22. Розкрийте значення типології установок свідомості к.Г.Юнга для диференціальної психології. Які типи особистості виділяються згідно такого ділення.

ЕКСТРАВЕРТИ- це такі люди, які направляють лібідо (життєву енергію) зовні, на зовнішні події і інших людей. Люди подібного типу зазвичай схильні до дії оточення, легко пристосовуються до суспільства, в якому живуть, і упевнені в собі в широкому діапазоні різних ситуацій.

У інтровертів лібідо направлене на внутрішній світ. Такі люди схильні до споглядальності, інтроспекції. Вони мало піддаються зовнішнім впливам, менш упевнені у взаєминах з іншими людьми і зовнішнім світом і менш соціально пристосовані, ніж екстраверти.

У кожній людині такі полярні типи, як правило, співіснують разом, проте, якийсь один з них домінує. Проте, затверджував Юнг, домінуючий тип реакції певною мірою залежить від ситуації. Наприклад, зазвичай інтровертована людина може опинитися достатньо соціально гнучкою в ситуації, що зачіпає його інтереси.

23. Значення функціональної типології к.Г.Юнга у диференціальній психології.

Функц-на типологія – за 4-ма психічними ф-ціями.

Юнг, як психолог, вважав, що мислення і відчуття утворюють раціональний рівень сприйняття миру, оскільки включають причинні думки. Почуття і інтуїція ж, навпаки, є нераціональним рівнем, оскільки не припускають використання поняття причини.

З»єднані попарно: мислення – почуття, відчуття – інтуїція. Усередині кожної пари таких функцій тільки одна може домінувати в кожен окремий момент часу. Подібна домінуюча функція у поєднанні з тією або іншою психологічною спрямованістю (інтроверсія-екстраверсія) утворює вісім психологічних типів (наприклад, екстравертний розумовий тип, або інтровертний інтуїтивний тип).

Також Юнг описує і статеві відмінності у розвитку осн-х функцій. Так, у чоловіків частіше зустрічаються свідомі мислення та відчуття, а почуття та інтуїція – у жінок.

5

34 Методи вивчення впливу сім»ї та сім-х стос-в. Малюнок сім»ї.

Тест сімейних стосунків. Дж. Антони, Е. Бене 1957 р. – призначений для порівняльної оцінки значення, яке мають для дитини різні члени сім*ї (проективний). Д 7-15 р. Дозволяє розкрити відношення Д до найблищих родичів, самої себе. В СНГ не використовується.

Системний тест сім*ї. Проективна методика дослідження особистості. Т. Герінг, І. Вілер, 1986 р. Використовується для вимірювання ступеня близькості і оцінки ієрархії відносин між членами сім*ї. Фігурки з очками, відстань між ними. В СНГ не використовується.

Тест сімейних установок, Джексон.

Малюнок сім'ї. Застосування цієї методики, з метою дослідження міжособистісних стосунків у сім'ї. Виявлення конфліктності, тривожності та почуття неповноцінності. Цей тест дає інформацію про суб'єктивну сімейну ситуацію досліджуваної дитини. Вона допомогає виявити ставлення дитини до членів сімї, сімейні стосунки. Для тесту МС розроблена система кількісної оцінки виділено 5 симптомокомплексів:

1.сприятлива сімейна ситуація;

2.тривожність;

3.конфліктність ( бар'єри між фігурами, витирання окремих фігур, відсутність головних частин тіла, виокремлення окремих фігур або їх ізоляція, член сім'ї, що стоїть спиною, переважання речей.

4.почуття неповноцінності ( автор малюнка непропорційно маленький, розташування фігур у нижній частині аркуша, лінія слабка і переривчаста, ізоляція автора від інших, відсутність автора, автор стоїть спиною).

5.ворожість ( одна фігура на іншому аркуші або на протилежному боці папера, агресивна позиція фігури, закреслена фігура, деформована фігура, обернений профіль, руки, розведені в сторони; пальці довгі, підкреслені).

БІЛЕТ№18

Воля-свідоме регул-ня Л-ю повед-ки і діял-ті,що виражене в умінні долати внутр-ні і зовн-ні труднощі при здійсн-ні цілеспрям-х дій і вчинків.

Ф-ція: регулятивна(свідома рег-я актив-ті в умовах затрудненої життєд-ті). гальмівна, активізуюча.

Проявл-ся у вол-х діях Л-ни,у регул-ії псих-х процесів і вн.станів,у постановці цілей і виборі мотивів,у вол-х якостях особ-ті.

Значення волі: 1-забезп.викон-ня дій,позбавлених прагнення до мети; 2-необхідна у сит-ції вибору дій, коли Л-на шукає і не знаходить достат-х підстав для викон-ня певної дії; 3-докладаючи вольові зусилля Л-на регулює свою д-ть.

Стр-ра вольової дії: спонук-ня до діїпотяг (неусв.прагн-ня, що може зникнути) бажання (спочатку оцін-ся емоційно, загострює усвід-ня мети)осмислені цілі дій (знач-ня при форм-ні відвод-ся змісту, хар-ру, знач-ню для Л-ни)боротьба мотивів (перемога 1)—прийняття рішення діяти (Джемс-5видів рішучості)вольове зусилля (стан вн.напруження, що викликає мобілізацію вн.ресурсів Л-ни, необхід-х для викон-ня заплан-ї дії)вн.викон-ня діїзовн.викон-ня дії.

Вольові риси хар-ру: 1-сила волі(здат-ть перебор.труднощі на шляху); 2-витримка і самовладання(уміння стрим-ти почуття,не допуск.імпульс-х дій,володіти собою, робити те,що треба); 3-цілеспрям-ть(свід.спрям-ть на досягн.рез-ту;м.б.опер-на (слідування меті),стратегічна(керув-ня принципами)) ;4-наполегл-ть(свід.прагн-ня досягти мети у складн.умовах); 5-ініціат-ть(здат-ть робити спроби реалізації ідей,що виникли); 6-самостійність(здат-ть самому приймати усвід.рішення і не піддав-сь перешкодам); 7-рішучість(відс-ть сумнівів при бор-бі мотивів,швидке прийн.рішення); 8-послідовність(здійсн-ня дій на основі певного принципа,якому підкор-ся інші).

Негат-ні вольові якості: інерт-ть, імпульс-ть, нерішучість, -самооцінка, нестрим-ть, навіюваність, податливість, нецілеспрям-ть, впертість.

2

Память- форма псих. відображ., що полягає у закріпленні збереженні та наступному відображенні досвіду.

Теорії: 1.АСОЦІАТИВНА (Арістотель)

2. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА (Герман Еббінхауз) ефект краю, запам’ятовування цікавого, головна роль уваги.

3. ГЕШТАЛЬТ пам'ять цілісна структура

4. БІХЕВІОРИЗМ S-R (роль підкріплення)

5. ПСИХОАНАЛІЗ запам. події з позитив.забарвленням.

6. СМИСЛОВА смислові зв’язки об’єднані у цілісну структуру.

ВИДИ ПАМЯТІ: