- •1 Предмет вікової психології.
- •11 З історії вікової і педагогічної психології
- •4.Методи вікової і педагогічної психології
- •20.Загальне поняття про психічний розвиток
- •27.Біогенетичні підходи до дослідження психіки дитини
- •28.Психоаналітичні теорії дитячого розвитку
- •29.Теорія соціального научіння
- •30.Когнітивний підхід (вчення Жана Піаже)
- •31.Концепція діалектичного характеру розвитку г.С. Костюка
- •32.Теорія розвитку вищих психічних функцій л.С. Виготського
- •33.Періодизація вікового розвитку д. Б. Ельконіна
- •35.Основні підходи до проблеми співвідношення навчання і розвитку
- •34.Основні напрямки психічного розвитку дітей у навчально-виховному процесі
- •39.Психологія немовлячого періоду Новонародженість
- •40.Психологія немовляти
- •42.Ранній вік (2—3 рік життя)
- •48.Дошкільний вік
- •45Соціальна ситуація розвитку дошкільника
- •48.Мова.
- •48/Сенсорний розвиток.
- •48.Уява.
- •51.Психологічна готовність дитини до шкільного навчання
- •Вступ дитини до школи.
- •Загальні психологічні особливості молодших школярів
- •52.Формування ставлення учнів до школи і вчителя.
- •53.Характерні особливості учбової діяльності.
- •54.Змістові складові навчальної діяльності.
- •55.Цільові складові навчальної діяльності.
- •56.Мотиваційні складові учіння.
- •57.Операційні складові учіння.
- •58.Емоційно-вольові складові учіння.
- •59.Комунікативні компоненти учіння.
- •60.Результативні складові учіння.
- •61.Контрольно-оцінні складові учіння.
- •62.Ставлення учнів до учіння.
- •63.Формування уміння вчитись.
- •64.Вплив батьків на успіхи у навчанні дітей.
- •46.Ігрова діяльність.
- •Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів Розвиток відчуттів і сприймань.
- •65.Розвиток мислення.
- •Системний підхід у вивченні мислительних операцій молодших школярів.
- •Учбові задачі, які використовуються у початкових класах.
- •Розвиток мовлення.
- •66.Формування особистості молодшого школяра Розумові особливості.
- •67.Емоційні особливості.
- •67.Вольові якості.
- •67.Індивідуально-типологічні особливості.
- •67.Розвиток здібностей.
- •67/Засвоєння морально-етичних якостей, норм і правил поведінки.
- •Формування взаємовідносин, груп і колективів.
- •Формування самосвідомості.
- •68.Загальна характеристика підліткового віку
- •Особливості психосексуального розвитку підлітка.
- •Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці
- •67.Особливості взаємовідносин і спілкування підлітків з дорослими і однолітками.
- •70.Особистісне зростання підлітка.
- •69.Криза особистості підлітка.
- •70.Соціальна ситуація особистісного зростання сучасного підлітка
- •Лібералізація ціннісних уявлень.
- •72.Розвиток "я" і набуття ідентичності.
- •72.Становлення самосвідомості підлітка.
- •73.Соціальна ситуація розвитку старшокласників
- •73.Розумовий розвиток у старшому шкільному віці
53.Характерні особливості учбової діяльності.
У молодших школярів учбова діяльність стає провідною і набуває характерних особливостей. Її основні компоненти: дії і операції, за допомогою яких учні оволодівають змістом навчання; мотиви і форми спілкування учнів з учителем та між собою; результати навчання та його контроль і оцінка; структура учбової діяльності, в якій набуття знань, умінь та навичок виступає як прямий її результат, складається поступово в міру того, як школярі навчаються її здійснювати, виробляють перші навички вміння вчитися.
Розглянемо складові навчальної діяльності молодших школярів.
54.Змістові складові навчальної діяльності.
До змісту навчання ставлять такі основні вимоги: науковість, ідейність, духовність. Ці принципи стосуються змісту кожного навчального предмету. У змісті підручників та інформації класоводу має бути правильне пояснення явищ природи і суспільного життя. У межах можливостей розуміння молодшими школярами світ має розглядатись як певна цілісність, відповідно до наукових положень першого президента АН України В.І. Вернадського та ін. Явища у згаданих джерелах мають розглядатися під кутом зору практики, моральних принципів, екології. Вже молодших школярів важливо орієнтувати на активну участь у сфері матеріального виробництва, загальнолюдських моральних норм, духовних основ українського народу, народів України.
Важливою проблемою для психологів, методистів і класоводів при формуванні змістового компоненту учіння молодших школярів є тривале утримання учнів на конкретному. Подальше спрямування їх до загальних уявлень, а в деяких випадках і до понять, призводить до затримки їх розумового розвитку, а швидкий перехід до викладу абстрактного матеріалу — до нерозуміння учнями навчального матеріалу, до "зубріння" тощо. Так, вже з перших днів навчання першокласників класовод має активізувати дітей до рахунку на паличках, горіхах тощо, стимулюючи їх до вимовляння рахунку "вголос", далі пошепки, а вже потім "про себе". За такою схемою відбувається засвоєння навчального матеріалу з мови та інших навчальних предметів. Проте, тут треба враховувати не тільки вік учнів, а й індивідуальні відмінності та ступінь труднощів, зв'язаних із змістом навчального матеріалу.
Зміст навчального матеріалу має бути оптимальним. Великий за обсягом зміст неминуче призводить до втоми учнів, до зниження інтересу до навчання, до погіршення і гальмування інтелектуального розвитку учнів, до формального поверхневого засвоєння змісту навчання.
55.Цільові складові навчальної діяльності.
У порівнянні із дошкільниками складнішими стають цілі діяльності молодших школярів. Вони визначаються програмним змістом навчання. При характеристиці цільових компонентів навчання, як і інших складових, важливо диференціювати цілі, які ставить учитель і цілі, які усвідомлює і приймає учень у процесі учіння. Класовод ставить перед собою мету домогтися, щоб його учні оволоділи визначеною навчальною програмою системою знань, умінь і навичок; способами пізнавальної і практичної діяльності, формувати в учнів позитивне ставлення до учіння, засвоєння знань, формування умінь і навичок тощо. Учень має усвідомлювати мету, яку ставить перед ним учитель на кожному етапі навчання. Досвід показує, що майже всі першокласники у другій половині навчального року більш-менш чітко усвідомлюють мету, яку ставить перед ними учитель. Труднощі тут виникають у тому, що далеко не всі молодші школярі, навіть при усвідомленні цілі навчання, приймають поставлену учителем ціль, тобто далеко не у всіх молодших школярів поставлена вчителем мета стає їх власною метою. Наприклад, деякі учні других і дещо більша кількість третьокласників здатні усвідомити, що від їх уважності залежить їх шкільна успішність. Проте, усвідомлення цього, ще не означає, що учні приймають мету бути уважними. Механізм прийняття учнями цієї та іншої навчальної теми ще залишається далеко невивченим.
