- •Педагогіка
- •7. Методи дослідження особистості учня та ласного колективу, їх використання в педагогічній роботі.
- •9. Методи навчання, їх класифікація. Роль словесних методів у викладанні дисциплін за фахом.
- •11. Державна тактика в галузі підготовки педагогічних і науково-педагогічних кадрів на сучасному етапі: мета, завдання, основні напрями.
- •12. Організаційно-педагогічна робота класного керівника. Умови підвищення ефективності виховної роботи класного керівника.
- •16. Формування у школярів інтересу до навчання.
- •17. Учнівський колектив і його вплив на особистість. А. С. Макаренко, в. О. Сухомлинський про значення колективу у формуванні особистості. Сучасні підходи до оцінки виховної ролі колективу.
- •22. Освітня, виховна та розвивальна функції навчання. Особливості їх реалізації в процесі викладання гуманітарних дисциплін (за фахом).
- •23. Нестандартні уроки. Специфіка їх використання в процесі викладання гуманітарних дисциплін (за фахом).
- •24. Педагогіка як наука про освіту та виховання. Функції та категорії педагогіки. Система педагогічних наук.
- •25. Організація та проведення педагогічних досліджень. Типи педагогічних досліджень. Етапи та методи педагогічних досліджень.
- •28. Загальне уявлення про педагогіку як науку. Освіта як педагогічний процес. Категоріальний апарат педагогіки.
- •29. Розвиток особистості як педагогічна проблема. Умови та фактори розвитку особистості. Соціалізація в системі сучасного виховання.
- •30. Сутність і структура процесу навчання. Закономірності і принципи навчання. Класифікація закономірностей навчання.
- •34. Форми організації виховного процесу. Основні компоненти класної години. Методика організації та проведення класної години.
- •39. Поняття про метод і прийом навчання
- •IV група методів
- •IV група
- •40. Поняття засобів навчання та їх класифікація
- •44. Дидактичні вимоги до уроку. Підготовка вчителя до уроку. Аналіз уроку.
- •46. Класифікація нестандартних уроків.
- •47.Поняття про контроль навчання, його функції та види.
- •48. Критерії оцінювання знань учнів
- •49. Дидактичні тести, їх види. Форми тестових завдань. Етапи створення дидактичного тесту.
- •50. Сім’я як важливий інститут виховання особистості. Форми співробітництва школи і сім’ї у вихованні дітей.
- •Психологія
- •2 Напрямки формування педагогічних здібностей:
- •14. Єдність процесів розвитку, виховання та навчання
- •15. Психологія педагогічної оцінки як складової частини взаємодії в системі учитель – учень в межах 12 бальної системи оцінювання в сучасній школі
- •16. Психічний розвиток дошкільника як основа розуміння вчителем онтогенезу психіки та свідомості дитини
- •17. Здібності, інтереси та обдарованість школярів. Фактори, умови та джерела їх розвитку.
- •18. Феномен лідерства та керівництва у соціальній групі.
- •19. Світогляд, ідеали, перспективи, цінності та професійна орієнтація старшокласників.
- •20. Психологія навчальної діяльності. Теорія поетапного формування розумових дій п. Гальперіна. Учіння як провідна діяльність молодшого школяра.
- •28. Соціальна психологія : предмет, методи та її значення у поліпшенні міжособистісних відносин в учнівському та педагогічному колективах.
- •32. Методика застосування народної педагогіки.
- •33. Робота вчителя-словесника.
- •38. Охарактеризуйте діяльність вчителя предметника сучасної зош, виділивши при цьому структурні компоненти його педагогічної майстерності
- •39. Предмет психології. Провідні галузі психологічної науки. Зв'язок психології з іншими науками.
- •40. Діяльність людини. Види діяльності. Структура діяльності.
- •41. Особистість. Теорії особистості. Структура я. Самооцінка. Рівень домагань.
- •1 Рис. 2. Співвідношення обсягів понять “людина”, “індивід”, “особистість” та “індивідуальність”
- •42. Увага, теорії уваги, Види уваги, Функції та властивості уваги.
- •43. Чуттєвий ступінь пізнання. Відчуття та йогов иди. Закономірність відчуттів.
- •44. Поняття про сприймання.
- •46. Характеристика процесів пам'яті
- •48. Уява, види уяви, функції, механізм утворення образів.
- •49. Мова та мовлення. Види мовлення. Функції мовлення.
- •1. Створення навчальної ситуації.
- •2. Власне контроль і оцінка використання способу дії.
- •3. Рефлексія.
11. Державна тактика в галузі підготовки педагогічних і науково-педагогічних кадрів на сучасному етапі: мета, завдання, основні напрями.
Педагогічні працівники мають стати основною рушійною силою відродження та створення якісно нової національної системи освіти. В зв'язку з цим головна увага має бути зосереджена на підготовці нового покоління педагогічних працівників, підвищенні загальної культури, професійної кваліфікації та соціального статусу педагога до рівня, що відповідає його ролі у суспільстві.
Пріоритетні напрями кадрової політики:
задоволення потреб освітньої сфери у педагогічних та науково-педагогічних працівниках;
створення умов для ефективної професійної діяльності педагогічних працівників, забезпечення їх високого соціального статусу в суспільстві.
Основні шляхи роботи з педагогічними кадрами:
створення системи педагогічної освіти, що задовольняла б потреби суспільства у педагогах різних спеціальностей і кваліфікаційних рівнів, здатних виконувати основну соціальну функцію - формування цілісної, всебічно розвинутої особистості, відданої інтересам Української держави;
глибоке реформування змісту, форм, методів підготовки педагогічних працівників усіх ланок освітньої галузі;
залучення кращих інтелектуальних та духовних сил суспільства в освітню сферу;
піднесення престижу педагогічної праці, створення педагогічним працівникам соціально-економічних умов, адекватних їх місцю і ролі в суспільстві;
забезпечення безперервної освіти педагогічних працівників, підвищення їх професіоналізму, освітнього і загальнокультурного рівня;
істотне вдосконалення наукового, методичного, інформаційного, видавничо-поліграфічного забезпечення педагогічної діяльності;
створення умов для професійної свободи, творчого пошуку, ініціативи педагогів, прискорення суспільної апробації, відбору і селекції педагогічних новацій;
розроблення та впровадження нової системи оцінки (атестації) рівня професійної діяльності педагогічних працівників.
НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У СИСТЕМІ ОСВІТИ
Наука є органічною частиною освіти, базовим елементом і рушійною силою її розвитку. Наукова діяльність навчальних закладів має забезпечувати відповідність змісту освіти сучасним досягненням у галузі науки, техніки і культури; теоретико-концептуальні, психолого-педагогічні, науково-методичні засади навчально-виховного процесу; проведення комплексних фундаментальних, пошукових і прикладних досліджень становлення високоосвіченої особистості; відтворення і розвиток інтелектуального потенціалу суспільства; науково-технічний та соціально-економічний поступ держави.
Пріоритетні напрями реформування наукової діяльності у системі освіти:
інтеграція академічної, вузівської та галузевої науки;
спрямування педагогічної науки на вироблення стратегії розвитку освіти, перспектив відродження і розбудови національної школи, нових педагогічних технологій;
докорінна зміна системи організації, фінансування, управління та стимулювання наукової діяльності, створення нової законодавчої та нормативної бази для забезпечення ефективного функціонування і розвитку науки в навчальних закладах;
створення реальних умов для найефективнішого використання наукового потенціалу освітньої галузі, свободи творчості вчених; започаткування нової системи конкурсного відбору наукових програм і проектів, посилення вимогливості та об'єктивності в оцінці результатів досліджень та атестації вчених.