- •1. Строки адміністративного затримання.
- •2.Поняття та види способів забезпечення законності та дисципліни в сферах державного управління
- •3. Загальна характеристика Митного кодексу України
- •4. Поняття та ознаки суб’єктів адміністративного права
- •5. Обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративні правопорушення
- •1. Контроль в управлінні, його суть та види
- •2. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •5. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •1. Система органів виконавчої влади та критерії їх класифікації
- •2. Вилучення речей і документів Стаття 265.
- •3. Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
- •4. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення
- •5. Принципи адміністративного процесу за касу
- •1. Органи виконавчої влади як різновид державних органів
- •2. Поняття та особливості адміністративного процесу
- •3. Органи управління у сфері юстиції та їх повноваження.
- •4. Поняття, види норм адміністративного права та їх структура
- •5. Правовий статус Міністерства внутрішніх справ України
- •1. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права
- •2. Система органів управління транспортом та їх компетенція
- •4. Предмет та метод адміністративного права
- •5. Правовий статус міністерства оборони України
- •1. Легалізація та правосуб’єктність об’єднань громадян
- •2. Загальна характеристика адміністративного законодавства в сфері культури
- •3. Поняття та види заходів адміністративного примусу
- •4. Організаційна структура центрального органу виконавчої влади
- •5. Правовий статус міністерства аграрної політики та продовольства України
- •1. Поняття і принципи державної служби
- •2. Органи управління в сфері екології та природних ресурсів України
- •3. Органи управління статистикою та їх повноваження
- •4. Поняття та види джерел адміністративного права
- •5. Поняття та особливості адміністративно-правових відносин
- •1. Метод адміністративно-правового регулювання та його зміст
- •2. Вимоги, що ставляться до правових актів управління
- •3. Виправні роботи та порядок їх накладення
- •4. Повноваження місцевої державної адміністрації
- •5. Правовий статус Державного агентства земельних ресурсів України
- •1. Система адміністративного права
- •2. Порядок зміни, припинення і скасування актів державного управління
- •3. Органи управління митною справою в України
- •4. Склад адміністративного проступку
- •1. Поняття та види об’єднань громадян
- •2. Загальна характеристика законодавства в сфері освіти і науки
- •3. Кабінет Міністрів України та його повноваження
- •4. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •5. Правові засади адміністративно-правового статусу громадян України
- •1.Правовий статус державних службовців
- •2. Органи управління освітою і наукою та їх компетенція
- •3. Органи управління в сфері стандартизації, метрології та сертифікації
- •4. Поняття та система принципів державного управління
- •5. Повноваження Ради національної безпеки і оборони України
- •1. Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові
- •2. Органи (посадові особи) правомочні здійснювати адміністративне затримання
- •3. Загальна характеристика законодавства в сфері економіки України
- •4. Основні завдання Головного управління державної служби України
- •5. Загальна характеристика Закону України «Про дипломатичну службу»
- •1. Відповідальність за порушення законодавства про об’єднання громадян
- •2. Органи управління культурою та їх компетенція
- •3. Поняття та система методів державного управління
- •4. Наука адміністративного права України
- •5. Основні завдання міністерства енергетики та вугільної промисловості України
- •1. Поняття та форми державного управління
- •2. Система органів управління соціальним захистом населення та їх повноваження
- •3. Загальна характеристика Закону України "Про ветеринарну медицину"
- •4. Правовий статус Державного агентства лісових ресурсів України
- •5. Основні завдання місцевих органів управління економікою
- •1. Державна архітектурно-будівельна інспекція
- •2. Служба безпеки України
- •3. Строки притягнення до адміністративної відповідальності
- •4. Назвіть основні завдання Міністерства інфраструктури України
- •5. Загальна характеристика Закону України «Про вищу раду Юстиції»
- •1. Поняття та склад адміністративного правопорушення
- •2. Адміністративний арешт, як вид адміністративного стягнення
- •3. Державний комітет як центральний орган виконавчої влади
- •4. Конституційні обов’язки громадян України в сфері виконавчої влади
- •5. Правовий статус Державного агентства України з туризму та курортів
- •1. Конституційні права громадян в сфері виконавчої влади
- •2. Система органів управління наукою та їх повноваження
- •3. Міністерство як центральний орган виконавчої влади
- •4. Поняття та склад адміністративного правопорушення (проступку)
- •5. Правовий статус Державної казначейської служби України
- •1. Громадські роботи
- •2. Загальна характеристика законодавства в сфері соціального захисту населення
- •3. Органи управління зв’язком
- •4. Правовий статус Державної архівної служби України
- •5. Загальна характеристика кУпАп
- •1. Види відповідальності державних службовців
- •2. Загальна характеристика законодавства в агропромисловому комплексі
- •3. Органи управління промисловістю України
- •4. Форми реагування прокурора на порушення законодавства
- •5. Основні завдання міністерства соціальної політики України
- •1. Види форм управлінської діяльності та їх адміністративно-правова характеристика
- •2. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення
- •3. Види стягнень, які накладаються за порушення законодавства про об’єднання громадян
- •4. Основні завдання та повноваження місцевих органів управління культурою
- •5. Правовий статус Пенсійного фонду України
- •1. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства
- •2. Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом
- •3. Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові
- •4. Загальна характеристика Закону України «Про екологічну експертизу»
- •5. Основні завдання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
- •1. Поняття і юридичне значення актів державного управління
- •2. Зльна характеристика законодавства в сфері оборони і безпеки України
- •3. Основні завдання Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
- •4. Загальна характеристика Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»
- •5. Правовий статус Державної фінансової інспекції України
- •1) Засади адміністративно-правового статусу громадян
- •2) Державна санітарно-епідеміологічна служба України
- •3) Адміністративний арешт
- •4) Об’єднання громадян як суб’єкти адміністративного права
- •5) Загальна характеристика Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»
- •1. Судовий контроль в управлінні
- •2. Поняття та ознаки адміністративної відповідальності та її відмінність від інших видів юридичної діяльності
- •3. Міліція України та її підрозділи, завдання та функції
- •4. Підстави припинення дії актів управління
- •5. Основні завдання митної варти
- •1. Повноваження і форми діяльності місцевих державних адміністрацій
- •2. Конституція України – основне джерело адміністративного права
- •3. Державне агентство як центральний орган виконавчої влади
- •4. Поняття адміністративно-процесуального права
- •5. Виправні роботи, як вид адміністративного стягнення
- •1. Поняття та види джерел адміністративного права
- •2. Адміністративно-правові відносини, їх особливості та види
- •3. Прокурорський нагляд за законністю в державному управлінні
- •4. Загальна характеристика Закону України «Про охорону навколишнього природногосередовища»
- •5. Основні завдання та функції Державної екологічної інспекції України
- •1. Організаційна структура і штати органів управління (органів виконавчої влади)
- •2. Система органів управління агропромисловим комплексом та їх компетенція
- •3. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх (16-18 років)
- •4. Поняття легалізації об’єднань громадян та їх правосуб’єктності
- •5. Поняття та види заходів адміністративного примусу
- •1. Предмет і метод адміністративного права
- •2.Система органів управління в сфері юстиції та їх повноваження
- •3. Державна служба в Україні
- •4. Загальна характеристика Закону України «Про Національний банк України»
- •5. Основні завдання Генерального штабу Міністерства оборони України
- •1. Поняття, структура та види норм адміністративного права
- •2. Переконання і примус в державному управлінні
- •3. Система органів управління внутрішніми справами та їх повноваження
- •4. Основні завдання Вищої Ради юстиції
- •5. Загальна характеристика Закону України «Про державну виконавчу службу»
2. Органи управління культурою та їх компетенція
Політику держави в сфері культури, правові, економічні та соціальні гарантії її реалізації, систему соціального захисту працівників культури визначає Верховна Рада України.
Органи виконавчої влади забезпечують реалізацію політики в сфері культури; здійснюють за участю громадських об'єднань розроблення державних програм розвитку культури та їх фінансування; створюють умови для відродження й розвитку культури української нації, культур національних меншин, які проживають на території України, тощо.
Систему державних органів управління культурою складають: Міністерство культури України, Міністерство культури АРК, управління культури обласної Севастопольської міської державної адміністрації, відділи культури районної та у містах Києві і Севастополі державної адміністрації, Головне управління культури та мистецтва районної Київської міської державної адміністрації, підвідомчі їм театри, концертні організації, художні колективи, цирки, бібліотеки, музеї, клуби та інші театрально-видовищні підприємства й заклади культури, спеціальні навчальні заклади культури та мистецтва, музичні й художні школи.
Міністерство культури України діє на основі Положення про нього, затвердженого Указом Президента України. Основними завданнями Мінкультури України є: реалізація державної політики в сфері культури й мистецтв; збереження культурно-мистецького надбання, розвиток української культури й мистецтва, створення сприятливих умов для збереження етнічної, мовної та культурної самобутності, рівноправного розвитку національних культур в Україні; розроблення пропозицій щодо основних напрямів розвитку національної культури й мистецтв, стимулювання культурно-мистецького процесу; розширення міжнародного культурного співробітництва, розвиток культурних зв'язків тощо.
Уповноваженим органом управління державним телебаченням і радіомовленням України є утворений відповідно до Указу Президента України від 31 січня 2003 р. Державний комітет телебачення та радіомовлення України, який здійснює керівництво державним телебаченням і радіомовленням, несе відповідальність за його розвиток, координує діяльність підприємств, установ і організацій, що входять до сфери його управління. Основними завданнями Державного комітету в сфері телебачення й радіомовлення є: забезпечення реалізації державної інформаційної політики засобами телебачення та радіомовлення; організація виконання актів законодавства в сфері телебачення й радіомовлення та відповідних рішень Національної ради з питань телебачення й радіомовлення; формування національного телерадіопростору; організаційне забезпечення поширення телерадіоінформації на зарубіжну аудиторію.
Законом України від 23 вересня 1997 р. створено Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення — постійно діючий позавідомчий державний контролюючий орган, підзвітний у своїй діяльності Верховній Раді та Президентові України й відповідальний за розвиток, якісний стан телебачення та радіомовлення України, зростання професійного, художнього й етичного рівня програм і передач телерадіоорганізацій. Половину складу Національної ради призначає Верховна Рада України, а другу штатну — Президент України. Національну раду очолює Голова, якого обирають таємним голосуванням члени Національної ради за спільним поданням Верховної Ради й Президента України.
До компетенції Національної ради належить: контроль за додержанням законодавства в галузі телебачення й радіомовлення України; участь у реалізації державної політики в сфері телебачення й радіомовлення та концепції розвитку телерадіо-інформаційного простору України; забезпечення прав громадян і захист інтересів національних телерадіовиробників
З метою координації діяльності місцевих телеорганізацій і забезпечення виконання законодавства України в галузі телебачення й радіомовлення, нормативних актів Національної ради в АРК, областях України, містах Києві та Севастополі створюють представництва Національної ради України з питань телебачення й радіомовлення. Представництво здійснює діяльність на підставі Положення про нього, яке приймає Національна рада.
Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні врегульовано Законом України «Про друковані засоби масової інформації (преси) в Україні» від 16 листопада 1992 р. Їх діяльність регулюють також закони України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. в редакції від 11 липня 2003 p., «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. в редакції від 11 липня 2001 p., «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм» від 23 березня 2000 р. в редакції від 10 липня 2003 p., постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положень з питань розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм» від 13 жовтня 2000 р. та інші законодавчі акти. Всі друковані засоби масової інформації, які видають на території України, підлягають державній реєстрації в органах виконавчої влади.
У сфері видавничої справи та інформаційної діяльності певна роль належить державній культурно-науковій установі — Книжковій палаті України, повноваження якої закріплено в ст. 27 Закону України «Про видавничу справу».
Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 р. регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в суспільному житті. Об'єкти культурної спадщини, які перебувають на території України, охороняються державою.
Державне управління в сфері охорони культурної спадщини покладено на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини, до яких належать: Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; орган охорони культурної спадщини Ради Міністрів АРК; органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій; органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1992 р. затверджено «Положення про державний реєстр національного культурного надбання». До реєстру заносять пам'ятки історії, археології, мистецтва, документальні пам'ятки та інші об'єкти, які становлять виняткову цінність з погляду історії, культури, етнології або науки.