- •1.Політика прискореної індустріалізації в срср.
- •2. Перші п’ятирічні плани та їх результати.
- •3. Результати форсованої індустріалізації для срср.
- •4. Суцільна колективізація сільського господарства в срср: причина проведення та наслідки. «Ліквідація куркульства як класу».
- •5. Голодомори 30х рр. 20 ст. В срср.
- •6. Остаточне оформлення сталінського тоталітарного режиму в Радянському Союзі. Масові репресії 1937-38 рр.
- •7. Сутність авторитаризму та тоталітаризму.
- •8. Китай (1920-30рр.)
- •11. Латинська Америка (1920-30рр.)
- •12. Близькосхідна проблема.
- •13. Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення війни.
- •14. Основні ідеї та напрямки у розвитку мистецтва 1930х рр. 20 ст.
- •15. Відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах.
- •16. Вплив світової економічної кризи та загостреня міжнародної напруженості в умовах 1930-х років хх ст..
- •17. Відмова Німеччини від дотримування Версальського договору і підготовка до Другої світової війни.
- •19. Способи створення системи колективної безпеки напередодні Другої світової війни.
- •20.Мюнхенська конференція та її наслідки.
- •22. Крах політики умиротворення. Провал англо-франко-радянських переговорів (літо 1939 року).
- •23. Пакт Молотова-Ріббентропа.
- •25. Характеристика основних театрів воєнних дій у Європі в 1939-1940-х роках.
- •27. Початок та головні битви ввв Радянського союзу проти Німеччини та ъъ союзників.
- •28. Битва за Москву. Смоленська битва. Битва за Ленінград
- •30. Сталінградська битва та її історичне значення.
- •31.Битва за Дніпро (1943р.). Основні наступальні операції радянських військових у 1944р.На території срср.
- •32.Бойові дії у Південно- Східній Азії під час Другої світової війни.
- •33.Бойові дії у Західній Європі(1939-40рр.).
- •34.Бойові дії у Західній Європі(1941-45рр.).
- •35.Бойові дії на Тихому океані (1942-43рр.).
- •36.Бойові дії у Північній Африці(1942-43рр.).
- •37.Відкриття Другого фронту в Європі.
- •39. Голокост.
- •40.Рух Опору в окупованих країнах Європи в роки Другої світової війни,його політична орієнтація та форми боротьби.
- •41.Капітуляція Німеччини та її союзників.
- •42.Тегеранська конференція,її рішення та значення.
- •44.Ялтинська конференція. Потсдамська (берлінська) конференція.
- •45. Створення оон.
- •46. Вашингтонська конференція (1921-1922рр) та її історичне значення.
- •47. Велика Британія у 1900-1920рр.
- •48. Особливості економічних і політичних процесів у країнах Латинської Америки в першій половині 20 ст.
- •50. Порівняльна характеристика політики « воєнного комунізму» і неПу.
- •51. Бухарестський мир (7 травня 1918р.) та його умови.
- •52. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи договорів, її сильні та слабкі сторони.
- •53. Встановлення тоталітарних режимів у ряді країн світу та протистояння демократії тоталітаризму.
- •54. Режим «санації» в Польщі в 1920-1930-х рр.. ХХст.
- •55. Генуезька конференція 1922 р. Та підписання Рапалльської угоди.
- •56. « Новий курс» ф. Рузвельта та його історичне значення.
- •57. Особливості модернізаційних процесів у Японії.
- •58. Рішення Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій.
- •59. Америка за президента г. Гувера.
- •60. Основні ідеї й течії у розвитку культури. Нові цінності європейців і американців у 1900-1920 рр.
- •61.Проблема Квебеку в Канаді.Конституційна реформа 1982 в Канаді.
- •62.Соціально-економічний розвиток Канади у 1980-1990рр.Зовнішня політика у другій пол. 20-початку 21ст.
- •63.Внутрішньополітичний розвиток Німеччини у друній половині 20- нв початку 21ст.
- •64.Зовнішньополітичний розвиток Німеччини у друній половині 20 століття..
- •65.Внутрішнє становище Великої Британії у другій половині 20-початку 21 століття.
- •66.Зовнішня політика Великої Британії у другій пол.20 поч.21 ст.
- •67.Франція(1945—поч.21 ст.)внутрішня політика.
- •68. Франція(1945—поч.21 ст.)зовнішня політика.
- •69.Італія(1945роки-поч.21 століття)внутрішня політика.
- •70. Італія(1945роки-поч.21 століття)зовнішня політика.
- •71.Повоєнна розруха в срср,Відбудова народного господарства(промисловість та с.Г.)
- •72.Смерть й.Сталіна і боротьба за владу в середині верхівки крмпартії.
- •73.Період «Відлиги»(1953-1964).Ліберізація сусп.-політ. Житя.
- •74.Реформи м.С.Хрущова в промисловості,с.Г. Та соц. Сфері.
- •75.Роки застою(1964-1985)Ліберізація сусп.-політ.Життя.
- •76« Косигінськіа » реформа таїї результати.
- •78. Розпад срср та серпневий заколот 1991 року. Зовнішня політика срср в період «перебудови».
- •79. Встановлення прорадянських режимів у Польщі.
- •85. Росія в 1990-ті роки XX- на початку XXI ст.: зовнішня політика
- •87. Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації.
- •90. Японія у другій половині XX- на поч.Ххі ст. (внутрішня політика).
- •91. Японія наприкінці 20-на поч. 21 ст. (зовнішня політика)
- •92. Індія наприкінці 20-на поч. 21 ст. (соціально-економічний розвиток)
- •93. Індія наприкінці 20-на поч. 21 ст. (політичний розвиток)
- •94.Шляхи та особливості розвитку незалежних держав африки.
- •95.Близькосхідна проблема та способи її врегулювання.
- •96.Основні напрямки нтр у друг половині хх ст та їх вплив на життя пересічного громадянина.
- •97.Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства.
- •98.Наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології , інтеграція науки і виробництва.
- •99.Основні тенденції і течії розвитку світової філософії .
- •100.Література, обр. Мистецтво 2 пол.Хх ст.-поч.Хх1 ст
- •101.Архітектура, музика, театр, кіно і спорт 2 пол.Хх ст.-поч.Хх1 ст
- •102. Глобальні проблеми сучасності.
44.Ялтинська конференція. Потсдамська (берлінська) конференція.
4-11 лютого 1945 р. «велика трійка» зібралась в Ялті у тому ж складі, що й у Тегерані. Конференція передбачала вироблення плану остаточного розгрому фашистської Німеччини і визначення основ післявоєнного влаштування світу. Союзники домовилися розділити Німеччину на окупаційні зони, в яких верховну владу будуть здійснювати відповідно СРСР, США та Англія. Для розв'язання загально-німецьких питань було створено Верховний контрольний орган, пізніше перейменований на Контрольну раду. З багатьох питань вдалося досягнути реальних домовленостей. Серед них— погодження принципів беззастережної капітуляції гітлерівської Німеччини: ліквідація таких її інститутів, як нацистська партія, репресивний апарат гітлерівського режиму, розпуск збройних сил, встановлення контролю над німецькою військовою промисловістю, покарання воєнних злочинців.
Конференція прийняла Декларацію про звільнення Європи, Важливим досягненням Ялтинської конференції стало рішення заснувати Організацію Об'єднаних Націй
Була прийнята система чотиристоронньої окупації Німеччини: СРСР, США, Великою Британією та Францією; визначено нові польські кордони на заході та сході; розв'язані питання про передачу СРСР Кенігсбергу й області; про поділ флоту Німеччини союзниками; про передачу військових злочинців Міжнародному військовому трибуналові; про заснування Ради міністрів закордонних справ, яка мала підготувати проекти мирних угод з Німеччиною та її союзниками.
Щодо майбутнього Німеччини, то конференція вирішила залишити її як єдину державу. Відповідно на чотири сектори було поділено Берлін.
На конференції розглядалися також проблеми репарацій. Із загальної суми в 20 млрд доларів 50% повинен був отримати Радянський Союз. Вирішено було компенсувати її за рахунок промислового устаткування, що вивозилося із Німеччини до СРСР. Домовилися і про взаємну репатріацію військовополонених, які опинилися в різних зонах.
Таким чином, на конференції були закладені основи для післявоєнного розвитку не тільки країн Європи, а й усього світу.
45. Створення оон.
У ході Другої світової війни постало питання про утворення міжнародної організації, яка б перебрала на себе функції збанкрутілої Ліги націй. Восени 1944 р. на конференції у Вашингтоні в маєтку Думбар-тон-Окс представники СРСР, США, Англії та Китаю підготували пропозицію про створення ООН і обговорили основні положення Статуту ООН. На Ялтинській конференції в лютому 1945 р. США, СРСР та Англія прийняли рішення про скликання установчої конференції ООН 25 квітня 1945 р. в Сан-Франциско. Учасниками конференції могли бути всі держави, які оголосили війну Німеччині і Японії до 1 березня 1945 р. Право стати членами ООН отримали Українська РСР і Білоруська РСР. У прийнятому на конференції Статуті ООН зазначалось, що метою нової організації є підтримання міжнародного миру і безпеки колективними заходами, розвиток дружніх відносин між країнами, здійснення міжнародного співробітництва при розв'язанні проблем економічного, соціального та гуманітарного характеру. ООН була заснована на принципах суверенної рівноправності всіх членів, мирного улагодження суперечок, утримання від застосування сили. ООН не мала права втручатись у внутрішні справи, крім випадків, коли таке втручання необхідне для підтримання миру. Офіційною датою створення ООН вважається 24 жовтня 1945 p., коли було затверджено Статут ООН. Вищим органом ООН визначено Генеральну Асамблею, яка збирається на свої сесії один раз на рік. До її обов'язків входить затвердження бюджету організації, прийняття нових членів, обрання непостійних членів Ради Безпеки, Економічної і Соціальної Ради, Ради з питань опіки, Міжнародного суду, Секретаріату на чолі з Генеральним секретарем ООН. Вищим органом була визначена також і Рада Безпеки, яка на той час складалася з 11 членів (тепер 15, з них 10 непостійних, які обираються на два роки, і 5 постійних). Рада Безпеки за Статутом є постійно діючим органом, на який покладаються обов'язки по підтриманню миру. Під егідою ООН було створено різні спеціалізовані організації: ЮНЕСКО, ВОЗ, МОП, ФАО, ЮНІСЕФ і т.д. У 1948 р. ООН прийняла Декларацію прав людини та Пакт про громадянські і політичні права, в яких усі країни закликались до встановлення в їхній політиці пріоритету інтересів особи над класовими та національними.
