69.Італія(1945роки-поч.21 століття)внутрішня політика.

1948 р. Італія приєдналася до плану Маршалла і отримала 1,5 млрд дол. для реконструкції економіки. Це дало Італії мож­ливість в 1950—1951 рр. досягти довоєнного рівня і вступити в період економічного піднесення, темпи якого були досить високими. Період 50— 70-х рр. назвали "італійським економічним дивом". За темпами зростання Італія поступалася в Європі лише ФРН. Щорічний приріст промислового виробництва становив 8—10%. Вступ Італії 1951 р. до Європейського об'єднання вугілля і сталі, а 1957 р. до Європейського Економічного Спів­товариства забезпечив їй стабільний ринок і дешеву сировину. Важливим урядовим заходом щодо підйому сільського господарства була земельна реформа 1950—1955 рр. Земельні володіння площею більше 100 га держа­ва викупляла і на виплат продавала селянам. Було викуплено і продано 1,5 млн. га землі, що сприяло розвитку фермерського товарного виробниц­тва. Економічний розвиток Італії відбувався нерівномірно. Промисловість розвивалася переважно на Півночі Італії, Південь залишився аграрним, не­розвинутим. Південь став осередком бідності та соціальної напруженості.

З 1962р лівоцентристський уряд на чолі з Фанфані, боровся з соціалістичним урядом Альдо Моро.Через це політична й економічна нестабільність в Італії в кінці 60-х рр. поглиблюється

У 70-ті рр. економічний розвиток Італії уповільнився. Приріст промис­лової продукції становив лише 3%. Особливо тяжкою була криза 1974— 1975 рр., що стала наслідком підвищення арабськими країнами цін на на­фту.

Перша половина 90-х рр. стала для Італії періодом економічного упо­вільнення: відбувається деяке скорочення промислового виробництва, зросло безробіття до 12%. Бюджет 1997 р. передбачав зростання податків на прибутки і скорочення видатків, щоб скоротити дефіцит бюджету. Одно­часно Італія є високорозвинутою країною з передовою технологією і до­сить пристойним рівнем життя за європейськими стандартами. Як член об'єднання найрозвинутіших індустріальних країн світу Італія має знач­ний вплив на формування міжнародного фінансового й економічного співро­бітництва.

70. Італія(1945роки-поч.21 століття)зовнішня політика.

У лютому 1947 р. Італія підписала мирний договір із союзниками. За цим договором Італія втратила всі колонії (Лівія, Еритрея, Італійське Со­малі), передавала сусідам — Франції та Югославії — деякі території, зму­шена була виплатити репарації країнам, яким вона заподіяла шкоду під час війни (СРСР, Югославії, Греції та Албанії). Мирний договір не розв'язав суперечки між Італією та Югославією через прилеглі території.

. Італія бере активну участь у міжнародному житті: вона є чле­ном ООН, НАТО, ЄС, ОБСЄ та інших міжнародних організацій Італія має традиційні зв'язки з Україною.

71.Повоєнна розруха в срср,Відбудова народного господарства(промисловість та с.Г.)

Насамперед суттєво відрізнялися масштаби збитків, завданих Другою світовою війною. В Україні, наприклад, залишилися цілими лише 19% довоєнної кількості промислових об'єктів, тоді як в Італії вціліло 80%, а в Західній Німеччині — 90% виробничих потужностей.

Фактично відбудову економіки СРСР було завершено на початку 50-х рр. За короткий час було відбудовано і побудовано 6200 промислових підприємств. Нові гіганти індустрії виросли на Уралі, в Західному Сибіру, Казахстані, житлове будівництво становило 100 млн мг на рік. Одначе виробництво в сільському господарстві залишалося на рівні середини 20-х рр. Посилилася диспропорція у розвитку економіки, особливо оборонної: випереджальними темпами розвивалися галузі важкої промисловості, тоді як хронічно відставали галузі легкої та харчової промисловості, що пояснювалося меншими капіталовкладеннями в ці підприємства та відставанням сільського господарства, яке постачало для них сировину. Залишався непристойно низьким життєвий рівень населення: заробітна платня робітника було дуже низькою, тоді як ціни зросли втричі проти 1940 р. Ліквідація карткової системи якісно не вплинула на життєвий рівень трудящих.

Негативні наслідки для населення СРСР мало й здійснення грошової реформи 1947 р., за якою проводився обмін старих грошей на нові за курсом.Обмін проводився за місцем роботи, тому в умовах репресій та підозрілості населення побоювалося обмінювати всі наявні гроші; На відміну від процесів відбудови у Західній Європі, СРСР спирався (крім отримання репарацій) на власні ресурси і сили, не приймаючи допомоги ззовні, зокрема за планом Маршалла.

Процес відбудови здійснювався централізовано, на основі єдиного загальносоюзного плану.