27. Організаційно структурний монополізм його виникнення та основні форми.

Організаційно структурний монополізм - існування в народних господарствах різних країн виробниче господарських об'єднань, в яких беруть участь крупні підприємства однієї чи кількох галузей з метою усунення між ними конкурентної боротьби та налагодження узгодженого , сумісного функціонування. Виникнення таких об'єднань розпочалось в останню третину 19ст. в США, Зах Європі, Канаді, Японії, Росії. Їх виникнення спричинили: 1)2-га промислова електро-технічна революція коли на перше місце в економіці замість легкої і харчової пром. Вийшли важка, ел.-тех., хімічна пром., маш. буд... які за самою своєю природою є висококонцентровані, крупні підприємства 2)внутрішньогалузева конкуренція, яка зумовила високу концентрацію в інших галузях економіки. Монополістичні об'єднання Централізують ряд ключових виробничо-господарських функцій своїх учасників, зокрема вивчення ринків збуту відповідних товарів та визначення загальних обсягів вир-ва. Це розробка єдиної політики цін та створення продукції, розробка єдиних купівельних цін на сировину. Вони узгоджують також умови найму робочої сили та оплати їхньої праці. В залежності від міри централізації виробничо-господарських ф-ій існують різні організаційні форми монополістичних об'єднань. Основні з них: *картель (вивчають загальні обсяги вир-ва відповідних товарів і квоти (частки) для їх самостійних у вир-госп відношенні учасників) *синдикат *трести, *концерни. Картелі, по друге здійснюють територіальний поділ ринків збуту відповідних товарів між своїми учасниками створюють єдину цінову політику ; Синдикати корегують ф-і картелей тим, що відповідно до встановлених квот вир-ва вони централізують, ще й реалізують продукцію своїх учасників через сумісні збиткові контори запобігають можливій внутрішньо картельній конкуренції. Трести централізують майже всі вироб-госп функції і є галузевими і міжгалузевими об'єднаннями типу акц. тов, їх учасники є лише держателями акцій. В структурі тресту відрізняється головне підприємство та його філії. Концерни є багатогалузевими об'єднаннями різнопрофільних синдикатів, трестів, які функціонують під загальним фінансовим контролем головної фірми базується на володіння нею як материнською компанією, контрольними пакетами акцій дочірніх компаній, за так званою системою участі. Концерни - надбудовна зверхмонополістична структура над монополістичними структурами.

28. Олігополістичні ринкові ситуації та недосконала олігополістична конкуренція.

Абсолютної організаційно-структ. моноції не існує у будь-якій галузі. Як правило, в кожній галузі функціонують по декілька монополістичних об'єднань. Такі ситуації на підгалузевих ринках звуться олігополіями. За умов олігополістичних ринкових ситуацій функціонує недосконала конкуренція. Головна її особливість у тому, що вона не призводить до утворення будь-яких нових окремих концернів надбудовних поверх монополістичних організаційних структур. Основним об'єктом конкуренції тут є лідерство в галузі. Монополістична структура має ринкову владу, вона установлює товарні ціни, а інші структури орієнтуються на ці ціни. Олігополістична конкуренція – це змагання за володіння ринкової влади. Ол. конкуренція носить неціновий характер. Це боротьба за нарощування своїх економічних м'язів, це захист своєї ніші на ринку від зазіхань інших монополістичних структур та за збільшення цієї ніші через утиск конкурентів. Засобами олігополістичної конкуренції є широкий спектр заходів по підвищенню конкурентної спроможності своєї продукції на основі якості, дизайну, асортименту супутніх послуг. Особливе значення при цьому має володіння патентами, ліцензіями, комерційна таємниця І промислове шпигунство, закріплення високої репутації своєї торговельної марки.