37. Зміст і структура діяльності

Структура діяльності за А.В.Петровським:

1. Мотиваційна основа.

2. Цільова основа.

3. Інструментальна основа активності: знання (сукупність відомостей, здатність людини орієнтуватись у системі соціальних відносин, діяти відповідно до життєвих ситуацій), навички (автоматизовані дії, які визначають опанування способів виконання певних видів діяльності, доведені до автоматизму, неусвідомлювані), уміння (включають в себе знання і навички, це здатність свідомо виконувати певні дії, вони є основою майстерності в нових умовах, професіоналізму).

Структура діяльності за О.М.Леонтьєвим, Л.С.Виготським:

1. Мотиви (близькі або далекі, особисті або суспільні).

2. Дії: зовнішні та внутрішні. Зовнішні – це фізичні, предметні, рухові дії; внутрішні – сенсорні, перцептивні, мнемічні, мислительні та імажинативні. Інтеріоризація – перехід зовнішніх дій у внутрішні дії, мислительні. Екстеріоризація – перехід внутрішніх дій у зовнішні, наприклад, створення предметів (тексту, письма, картини, тощо).

3. Цілі – кінцевий результат, який має бути досягнутий. Цілі можуть бути близькі або далекі, особисті або суспільні.

Ієрархічна будова діяльності:

1. Рівень особливих діяльностей (види діяльності). Особливими діяльностями визначають ігрову, навчальну та трудову діяльність. Кожна із них складається із сукупності дій, що керуються певними специфічними мотивами і орієнтовані на певний результат.

2. Рівень дій. Дія – основна одиниця аналізу діяльності. Дія – процес, спрямований на досягнення мети. Через дії людина проявляє активність і досягає мети.

Дія складається з таких частин: орієнтувальна частина (забезпечує відображення, сукупності умов, як об’єктивних, так і суб’єктивних, необхідних для виконання дії); виконавська, або робоча, частина (здійснює задані перетворення в об’єкті дій); контрольно-корегувальна (відстежує хід виконання дій, спів ставляє отримані результати із заданими зразками, за необхідності забезпечує корекцію як орієнтувальної, так і виконавської частин). Дії реалізуються через операції.

3. Рівень операцій. Операція – це спосіб виконання дії. Психологічна характеристика операцій полягає в тому, що вони мало усвідомлюються чи не усвідомлюються і цим відрізняються від дій, які орієнтовані на свідому мету.

4. Рівень психофізіологічних функцій. Під психофізіологічними функціями в теорії діяльності розуміють фізіологічне забезпечення психічних процесів (здатності відчуттів, моторні здібності тощо) вони даються суб’єкту від природи.

38. Основні види людської діяльності

Розрізняють три основних види діяльності:

1. Гра – вид діяльності в умовних ситуаціях, спрямований на відтворення та засвоєння суспільного досвіду. Функції гри: розвивальна, розважальна, спілкування, ритуал та традиція, спортивні захоплення. Види ігор: предметні (орієнтовані на оволодіння функціями предметів), рольові (спрямовані на засвоєння соціальних ролей), сюжетні (спрямовані на моделювання певних сюжетів), ігри з правилами (орієнтовані на засвоєння певних норм, правил, заборон, заохочень), дидактичні ігри (навчаючі ігри), індивідуальні та групові ігри.

2. Навчання – вид діяльності, який є процесом цілеспрямованого передавання соціального досвіду та організацією формування знань, навичок та умінь. Види навчання: організоване (цілеспрямована передача знань, професійне навчання); неорганізоване, або стихійне (елементи навчання в інших видах діяльності); самоосвіта (визначення системи знань, умінь та навичок самою особистістю).

3. Праця – вид діяльності, спрямований на створення певного матеріального чи ідеального продукту. Функції праці: удосконалення знарядь праці, підвищення продуктивності праці, праця як фактор творчого розвитку особистості.

Виділяють так звану «провідну» діяльність – вид діяльності, який забезпечує психічний розвиток особистості на тому чи іншому етапі онтогенезу.