Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Administrativne_pravo_VIDPOVIDI.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
899.58 Кб
Скачать

3. Загальна характеристика Митного кодексу України

Митний Кодекс України був прийнятий 11.07.2002р. Митний кодекс України — основа правового регулювання митної справи в Україні. Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Вперше на законодавчому рівні Кодекс визначає митну політику, як систему принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. У Кодексі визначено структуру та організацію діяльності митної служби України, єдиної загальнодержавної системи, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці. Значну частину Кодексу становить група норм, що регулюють суспільні відносини у сфері організації і здійснення митного контролю товарів і транспортних заходів, що переміщуються через митний кордон України. У Кодексі закріплені норми щодо митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються місце й час оформлення, порядок взяття проб та зразків товарів, регламентуються інші питання. Митний кодекс України містить багато інших важливих положень організації митної справи, що свідчить про його вагомість як правової бази у цій галузі.

Структура митного кодексу включае в себе 21розділ та 67 глав.

4. Поняття та ознаки суб’єктів адміністративного права

Суб'єкти адміністративного права — це учасники суспільних відносин, які мають суб'єктивні права та виконують юридичні (суб'єктивні) обов'язки, встановлені адміністративно-правовими нормами. Суб'єктами адміністративного права є громадяни, іноземці, особи без громадянства, державні органи, а також внутрішні частини їх апарату, органи громадських організацій, діяльність яких регулюється правом, адміністрація підприємств, установ, організацій, а також органи місцевого самоврядування. Суб'єктами адміністративно-правових відносин є також різноманітні господарські структури. Особливістю субєктів адміністративного права є те, що їх правове становище не однакове. Якщо проаналізувати адміністративну правосуб'єктність громадян, то виявиться, що вона відрізняється залежно від віку, стану здоров'я (наприклад, не всі можуть призиватися на військову службу, вступати до вищих навчальних закладів тощо). Серед іноземців особливим адміністративно-правовим статусом наділяються біженці (згідно із Законом України “Про біженців”). Основна ознака - адміністративна праводієздатність у юридичних осіб виникає з моменту державної реєстрації а у фізичних осіб - з 16 років, хоча деякі елемени виникають з 18 років.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]