- •Транспортне перевезення як складова туристичного продукту.
- •Стан розвитку внутрішньої водної мережі та основні річкові круїзні території.
- •Стан розвитку залізничної мережі, її регіональні особливості.
- •Основні етапи створення автобусного маршруту. Паспорт маршруту.
- •Види транспортних подорожей: за типом приналежності транспортного засобу, сезонністю, побудовою траси маршруту, тривалістю, засобом перевезення
- •Особливості транспортної системи періоду давніх цивілізацій: розвиток сухопутного та водного транспорту, транспортної мережі.
- •Стан розвитку морської транспортної мережі та формування морських круїзних територій.(дивися 2 питання)
- •Поняття "транспортна система”, основні етапи її формування.
- •Розвиток залізничних швидкісних перевезень.
- •Сучасний стан ринку авіаперевезень в Україні.
- •Етапи забезпечення функціонування маршруту для туристів на власному автотранспорті.
- •Особливості розвитку транспортної системи у період Середньовіччя.
- •Сучасна нормативно-правова база організації водних перевезень та подорожей.
- •Організація роботи дирекції туристичного поїзду. Розробка програми заходів у турпоїзді.
- •Особливості роботи гіда (керівника туристичної групи).
- •Особливості розвитку транспортної системи у період Великих географічних відкриттів.
- •Сучасний стан розвитку ринку морських та річкових круїзів в Україні.
- •Рухомий склад пасажирського транспорту. Види поїздів та категорійність вагонів.
- •Нормативно-правова база організації автобусних перевезень.
- •Розвиток транспортної системи у період промислової і транспортної революції
- •21.Міжнародне співробітництво у сфері залізничного транспорту.
- •22. Порядок резервування авіаквитків на регулярних лініях. Система тарифів та пільг.
- •Система тарифів та пільг
- •23. Стан розвитку автопарку світу.
- •24. Загальні особливості транспортної системи періоду інтенсивного розвитку. Формування системи транспортних коридорів.
- •25. Основні види послуг на морському (річковому) судні: розміщення, харчування, дозвілля, інформаційні та побутові, берегове обслуговування.
- •26. Умови оренди та склад туристичного поїзду. Розробка маршруту.
- •27. Регіональні особливості системи автомобільних перевезень
- •28. Виникнення та розвиток автоперевезень у світі.
- •30. Порядок надання основних та додаткових послуг під час лінійного перевезення. (29 реєстрація, розміщення та харчування туристів на морському-річковому судні).
- •32. Організація взаємодії тур фірми з авакомпанією.
- •33. Організація перевезень туристів регулярними залізничними лініями.
- •34. Особливості організації спеціалізованого водного маршруту (круїзу).
- •35. Основні компанії-авіаперевізники. Основні аеропорти світу. Особливості функціонування ринку авіаперевезень в Україні.
- •36. Особливості організації роботи гіда (керівника групи) на автобусному маршруті.
- •37. Організація взаємодії між командою, дирекцією круїзу та службами обслуговування туристів на водному транспорті.
- •39. Правове забезпечення у міжнародному і внутрішньому авіаційному сполученні.
- •40. Нормативно-правова база організації автобусних перевезень.
40. Нормативно-правова база організації автобусних перевезень.
Відкриття руху на регулярних міжнародних маршрутах регламентується двосторонніми урядовими угодами. Організація транзитних перевезень через треті країни потребує дозволу комітету по транспорту Європейської економічної комісії ООН. Для спрощення договорів на міжнародні перевезення ухвалено Женевську “Конвенцію про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу” (1 березня 1973 р.), Гаазьку декларацію з туризму (1989 р.) та Шенгенську угоду для членів Євросоюзу.
У європейських країнах, у США та Канаді діє “Положення про ліцензування перевезень автомобільним транспортом пасажирів і вантажів у міжнародному сполученні”, які затверджуються урядами країн. Відповідно до Європейської угоди про нерегулярні міжнародні перевезення пасажирів автобусами (АСОР), що була прийнята у м. Дубліні 26 травня 1982 р., для нерегулярних міжнародних пасажирських перевезень у країнах Східної та Західної Європи використовують контрольний документ – листи поїздок, що повинні знаходитись на борту автобуса.
Згідно із загальними правилами використання цього документу при усіх міжнародних перевезеннях, що виконуються у відповідності з АСОР, комплект листів поїздки не підлягає передачі третім особам, перевізник несе відповідальність за правильність заповнення листів поїздки (вони заповнюються великими літерами й чорнилом, що не стирається). Крім того, вказаний комплект документів з оригіналами листів поїздки, який постійно знаходиться у водіїв-перевізників, пред’являється у країні перебування на першу вимогу осіб, які вповноважені проводити перевірку. У комплекті повинен знаходитись лист, що містить текст титульної сторінки контрольного документу державною мовою країн-учасниць АСОР з поясненнями символів, що використовуються, та інструкція щодо заповнення самого листа поїздки.
При вступі країни до Європейської конференції міністрів транспорту (ЄКМТ) реалізується можливість отримання багаторазових ліцензій на діяльність із перевезення та перетинання кордонів інших країн. Такі багаторазові дозволи діють протягом календарного року.
Відповідно до міжнародних угод розроблені й спеціальні вимоги до рухомого складу на міжнародних маршрутах, що включають:
відповідність міжнародним стандартам з екологічної безпеки (рівень шуму, токсичності вихлопних газів, вібрації, шкідливих випаровувань та ін.);
відповідність міжнародним стандартам за вагою, габаритами та навантаженням на осі;
відповідність нормам безпеки;
наявність символу (знаку) міжнародних перевезень і знаку країни;
вимоги до комфортабельності тощо.
При організації міжнародних перевезень автомобільним транспортом також потрібно вирішувати наступні питання: технічної допомоги, ремонту і технічного обслуговування на шляху прямування і в кінцевому пункті за кордоном; стоянки, організації заправки, відпочинку, харчування, медичного обслуговування; організації зв’язку на трасі маршруту тощо.
Послуги з надання пасажирського автомобільного транспорту в Україні здійснюються на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176 із змінами та доповненнями від 18 жовтня 1999 р. № 1919. Цією постановою затверджені “Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту”. “Правила” визначають порядок здійснення міських, приміських, міжміських та міжнародних перевезень пасажирів і багажу, перевезень організованих груп дітей та туристів, а також обслуговування населення і пасажирів на автостанціях, автовокзалах і є обов’язковими для виконання перевізниками на автостанціях усіх форм власності, замовниками, водіями та пасажирами.