39. Правове забезпечення у міжнародному і внутрішньому авіаційному сполученні.

Регулювання міжнародних авіаперевезень здійснюють Міжнародна організація цивільної авіації (International Civil Aviation Organization) – ІКАО та Міжнародна асоціація повітряного транспорту (International Air Transport Association) – IATA.

IКАО була заснована рішеннем Чиказької конвенції у 1944 р. та працює під егідою ООН. Принципом існування IКAO є рівність націй відносно діяльності індустрії повітряного транспорту. Головним завданням IКAO є розвиток та забезпечення безпечного, спеціалізованого й економічно ефективного міжнародного ринку авіаперевезень, згідно міжнародних стандартів та норм. Членами організації є понад 180 країн світу.

IКАО ставить перед собою наступні завдання:

• забезпечити безпеку та контроль за зростанням і розвитком міжнародної цивільної авіації у всьому світі;

• підтримувати і заохочувати процеси створення та використання повітряних засобів із врахуванням охорони навколишнього середовища;

• підтримувати і заохочувати створення повітряних коридорів, аеропортів та різних зручностей, умов для потреб міжнародної цивільної авіації;

• виконувати основні вимоги осіб до авіатранспорту: безпека, якість обслуговування, регулярність польотів, економічність;

• заохочувати використання економічних засобів із попередження безпідставного суперництва між авіакомпаніями різних країн;

• впевнитись у тому, що права країн-учасниць IКАО повністю виконуються і кожна країна має реальну можливість володіти й керувати міжнародною авіакомпанією;

• запобігати дискримінації між країнами – членами IКAO;

• пропагувати безпечність польотів;

• сприяти розвитку міжнародної цивільної авіації.

IATA була заснована у 1919 р. (у 1945 р. реорганізована). Головною її функцією є вдосконалення міжнародного комерційного авіасполучення, введення єдиних для всіх членів правил і процедур, встановлення узгоджених тарифів на пасажирські авіаперевезення на міжнародних маршрутах. Вищим органом IATA є щорічна Генеральна Асамблея, на якій обирається президент та виконавчий комітет.

IATA сприяє переміщенню людей, пошти, вантажів з однієї точки світу в іншу, користуючись різними комбінаціями маршрутів повітряної мережі. Резолюції, прийняті на транспортних конференціях IATA, стосуються не тільки квитків, але і подорожніх листів, документів на вантаж та інших подібних паперів. Ці резолюції уніфікують і координують процедури розрахунків та дозволяють прискорити бронювання квитків, покращують зв’язок між авіакомпаніями. Організацією було розроблено жорсткий список тарифів та маршрутів. При допомозі IATA стало можливим поєднання повітряних трас багатьох приватних компаній у єдину систему. Встановлення, узгодження тарифів – це одночасно політика й практика, тому що усі тарифи міжнародних авіакомпаній контролюються урядами країн – власниками авіакомпаній. Конференція IATA відбувається після того, як уряди країн-членів організації розробляють взаємовигідні домовленості та встановлюють тих перевізників, що в подальшому будуть обслуговувати їх території.

Правила, що встановлені Асоціацією, повинні бути затверджені урядами усіх країн-учасниць. Членами IATA є 259 авіакомпаній, що здійснюють міжнародні польоти. Частка цих авіакомпаній складає 95% міжнародного регулярного сполучення.

Для того, щоб стати членом IATA та брати участь у роботі конференції, авіакомпанії потрібно мати наданий урядом сертифікат, що підтверджує регулярність перевезень цієї авіакомпанії і відповідає її вимогам.

Послуги з акредитації туристичних агентств при IATA надаються Корпорацією пасажирських послуг. Туристичні агентства беруть участь у діяльності IATA через її спеціалізоване відділення – Міжнародну організацію агентств авіакомпаній. Кожному туристичному агентству, що пройшло процедуру акредитації та відповідає визначеним вимогам, присвоюється номер, що є своєрідною візиткою при здійсненні розрахунків з авіакомпанією та іншими учасниками галузі. Для здійснення самостійних продажів авіаквитків або їх бронювання потрібна акредитація туроператора з боку IATAN. Ця організація контролює виконання правил і стандартів діяльності, єдиних вимог до фінансового стану турагентств, що продають авіаквитки на міжнародні авіарейси, і виконує функції зв’язку між турагентствами й авіакомпаніями.

Міжнародні польоти, що здійснюються на цивільних повітряних суднах України, виконуються за міжнародними трасами, визначеними рішенням відповідних органів іноземних держав. Кожне повітряне судно, що здійснює міжнародні польоти, повинно мати на борту суднові документи, перелік яких встановлюється Повітряним кодексом України.

Авіаційні перевезення пасажирів у міжнародному сполученні регулюються міжурядовими угодами в галузі цивільної авіації: Варшавською конвенцією “Узгодження для уніфікації основних правил міжнародних повітряних перевезень” від 29 жовтня 1929 р. із змінами та доповненнями 1955 та 1975 рр. (Гаазький та Гватемальський протоколи), Транспортними правилами ІАТА.

При виконанні міжнародних польотів у повітряному просторі іноземних держав також повинні враховуватися вимоги Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чиказька конвенція, 1994 р.), відповідні міжнародні стандарти, рекомендації, а також правила польотів іноземних держав, у повітряному просторі яких здійснюється політ.

Чиказька конвенція має ряд основних принципів, якими керується більшість країн світу.

Принцип 1. Право однієї країни на політ її літаків через повітряний простір іншої країни без посадки.

Принцип 2. Право літаків однієї країни сідати в аеропортах іншої країни для заправки, заміни екіпажу та з іншою технічною метою.

Принцип 3. Право однієї сторони на посадку її літаків в іншій державі для висадки пасажирів та вивантаження пошти й вантажів, прийнятих на борт у країні відправлення.

Принцип 4. Право однієї країни брати на борт своїх літаків на території іншої країни пасажирів, пошту й вантаж, що направляються в першу країну.

Принцип 5. Право однієї країни брати на борт своїх літаків в іншій країні пасажирів, вантаж, пошту, що спрямовані в іншу країну, або висаджувати пасажирів, вивантажувати вантаж та пошту.

Принцип 6 (додаток до Чиказької конвенції). Право літаків однієї країни здійснювати польоти між іншими країнами з короткими зупинками у рідній країні.

Між країнами існують угоди про авіасполучення, де визначено конкретну кількість дозволених маршрутів і пасажиро-місць, а також можливості для розширення обсягів перевезень у майбутньому. Угодами також визначаються конкретні аеропорти, де дозволяють здійснювати посадку літакам інших держав.

Одним з етапів діяльності Євросоюзу (ЄС) стала лібералізація повітряного простору. Проголошення відкритого неба поклало початок вільним польотам над Європою. Загострення конкуренції між авіакомпаніями призвело до зниження цін (особливо у Франції, Німеччині, Швеції), з’явилися нові програми для пасажирів, що часто літають, покращився сервіс у польоті тощо.