37. Поясніть місце дискурсу повсякденного життя в житі літератури 18 ст.

Тема повсякденного життя в літературі не була поширена до 18ст. Аналітичний базис цієї теми належить 20-21 ст., що робить літературу літературою. Саме завдяки увазі до третього стану роман став популярним, заклався його канон. Тобто відбувається перехід від хроніки до роману, до звичайного, бо тут виявляється головна опозиція: екстраординарне, святкове, готичне і побутове, звичайне, що є можливістю самопізнання. Побутове – рутинне, сіре, на противагу екстраординарному, життя народних мас на противагу життю видатних осіб, на противагу офіційному життю, сфера спонтанного, невідрефлексованого переживання та мислення на противагу сфери рефлексії, штучного та особливого наукового досвіду. Тема повсякденності – сфера декорацій художнього твору. Звичайна модальність сприйняття світу, звернення увагу на реальне та заглиблення в нього. Людина постає в сфері побутового життя природною, без маскування і вдавання. Повсякденність – вічне в приватній сфері. Робінзон, потрапляючи на острів, починає займатись господарство, тому і не сумує. Усвідомлює, що дома займаються тим, що й він.Узбек, подорожуючи Францією, бачить, що всі метушаться, кудись спішать. Повсякденність життя французів наштовхує його на пізнання її, адже для його країни такі устої життя є незвичними. Поки Сен-Пре подорожує, Юля одружується з Вольмаром, народжкє 2 хлопчиків, тобто веде спокійне сімейне життя.

38. Проаналізуйте своєрідність комунікації героя з іншими людьми в сфері повсякденності Людина постійно діє в сфері побутового життя. Реальний світ є світом всіх людей, в якому один з одним взаємодіють різні люди. В повсякденній реальності всі люди рівні від соціального статусу та професійного амплуа в інших реальностях. Побутовість – світ, який «Я» поділяє з іншими людьми, адже найближча до людей та сфера буття, яка безпосередньо доступна її фізичній маніпуляції. Побутовість загальна, тому принцип «своє-чуже» не діє. Побутове – «своє» всюди, можна наблизити своє та інше, зробити їх одним спільним. (Вертер закохався у Лотту, бо у них одна й таж лавочка виявилась улюбленою). Виділяють різні рівні повсякденного, одним з яких є соціальний, тобто система повсякденної взаємодії, спілкування між людьми. Відображається природне життя без масок і вдавань, людина відображає себе у відношенні до інших, бо кожна тема в побутовості набуває матеріального вираження.

39. Загальні характеристики вираження в літературі Просвітництва рівнів повсякденності Рівні повсякденності за Х.-П. Турм:

• Просторовий(приватний)

• Суспільний (публічний)

• Особистісно-культурний(перебіг індивідуального життя, що обумовлюється індивідуальним устроєм життя та засвоєними культурними стереотипами )

• Предметно-культурний(світ речей, що оточують людину в повсякденному житті)

• Соціальний(система формування повсякденної взаємодії, спілкування між людьми)

40. особливості представлення особистісно-культурного рівня повсякденності в романі Дефо «Робінзон Крузо» Сфера побутового – сфера приватного; несвідоме, звичайне, природне, де можна проявити справжнє; єдність приватного та колективного, маніпуляції, що здійснює тіло, а не розум. Робінзон йде в море, бо це для нього щось нове. Тому пише щоденник, коли потрапляє на острів, таким чином море стає для нього буденним. Це можна побачити через топос саду, що акумулює в собі моральні настанови буття, реалізуючи які, герої структурують свої бажання, впорядковують внутрішній світ, таким чином отримують фундамент для самопізнання, самоствердження. На острові Робінзон робить теж, що й люди на його батьківщині, у Йорку, намагається подібним чином облаштувати побут. Тому на острові він не сумує, а сам створює подібні умови, таким чином роблячи острів своїм буденним життям.

41. Порівняйте представлення просторового рівня повсякденності в романах Монтеск’є «Персидські листи», Лакло «Небезпечні зв’язки»

В цьому просторовому рівні виявляється процес письма. Узбек описує здивування від побаченого ним у Франції, адже устрій його країни, традиції зовсім інші. Особливо вражає ставлення до жінок, в його країни вони ходять у чадрі, покриті, адже бережуть красу для чоловіків. Тому одяг француженок його дивує, це для нього є недопустимим. Але отримавши листа з рідної країни, дізнається про зраду дружини. Тобто пізнання іншої країни відкриває йому мінуси, негативні сторони власного дому. Він дізнається про розпусту та хаос, що створився під час його від’їзду.

Приватний рівень Лакло «Небезпечні зв’язки» виявляється у листування між пані де Мертей та Вальмоном. Вона просить Вальмона помститись Жеркуру – спокусити його майбутню дружину Сесілію Воланж, що був її коханцем і кинув її. На рахунку пані де Мертей багато відносин з різними чоловіками, але у світі про неї ходять чутки, як про недоторканну, скромну. Вона вміло приховує це від очей суспільства. Пан де Преван намагався підкорити гординю жінки, під покровом ночі вони домовились про зустріч, як тільки всі розійдуться. Так і сталось, але пані почала кликати слуг, за що де Превана було звільнено з роботи, осоромлено у суспільстві. Цим вона ще сильніше підкріпила свою репутацію. Але в кінці твору всі карти спокусниці було відкрито, її осоромлено і освистано під час театрального дійства. Це є ілюстрацією того, що повсякденність загальна, тому принцип «своє-чуже » не діє. Побутове - своє всюди; єдність приватного і колективного. Незважаючи на те, що була повсякденність пані де Мертей(зваблювати чоловіків і ретельно все приховувати), все ж відбулось розкриття справжної, природної сутності зухвалої жінки.

42.