![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Розкрийте зміст предмета психології та її завдання; розкажіть про структуру сучасної психології, покажіть її місце в системі наук і зв’язок з іншими науками.
- •Дайте характеристику основних видів діяльності (гри, учіння, спілкування, праці), покажіть їх взаємозв’язок і розвиток у людини.
- •5. Методи вивчення міжособ.Стосунків у групах і колективах. Соціометрія.
- •1. Проаналізуйте природу людських здібностей. Задатки як природні передумови здібностей. Що таке професійні здібності?
- •2. Проаналізуйте стр-ру особистості. Блоки особистісних якостей та їх взаємозв’язок. Охарактеризуйте інтер-, інтра-, метаіндивідну підсистеми в стр-рі особ-ті.
- •Основні напрямки сучасної психології в західних країнах, їх представники, основні положення.
- •4. Охарактеризуйте етапи розвитку зрілої особистості (за д.Левінсоном, г.Шихай).
- •54. Назвіть ознаки зрілої особистості (за г.Олпортом, к.Роджерсом, е.Берном).
- •Класиф-я ψ д- х методів (тестів). Вимоги до методик, репрезентат-ть тестових норм. Надійність. Валідність, її види, способи перевірки методик на надійність і валідність.
- •3 Епоха – підлітковий та юнацький вік.
- •Проаналізуйте методи психологічних досліджень у сучасній психології: їх види та вимоги до їх організації і проведення.
- •35.Значення психосемантичних дослідженьЧ.Осгуда для дп.Розкрийте сутність цих досліджень
- •1.Розкрийте поняття про діяльність та її структуру. Покажіть роль умінь, навичок як компонентів діяльності.
- •3.Історія створення схем періодиз. Псих.Розв. Періодиз. Псих. Розв. Дітей
- •4.Визначення індивідуального стилю діяльності у широкому та вузькому розумінні. Які дослідники займалися цією проблемою? Її значення для диференціальної психології.
- •Розкрийте структуру сучасної психології та опишіть предмет вивчення окремих галузей психології. Які, на вашу думку, галузі психології є найбільш перспективні. Доведіть справедливість своєї думки.
- •1) Гуморальні т-ї: Гіппократ/Гален, і. Кант. Рідини організму.
- •Конституційні т-ї (1920). Е. Кречмер, у. Шелдон. Будова тіла.
- •Фізіологічна т-я. Типи нс – сильний, слабкий. Павлов, Теплов, Нєбиліцин, Мерлін.
- •Криза особистості підлітка
- •3. Забезпечення таємниці результатів обстеження.
- •4. Конфіденційність.
- •Проаналізуйте методи психологічних досліджень у сучасній психології: їх види та вимоги до їх організації і проведення.
- •22. Розкрийте значення типології установок свідомості к.Г.Юнга для диференціальної психології. Які типи особистості виділяються згідно такого ділення.
- •23. Значення функціональної типології к.Г.Юнга у диференціальній психології.
- •34 Методи вивчення впливу сім»ї та сім-х стос-в. Малюнок сім»ї.
- •1.За механізмами психіч. Активності
- •25. Етапи стан-ня мовлення дітей 1-3 р. Поясніть твердження л.С.Виготського: "Вік від 1 до 3 років - це стадія сенситивності до мовних впливів".
- •Алгоритм планування психологічно обґрунтованих виховних задач:
- •3 Епоха – підлітковий та юнацький вік.
- •Провідні представники гуманістичного навчання
- •3 Розкрийте змістовне наповнення когнітивного підходу в дискурсі навчання.
- •У формуванні складної навички можна виділити кілька стадій:
- •«Активного слухання».
- •Тренувальні техніки на розвиток навичок "активного слухання" Тренувальна техніка 1. Прийом "Парафраз" (оформлення т. Смирнової по аналогії н. Пилипко)
35.Значення психосемантичних дослідженьЧ.Осгуда для дп.Розкрийте сутність цих досліджень
Метод Семантичного Диференціала (від греч. semanticos - що позначає + лат. differentia - різниця) - один з методів побудови суб'єктивних семантичних просторів. Запропонований амер. психолінгвістом Ч. Осгудом в 1952 р. і застосовується в дослідженнях, пов'язаних із сприйняттям і поведінкою людини, з аналізом прагматичних і коннотатівних значень слів (див. Коннотация), аттітюдов (соціальних установок) і особових сенсів, у вивченні масових комунікацій і рекламі, а також в естетиці. М. с. д. - комбінація методу контрольованих асоціацій і процедур суб'єктивного шкалірованія; при цьому вимірювані об'єкти (предмети, особи, витвори мистецтва, поняття, зображення, персонажі і т. д.) оцінюються по ряду біполярних градуальних (3-, 5-, 7-бальних) шкал, полюси яких зазвичай задаються вербально (антонімами, напр. зло-добрий). Разом з вербальними розроблені невербальні семантичні диференціали, де як полюси шкал використовуються графічні опозиції, живописні картини, фотопортрети. При обробці результатів незрідка використовуються методи факторного аналізу. Факторний аналіз зазвичай виявляє 3 основних чинника, таких, що позначаються «активність», «сила» (potency) і «оцінка». Різновид М. с. д., адаптована до оцінки людей, отримала назву «Метод особового диференціала».
5.
МІСЦЕ ПСИХОДІАГН. У РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ, ВИХОВАТЕЛЯ, КЕРІВНИКА ОСВ. ЗАКЛАДУ. ПРОБЛЕМИ, ЩО ВИМАГАЮТЬ ДІАГНОСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ У ШКОЛІ. ЦІЛІСНИЙ, ЧАСТКОВИЙ, ОПЕРАТИВНИЙ І ДОВГОТРИВАЛИЙ ПСИХ. ДІАГНОЗ
Шкільна: основна мета – забезпечення повноцінного психічного розвитку дитини; створення умов для проведення змістовної діагностико-розвивальної роботи, надання рекомендацій і проведення психокорекцій них заходів.
Основні задачі шкільної психодіагностики: 1-4 класи – психодіагностика молодших класів (вивчення психологічної готовності до навчання у школі; дослідження рівнів розвитку пізнавальної сфери (недостатній розвиток якої може призвести до девіантної поведінки);дослідження рис темпераменту і характерологічних особливостей;) 5-9 класи – психодіагностика підліткового віку: (вивчення адаптації до умов навчання в середній школі; вивчення та розвиток властивостей пізнавальної сфери з більшою деталізацією; дослідження акцентуацій характеру; дослідження властивостей особистості;) 10-12 класи – психодіагностика старшої школи:(дослідження та розвиток загальних та спеціальних здібностей; вивчення готовності зробити професійний вибір;)
Чим менша дитина за віком, тим скоріше її проблеми є проблемами її батьків.
Психодіагностичне дослідження стосується і учителів. Як правило досліджується стиль викладання та індивідуальні особливості. З батьками – модель сімейного виховання. Іноді адміністрація – стиль керівництва.
З. Гільбух виділяє діагноз частковий, який охоплює тільки окремі риси психічної індивідуальності (темперамент, характер, здібності) або ж окремі вчинки, психічні стани, а також цілісний, що охоплює особистість загалом. Цілісний діагноз, як правило, виникає як результат синтезу багатьох часткових, або навпаки.Під оперативною психодіагностикою розуміється аналіз інформації, яку отримує педагог безпосередньо під час занять. До неї можна віднести: діагностику усних відповідей, учнів, діагностику письмових відповідей, діагностику навчальних дій самого педагога, отримання ним інформації зворотнього зв’язку, діагностику вчинків учнів, діагностику психічних станів окремих учнів та групи. Довготривала психодіагностика передбачає більш значний проміжок часу для постановки діагнозу. Під час якого проводяться планомірні спостереження за службовою, учбовою діяльністю учня або групи в цілому з метою глибокого аналізу їх учбової діяльності. В ході довготривалої психодіагностики досліджуються недоліки та відхилення в навчальній діяльності, поведінка учнів, вивчаються окремі риси людей, їх індивідуально – психологічні особливості. Також діагностуються окремі риси психічної та цілісної індивідуальності учня та групи.
Ш.О. Амонашвілі не дає чіткої дефініції психологічної майстерності, але називає її основні риси: «Бути майстром психологічної справи – це означає мати вихідну позицію ...яка є особистісно-гуманною; ...це яскрава особистість, мудра, чуйна, доброзичлива і принципова людина; ...це першодослідник теоретичних рекомендацій, який може їх переконливо довести або спростувати. ...Його творчість може збагатити психологічну науку і практику новими висновками, дати початок новим ідеям і підходам». Психологічна майстерність – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує високий рівень самоорганізації професійної діяльності на рефлексивній основі. Визначають такі складові психологічної майстерності: гуманістичну спрямованість діяльності; професійну компетентність; педагогічні здібності; психологічну техніку. Всі ці елементи пов'язані між собою та мають здатність до саморозвитку.– Гуманістична спрямованість – найголовніша характеристика майстерності, що будується на основі ціннісних орієнтацій: на себе (самоутвердження); на засоби педагогічного впливу (коли найважливіше для педагога – виховні ідеали, виховні заходи та методика їх здійснення); на вихованця (учня/студента) (допомогти йому адаптуватися до соціального середовища, знайти смисл у житті); на мету психологічної діяльності (сприяти самоактуалізуванню у професійній діяльності та громадському житті).– Професійна компетентність є підвалиною психологічної майстерності. Зміст цього компонента становлять глибокі професійні знання, навички та вміння, професіоналізм у галузі психології та педагогіки, досконала методика здійснення навчально-виховних заходів.– Здібність до психологічної діяльності – дуже важливий елемент у структурі психологічної майстерності. Провідними здібностями вважаються чутливість до людини і до особистості, комунікативність, перцептивність, динамічність, емоційна стабільність, оптимістичне прогнозування і креативність.– Четвертим компонентом психологічної майстерності є педагогічна техніка як форма організації поведінки викладача. Це конкретний інструментарій, навички та вміння організації та проведення різноманітних навчально-виховних заходів. За відсутності або недостатнього її розвитку інші елементи психологічної майстерності залишаються нереалізованими.
БІЛЕТ№6