96.Основні напрямки нтр у друг половині хх ст та їх вплив на життя пересічного громадянина.

Величезний вплив на розвиток народного господарства країн світу в другій половині XX ст. надала третій науково-технічна революція (НТР). Її повитухою можна вважати Другу світову війну, в ході якої воюючими країнами були створені принципово нові системи зброї та військової техніки: атомна бомба, реактивний літак, реактивний міномет, перші тактичні ракети і т. д. Ці плоди прикладних НДДКР численних надсекретних військових інститутів і конструкторських бюро, зі зрозумілих причин вмить що впроваджувалися у виробництво, з самого початку задали напрямок третій НТР.

Передумови ж для НТР були створені науковими відкриттями першої половини XX ст., Зокрема: в галузі ядерної фізики і квантової механіки, досягненнями кібернетики, мікробіології, біохімії, хімії полімерів, а також оптимально високим технічним рівнем розвитку виробництва, яке було готове втілити ці досягнення . Таким чином, наука стала перетворюватися в безпосередню продуктивну силу, що є характерною рисою третього НТР.

Досягнення НТР. Для більш наочного уявлення про третій НТР наведемо коротку хронологію її відкриттів та винаходів.

Перший етап.

40-ті р. - телебачення, транзистори, компютери, радар, ракети, атомна бомба, синтетичні волокна, пеніцилін;

50-і рр.. - Воднева бомба, штучні супутники Землі, реактивний пасажирський літак, електроенергетична установка на базі ядерного реактора, верстати з числовим програмним управлінням (ЧПУ);

60-і рр.. - Лазери, інтегральні схеми, супутники звязку, швидкісні експреси.

Другий етап.

70-і рр.. - Мікропроцесори, волоконно-оптична передача інформації, промислові роботи, біотехнологія;

80-і рр.. - Надвеликі і обємні інтегральні схеми, надміцна кераміка, компютери пятого покоління, генна інженерія, термоядерний синтез.

Велику роль відіграло те, що до середини 70-х рр.. у звязку з процесом міжнародної розрядки стали вивільнятися значні кошти, раніше направляються у військово-промислові комплекси (ВПК) провідних країн. Захід все більше переорієнтував свою економіку на соціальні потреби. Науково-технічні програми стали тісніше увязуватися з соціальними. Це не сповільнило позначитися на підвищення технічної оснащеності і якості праці, зростання доходів трудящих, зростання споживання на душу населення.

97.Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства.

Інформаційне суспільство — ступінь в розвитку сучас­ної цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації і знань в житті суспільства, зростанням частки інфокомунікацій, інформаційних продуктів і послуг у вало­вому внутрішньому продукті, створенням глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективну інфор­маційну взаємодію людей, їх доступ до світових інфор­маційних ресурсів і задоволення їх соціальних і особових по­треб в інформаційних продуктах і послугах1.

Характерними рисами і ознаками інформаційного суспільства є:

-формування єдиного інформаційно-комунікаційного простору країни, як частини світового інформаційного простору, повноправна участь України в процесах інформаційної і економічної інтеграції регіонів, країн і народів;

- становлення і в подальшому домінування в різних сферах перспективних інформаційних технологій, засобів обчислювальної техніки і телекомунікацій;

-створення і розвиток ринку інформації і знань як факторів виробництва на додаток до ринків природних ресурсів, праці і капіталу, перехід інформаційних ресурсів суспільства в реальні ресурси соціально-економічного розвитку, фактичне задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах;

- зростання ролі шформащйно-комунікащйної інфраструктури в системі суспільного виробництва;

- підвищення рівня освіти, науково-технічного і культурного розвитку за рахунок розширення можливостей систем нформаційного обміну на міжнародному, національному і регіональному рівнях і, відповідно, підвищення ролі кваліфікації, професіоналізму і здібностей до творчості як найважливіших характеристик послуг праці;

- створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поширення і використання інформації як найважливішої умови демократичного розвитку.