122.Критерії охороноздатності комерційних найменувань.

ЦК Стаття 489. Правова охорона комерційного найменування

1.Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає мож­ливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

2.Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з мо­менту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

3.Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

4.Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та по­слуг, які ними надаються.

Комерційне найменування — це передусім будь-яка назва товариства, установи чи ор­ганізації, що має статус юридичної особи. Назва має бути чіткою, короткою, такою, що легко сприймається і запам'ятовується, або, як кажуть, благозвучною. Однією із необхід­них умов такого комерційного найменування має бути відповідність назви характеру ді­яльності даної фірми. Ця вимога в законодавстві зарубіжних країн дістала назву «принцип істинності фірми». Ще однією правовою ознакою комерційного найменування має бути вимога щодо ори­гінальності найменування. Не може дістати правову охорону найменування, яке повторює уже використовуване або настільки схоже з ним, що його легко сплутати з іншим. Найме­нування фірми має чітко відрізнятися від інших подібних. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи. Суб'єкт господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру рані­ше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб'єктом, тотожне комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше. Використання в комерційному найменуванні власного імені громадянина є правомір­ним, якщо до власного імені додається будь-який відмітний елемент, що виключає змішу­вання з діяльністю іншого суб'єкта господарювання.

Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з мо­менту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового по­дання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найме­нування частиною торговельної марки. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізують, та послуг, які ними надаються.

Правовий режим комерційних найменувань характеризується наявністю ряду принципів (істинності, постійності та виключності). Відповідно до принципу істинності комерційне найменування юридичної особи не повинно вводити в оману споживачів та контрагентів щодо справжньої діяльності особи та не може містити елементів, що не відповідають дійсності. Юридична особа має використовувати у цивільному обороті своє незмінне повне або скорочене найменування (принцип постійності). Різні юридичні особи не можуть мати однакові комерційні найменування (принцип виключності). Виняток з даного принципу зафіксований у ч. 4 коментованої статті, згідно якої особи можуть мати однакові найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють або реалізовують, та послуг, які ними надаються.