнів до школи і вчителя.
- •53.Характерні особливості учбової діяльності.
- •54.Змістові складові навчальної діяльності.
- •55.Цільові складові навчальної діяльності.
- •56.Мотиваційні складові учіння.
- •57.Операційні складові учіння.
- •58.Емоційно-вольові складові учіння.
- •59.Комунікативні компоненти учіння.
- •60.Результативні складові учіння.
- •61.Контрольно-оцінні складові учіння.
- •62.Ставлення учнів до учіння.
- •63.Формування уміння вчитись.
- •64.Вплив батьків на успіхи у навчанні дітей.
- •46.Ігрова діяльність.
- •Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів Розвиток відчуттів і сприймань.
- •65.Розвиток мислення.
- •Системний підхід у вивченні мислительних операцій молодших школярів.
- •Учбові задачі, які використовуються у початкових класах.
- •Розвиток мовлення.
- •66.Формування особистості молодшого школяра Розумові особливості.
- •67.Емоційні особливості.
- •67.Вольові якості.
- •67.Індивідуально-типологічні особливості.
- •67.Розвиток здібностей.
- •67/Засвоєння морально-етичних якостей, норм і правил поведінки.
- •Формування взаємовідносин, груп і колективів.
- •Формування самосвідомості.
- •68.Загальна характеристика підліткового віку
- •Особливості психосексуального розвитку підлітка.
- •Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці
- •67.Особливості взаємовідносин і спілкування підлітків з дорослими і однолітками.
- •70.Особистісне зростання підлітка.
- •69.Криза особистості підлітка.
- •70.Соціальна ситуація особистісного зростання сучасного підлітка
- •Лібералізація ціннісних уявлень.
- •72.Розвиток "я" і набуття ідентичності.
- •72.Становлення самосвідомості підлітка.
- •73.Соціальна ситуація розвитку старшокласників
- •73.Розумовий розвиток у старшому шкільному віці
64.Вплив батьків на успіхи у навчанні дітей.
Американський психолог Г. Крайг, узагальнюючи дослідження своїх колег, виділив три ознаки у поведінці тих батьків, у яких діти мають хороші результати у навчанні. І. Батьки мають реальне уявлення про поточні досягнення своїх дітей. Такі батьки допомагають дітям розвивати упевненість у собі, заохочують до виконання відповідних віку завдань у школі і вдома. 2. Ставлення батьків до дітей відрізняється теплотою і любов'ю. Вони використовують методи контролю і підтримки дисципліни, характерні скоріше для авторитарного, ніж демократичного стилю. Діти знають межі дозволеного, але при цьому почувають себе у безпеці і знають, що вони бажані і любимі. 3. Батьки постійно спілкуються з дітьми, читають їм книги, уважно вислуховують дітей, розмовляють з ними, підтримують інтерес до пізнання (Г. Крайг та ін.).
Розлучення батьків, насилля в родині створюють сильні стреси у дітей і суттєво впливають на їх шкільне навчання. Ще до розлучення батьків молодший школяр здатний помічати розлади між батьками, що створює емоційну напругу та різні уявлення про те, що буде з ним після розлучення батьків. У більшості випадків у таких дітей знижується навчальна успішність. Коли ж наступає розлучення, у молодшого школяра з'являється почуття суму, гніву, тривоги. Дитина стає придушеною, або занадто подразливою і, у більшості випадків, починає погано вчитися, стає неслухняною, а у 4—7 класах може, з великою імовірністю, втратити емоційний зв'язок з родиною.
Неповна родина по-різному впливає на навчальні успіхи молодших школярів. У тих випадках, коли мати-одиначка не має постійної роботи, матеріально незабезпечена, в неї виникає постійна емоційна напруга, депресія, невротична тривога. Все це у більшості випадків негативно відбивається і на емоційному стані дитини, її розумовому розвитку, на успіхах у навчанні. Дещо краще становище у того молодшого школяра, де мати-одиначка має постійну роботу, яка їй подобається. У такій неповній родині часто спостерігається високий рівень самоповаги і відносно сильне почуття родинної єдності і солідарності. Все це створює соціально-психологічні умови для успішного навчання дитини (Г. Крайг та ін.).
46.Ігрова діяльність.
Перехід дитини від гри до учіння є серйозною подією в житті, пов'язаною з появою нових мотивів. Але це не означає, що гра мас бути виключена з діяльності школяра. У навчанні молодших школярів, зокрема першокласників, певною мірою використовуються ігрові дії. Гра, як вид діяльності, не тільки зберігається в їх житті, а й продовжує розвиватися.
Особливе значення для розвитку дитини має сюжетно-рольова гра. У молодшому шкільному віці вона стає змістовнішою, ніж у дошкільному. У рольових іграх дошкільнята творчо успадковують та копіюють події з життя сім'ї, дитячого садка, тоді як рольова гра молодших учнів ґрунтується на взаємовідносинах у класному і шкільному колективі, на стосунках літературних та історичних героїв тощо. У рольовій грі діти розвивають свою творчу фантазію, самостійно тренуються в засвоюванні соціальних форм поведінки, навчаються звертати увагу на реальних і символічних учасників гри, набувають цінного досвіду, важливого для подальшого їхнього розвитку. У рольовій грі дитина підлягає прийнятим правилам. Вона виявляє готовність, на вимогу партнерів по грі, взяти на себе іншу, менш цікаву роль.
Подальшого розвитку у молодшому шкільному віці набувають конструктивні ігри. Вони сприяють більшій обізнаності з властивостями різних матеріалів, усвідомленню просторового їх розміщення, диференціації форм тощо. Особливої уваги потребують ігри, пов'язані з комп'ютером. Це питання вимагає спеціального вивчення змісту ігор, їх впливу на розвиток дитини, її психофізіологічний стан, включаючи і здоров'я дитини.
Вміло спрямована вчителем і батьками гра молодших учнів може стати одним із засобів організації та поліпшення навчально-виховної роботи. Якщо в процес навчальної діяльності включити елементи гри, то можна викликати у дітей приємні переживання і тим підвищити їх пізнавальну активність. Молодші школярі з більшим інтересом виконують трудові завдання ігрового характеру.
Розвиток ігрової діяльності в молодших школярів іде від побутових ігор з виробничим сюжетом та із тим, що відображає суспільно-політичні події. Поряд із сюжетними значне місце займають рухливі і настільні ігри.
Є значні індивідуальні й вікові особливості у виборі учнями молодших класів кількості різноманітних ігор. В одних дітей число їх за тиждень не перевищує п'яти, а в інших — доходить до чотирьох на день. Найактивніші, щодо кількості різноманітних ігор, учні других класів. В учнів третіх класів їх трохи менше, але вони змістовніші. Є також деякі відмінності в іграх хлопчиків та дівчаток. Перші віддають перевагу розвагам з автомашинами, літаками, ракетами. У других переважають ігри з ляльками. УII— IV класах інтерес дівчаток до гри з ляльками дещо знижується, але продовжує займати значне місце.