- •Матриці, основні поняття. Різновиди матриць
- •Дії над матрицями. Властивості дій над матрицями
- •Визначники квадратних матриць. Способи обчислення визначників
- •4. Визначник н-го порядку. Теорема Лапласа.
- •5. Визначники. Властивості визначників.
- •6. Мінори та алгебраїчні доповнення елементів
- •7. Обернена матриця. Алгоритм оберненої матриці
- •8. Ранг матриці. Властивості рангу матриці
- •9. Основні поняття системи п лінійних алгебраїчних рівнянь з п змінними. Правило Крамера.
- •10. Матричний метод розв`язання слар. Алгоритм розв`язування системи матричним способом
- •11.Теорема Кронекера-Капеллі. Алгоритм розв’язування слар
- •12. Основні поняття системи m лінійних рівнянь з n змінними.
- •13. Метод Жордана-Гауса. Алгоритм кроку перетворення Жордана-Гаусса
- •14. Основні поняття слар. Системи лінійних однорідних рівнянь.
- •15. Скалярний і векторний добуток. Властивості векторного добутку
- •16. Мішаний добуток, властивості мішаного добутку.
- •17. Векторний простір, його розмірність і базис. Розклад вектора за базисом. Лінійно залежні і лінійно незалежні системи векторів
- •19. Вивести рівняння прямої, що проходить через дві точки і рівняння прямої у відрізках на осях.
- •20. Вивести векторне рівняння прямої та загальне рівняння прямої і його частинні випадки
- •21.Вивести нормальне рівняння прямої та рівняння пучка прямих.
- •22.Кут між двома прямими заданими канонічним рівнянням. Умови паралельності і перпендикулярності прямих.
- •23. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Відстань від точки до прямої
- •24. Кут між прямими, що задані рівнянням з кутовим коефіцієнтом. Умови паралельності і перпендикулярності прямих
- •25. Різновиди рівняння площини у просторі: за трьома точками, у відрізках на осях, нормальне.
- •27. Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин. Відстань від точки до площини
- •29. Кут між прямими в просторі. Кут між прямою і площиною. Умови паралельності і перпендикулярності прямої і площини. Знаходження точки перетину прямої і площини
- •30. Поняття кривих ліній другого порядку. Дослідження рівняння другого порядку. Коло
- •31.Еліпс: означення, рівняння, графік, вершини, півосі, фокуси
- •32.Гіпербола: означення, рівняння, графік, спряжена гіпербола.
- •33.Парабола: означення, рівняння, графік, вершина, фокус.
- •34. Поняття числової послідовності: формула п-го члена, зростаюча спадна, обмежена послідовність.
- •35. Геометрична інтерпретація границі послідовності.
- •37. Нескінченно малі функції в точці і на нескінченності означення, властивості, геометрична інтерпретація означення, приклади
- •38.Нескінченно великі функції в точці і на нескінченності.
- •39. Теорема про зв`язок між нескінченно малими і нескінченно великими функціями. Теорема про зв`язок між нескінченно малими функціями та границею функції
- •41.Властивості функцій, які мають границю в точці
- •42. Властивості границь функцій.
- •45. Неперервність функції в точці: означення Коші та означення в термінах приростів функції та аргументу. Застосування поняття неперервності при обчисленні границь функцій
- •46. Властивості функцій, неперервних на відрізку. Геометрична інтерпретація цих властивостей
- •51. Правила диференціювання сталої, суми, добутку, частки функцій та наслідки з них
- •53. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної. Поняття нормалі до графіка функції та її рівняння. Економічний зміст похідної
- •4.1.2. Геометричний зміст похідної
- •54. Похідна складної та оберненої функцій
- •55. Диференціювання параметрично заданих функцій
- •62. Застосування правила Лопіталя у невизначеностях виду
- •64. Екстремум функції, необхідна та достатня умови існування екстремуму
- •65. Опуклість та вгнутість графіка функції. Необхідна і достатня умови опуклості (вгнутості) графіка функції
- •66. Точки перегину графіка функції. Необхідна і достатня умови існування точок перегину
- •78.Знаходження найбільшого та найменшого значення функції в області d
- •79.Первісна для заданої функції, її основні властивості
- •80.Невизначений інтеграл і його властивості
- •81.Метод безпосереднього інтегрування невизначених інтегралів
- •82.Знаходження невизначених інтегралів методом заміни змінної
- •83.Знаходження невизначених інтегралів методом інтегрування частинами
- •84.Інтегрування функцій, які містять у знаменнику квадратний тричлен.
- •86.Метод невизначених коефіцієнтів
- •87.Інтегрування функцій, що містять ірраціональності
- •88.Інтегрування тригонометричних функці
- •89.Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •90.Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •91.Визначений інтеграл і його властивості
- •92.Задача, що призводить до поняття визначеного інтеграла
- •93.Формула Ньютона-Лейбніца для обчислення визначених інтегралів
- •102.Метод найменших квадратів
- •103.Поняття ряду. Збіжність ряду та його сума
- •105.Необхідна ознака збіжності ряду
- •106.Еталонні ряли
- •107.Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів. Ознака порівняння
- •113.Абсолютна та умовна збіжність рядів
- •114.Функціональні ряди. Основні поняття
- •115.Степеневі ряди. Основні поняття. Теорема Абеля
- •116.Радіус, інтервал, область збіжності ряду
- •117.Ряд Тейлора
- •Використання рядів до наближених обчислень функції
- •Використання рядів до наближених обчислень визначених інтегралів
- •121.Диференціальні рівняння. Основні поняття та означення
- •128.Диференціальні рівняння другого порядку, що допускають пониження порядку
- •129.Рівняння Бернуллі
- •130.Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •131.Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
12. Основні поняття системи m лінійних рівнянь з n змінними.
Розв`язок СЛАР методом Гаусса
.Метод Гауса:
Прямий хід - СЛАР зводиться до трикутного або трапеційного вигляду.
Обернений хід – відшукання значень змінних починаючи з останнього.
р(А) =р(А1)=2 тому СЛАР сумісна, оскільки р=2, н= 4 і р<н то система невизначена і виражаємо через останні.
13. Метод Жордана-Гауса. Алгоритм кроку перетворення Жордана-Гаусса
Щоб не виконувати обернений хід метода Гаусса, здійснюють повне виключення невідомих у стовпчику за допомогою розв`язувального елемента. Цей модифікований метод Гаусса називають методом Жордана-Гаусса.
Алгоритм кроку перетворення ЖорданаГаусса:
Обираємо розв`язу вальний елемент , найкраще взяти одиницю.
Елементи і-го рядка ділимо на і записуємо в і-тий рядок
У розв`язу вальному j-тому стовпці замість пишуть одиницю, а замість інших елементів цього стовпця пишуть 0.
Усі інші елементи знаходять за формулою:
14. Основні поняття слар. Системи лінійних однорідних рівнянь.
Однорідна СЛАР завжди сумісна
Оскільки р=2, п=3 то система має безліч розв’язків.
15. Скалярний і векторний добуток. Властивості векторного добутку
Скалярним добутком двох ненульових векторів і називається число (скаляр), яке дорівнює добутку модулів цих векторів на косинус кута між ними. Якщо хоча б один із векторів дорівнює нулю, то кут між векторами не визначений і за означенням скалярний добуток дорівнює нулю.
Отже:
,
де — кут між векторами. Використовуючи формулу проекції вектора, можна також записати:
.
Векторним добутком векторів і називається третій вектор :
довжина вектора с дорівнює , де - кут між векторами a i b
вектор с перпендикулярний до кожного з векторів а і b
вектори а b c утворюють праву трійку векторів
Властивості векторного добутку:
a*b=-b*a (антикомунікативність)
, де k=const
a*(b+c)=a*b+a*c (роз подільність)
a*b=0, коли a=0 або b=0, або
Модуль вектора c=a*b дорівнює площі паралелограма, побудованого на векторах a i b
Векторний добуток векторів та визначається формулою
16. Мішаний добуток, властивості мішаного добутку.
.Мішаний добуток векторів а,в,с називається скалярним добуток вектора ав на вектор с , тобто (ав)с
Властивості
1.(ав)с=а(вс)=авс
2.авс=-вас..
3.авс=вса=сав якщо по колу то не змінюється.
4.авс=о якщо хоча б один =0
5.Модуль мішаного добутку дорівнює об’єму паралелепіпеда.
6.Мішаний добуток обчислюється за формулою.
17. Векторний простір, його розмірність і базис. Розклад вектора за базисом. Лінійно залежні і лінійно незалежні системи векторів
Упорядкована множина n дійсних чисел називається n-вимірним простором Rn
Максимальне число лінійно незалежних векторів простору називається його розмірністю. Розмірність простору дорівнює кількості базисних векторів цього простору.
Базисом n-вимірноговекторного простору Rn називається будь-яка сукупність n лінійно незалежних векторів, через які лінійно виражається довільний вектор цього простору.
Якщо вектори а1, а2,…,аn утворюють базис у просторі Rn, то довільний вектор а цього простору є лінійною комбінацією базисних векторів, тобто існують такі числа х1, х2,…хn, які одночасно не дорівнюють 0, що виконується рівність: а=х1а1+х2а2+…+хnan. Цей вираз називається розкладом вектора за базисом
Для з`ясування питання про лінійну залежність векторів достатньо обчислити ранг матриці, складену з цих векторів:
Якщо r(A)=m, то вектори лінійно незалежні, якщо r(A)<m, то вектори лінійно залежні