26. Повторність, сукупність і рецидив злочинів

Згідно з класифікацією, яка існує в теорії кримінального права і чинному КК, множинність злочинів має три форми: 1) повтор¬ність; 2) сукупність; 3 ) рецидив.

Повторність злочинів — це вчинення особою двох або більше злочинів, виписаних в одній або різних статтях Особливої частини КК, за жоден з яких вона не була засуджена.

Теорія кримінального права визначає загальну, спеціальну та родову повторність.

Загальна повторність - передбачає вчинення нового злочину після будь-якого (вбивство після крадіжки).

Спеціальна повторність — це вчинення нового умисного злочи¬ну, тотожного попередньому (одержання хабара повторно).

Родова повторність — це вчинення нового умисного злочину, що збігається з попереднім за об'єктом посягання та формою вини (грабіж після крадіжки).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КК сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.

Сукупність злочинів має місце за наявності певних ознак, а саме: а) кожний окремий злочин, що входить до сукупності, має характер одиничного злочину; б) такі злочини вчиняються одночасно або з певним проміжком часу між першим і наступним злочином; в) за жоден з цих злочинів особа не була засуджена; г) особа підлягає відповідальності за кожен вчинений злочин за відповідною статтею або частиною статті; д) після вчинення особою попереднього зло¬чину до моменту вчинення наступного не минули строки давності притягнення її до відповідальності згідно зі ст. 49 КК.

У теорії кримінального права виділяють реальну та ідеальну сукупність злочинів.

Реальна сукупність утворюється вчиненням двох і більше простих злочинних дій. Наприклад, особа привласнює майно шляхом зловживання службовим становищем, а потім це майно контра¬бандою вивозить через митний кордон України.

Ідеальна сукупність утворюється однією складною злочинною дією. У разі ідеальної сукупності єдина протиправна дія утворює кілька пов'язаних між собою злочинів, що потребують окремої кваліфікації (контрабанда шляхом незаконного перетинання дер¬жавного кордону).

Рецидивом злочинів (як різновидом повторності) ст. 34 КК визнає вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

Рецидив злочинів можливий за наявності двох ознак: а) вчинен¬ня особою нового будь-якого тотожного чи однорідного злочину; б) наявність у такої особи судимості (однієї або кількох) за раніше вчинений злочин; в) судимість має бути за умисний раніше вчинений злочин й вчинення нового умисного злочину.

Загальний рецидив — це вчинення будь-якого умисного злочину особою, яка має судимість за будь-який раніше вчинений умисний злочин.

Спеціальний рецидив — це повторне (після засудження за перше) вчинення не будь-якого злочину, а тотожного або однорідного.

Спеціальний рецидив становить підвищену суспільну небезпеку, оскільки у таких випадках може йтися про певну кримінальну спе¬ціалізацію суб'єкта, про стійкий кримінальний стиль життя.

Теорія кримінального права згадує ще два види рецидиву: простий (дві судимості) і складний (три і більше судимостей).