Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ispit_PIV.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
1.46 Mб
Скачать

123.Структура комерційного найменування.

Кожне комерційне найменування має визначену структуру та складається з двох частин - корпуса та додатка. Корпус є обов'язковою частиною будь-якого комерційного найменування. Він повинен містити вказівку на організаційно-правову форму юридичної особи. До корпуса додається допоміжна частина - додаток, елементи якої поділяються на обов'язкові та факультативні. Обов'язковим додатком є спеціальне оригінальне ідентифікуюче позначення юридичної особи. Інші додатки, наприклад вказівки "універсальний", "спеціалізований" тощо, відносяться до числа факультативних елементів, що можуть включатися до комерційного найменування за розсудом його власника. Так, у комерційному найменуванні "товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Весна" обов'язковим додатком є словесне позначення "Весна", факультативним - "науково-виробничий центр", а корпусом - вказівка на організаційно-правову форму юридичної особи - товариство з обмеженою відповідальністю. При цьому, всі структурні частини найменування повинні відповідати дійсності та не вводити в оману споживачів щодо справжнього характеру діяльності юридичної особи (ч. 1 ст. 489 ЦК України). 

Чинне законодавство містить ряд вимог до структури найменування окремих юридичних осіб. Відповідно до ст. 119 ЦК України найменування повного товариства має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова "повне товариство" або містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів "і компанія", а також слова "повне товариство", а найменування кооперативу має містити його назву, а також слова "виробничий кооператив" (ст. 163 ЦК України). 

Вимоги до структури комерційного найменування міститься також у спеціальних законах. Зокрема, згідно ст. 15 Закону України "Про банки і банківську діяльність" найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму банку. При цьому, слово "банк" та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію. Слова "фондова біржа" та похідні від них дозволяється використовувати лише юридичним особам, які створені та функціонують відповідно до вимог Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок". 

124.Суб'єкти права на комерційні найменування.

Іншим важливим питанням, яке по-різному вирішується у ЦК та ГК, є коло суб’єктів, яким можуть належати права інтелектуальної власності на комерційне найменування. Як наголошувалося, ч. 1 ст. 159 ГК встановлює, що «суб’єкт господарювання – юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування». Визначення поняття «суб’єкти господарювання» міститься у ст. 55 ГК, якими, є: господарські організації, тобто юридичні особи, створені відповідно до ЦК, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Тобто відповідно до ГК можливість (право) юридичної особи мати комерційне найменування не залежить від того, здійснює така особа підприємницьку діяльність чи займається некомерційною господарською діяльністю. Крім того, ГК надає можливість мати комерційне найменування також громадянину-підприємцю.

Згідно із ч. 3 ст. 90 ЦК юридична особа, що є підприємницьким товариством (при цьому до підприємницьких товариств ЦК відносить господарські товариства та виробничі кооперативи (ст. 84)), може мати комерційне (фірмове) найменування. Таким чином, ЦК прямо пов’язує можливість юридичної особи мати комерційне найменування зі здійсненням такою особою підприємницької діяльності. Що ж до фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, то зі змісту ст. 90 ЦК не вбачається їх право мати комерційне найменування. Проте відповідно до ст. 51 ЦК до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб. Відтак, можна дійти висновку, що і ЦК не виключає можливості громадян-підприємців мати комерційне найменування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]