- •Матриці, основні поняття. Різновиди матриць
- •Дії над матрицями. Властивості дій над матрицями
- •Визначники квадратних матриць. Способи обчислення визначників
- •4. Визначник н-го порядку. Теорема Лапласа.
- •5. Визначники. Властивості визначників.
- •6. Мінори та алгебраїчні доповнення елементів
- •7. Обернена матриця. Алгоритм оберненої матриці
- •8. Ранг матриці. Властивості рангу матриці
- •9. Основні поняття системи п лінійних алгебраїчних рівнянь з п змінними. Правило Крамера.
- •10. Матричний метод розв`язання слар. Алгоритм розв`язування системи матричним способом
- •11.Теорема Кронекера-Капеллі. Алгоритм розв’язування слар
- •12. Основні поняття системи m лінійних рівнянь з n змінними.
- •13. Метод Жордана-Гауса. Алгоритм кроку перетворення Жордана-Гаусса
- •14. Основні поняття слар. Системи лінійних однорідних рівнянь.
- •15. Скалярний і векторний добуток. Властивості векторного добутку
- •16. Мішаний добуток, властивості мішаного добутку.
- •17. Векторний простір, його розмірність і базис. Розклад вектора за базисом. Лінійно залежні і лінійно незалежні системи векторів
- •19. Вивести рівняння прямої, що проходить через дві точки і рівняння прямої у відрізках на осях.
- •20. Вивести векторне рівняння прямої та загальне рівняння прямої і його частинні випадки
- •21.Вивести нормальне рівняння прямої та рівняння пучка прямих.
- •22.Кут між двома прямими заданими канонічним рівнянням. Умови паралельності і перпендикулярності прямих.
- •23. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Відстань від точки до прямої
- •24. Кут між прямими, що задані рівнянням з кутовим коефіцієнтом. Умови паралельності і перпендикулярності прямих
- •25. Різновиди рівняння площини у просторі: за трьома точками, у відрізках на осях, нормальне.
- •27. Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин. Відстань від точки до площини
- •29. Кут між прямими в просторі. Кут між прямою і площиною. Умови паралельності і перпендикулярності прямої і площини. Знаходження точки перетину прямої і площини
- •30. Поняття кривих ліній другого порядку. Дослідження рівняння другого порядку. Коло
- •31.Еліпс: означення, рівняння, графік, вершини, півосі, фокуси
- •32.Гіпербола: означення, рівняння, графік, спряжена гіпербола.
- •33.Парабола: означення, рівняння, графік, вершина, фокус.
- •34. Поняття числової послідовності: формула п-го члена, зростаюча спадна, обмежена послідовність.
- •35. Геометрична інтерпретація границі послідовності.
- •37. Нескінченно малі функції в точці і на нескінченності означення, властивості, геометрична інтерпретація означення, приклади
- •38.Нескінченно великі функції в точці і на нескінченності.
- •39. Теорема про зв`язок між нескінченно малими і нескінченно великими функціями. Теорема про зв`язок між нескінченно малими функціями та границею функції
- •41.Властивості функцій, які мають границю в точці
- •42. Властивості границь функцій.
- •45. Неперервність функції в точці: означення Коші та означення в термінах приростів функції та аргументу. Застосування поняття неперервності при обчисленні границь функцій
- •46. Властивості функцій, неперервних на відрізку. Геометрична інтерпретація цих властивостей
- •51. Правила диференціювання сталої, суми, добутку, частки функцій та наслідки з них
- •53. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної. Поняття нормалі до графіка функції та її рівняння. Економічний зміст похідної
- •4.1.2. Геометричний зміст похідної
- •54. Похідна складної та оберненої функцій
- •55. Диференціювання параметрично заданих функцій
- •62. Застосування правила Лопіталя у невизначеностях виду
- •64. Екстремум функції, необхідна та достатня умови існування екстремуму
- •65. Опуклість та вгнутість графіка функції. Необхідна і достатня умови опуклості (вгнутості) графіка функції
- •66. Точки перегину графіка функції. Необхідна і достатня умови існування точок перегину
- •78.Знаходження найбільшого та найменшого значення функції в області d
- •79.Первісна для заданої функції, її основні властивості
- •80.Невизначений інтеграл і його властивості
- •81.Метод безпосереднього інтегрування невизначених інтегралів
- •82.Знаходження невизначених інтегралів методом заміни змінної
- •83.Знаходження невизначених інтегралів методом інтегрування частинами
- •84.Інтегрування функцій, які містять у знаменнику квадратний тричлен.
- •86.Метод невизначених коефіцієнтів
- •87.Інтегрування функцій, що містять ірраціональності
- •88.Інтегрування тригонометричних функці
- •89.Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •90.Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •91.Визначений інтеграл і його властивості
- •92.Задача, що призводить до поняття визначеного інтеграла
- •93.Формула Ньютона-Лейбніца для обчислення визначених інтегралів
- •102.Метод найменших квадратів
- •103.Поняття ряду. Збіжність ряду та його сума
- •105.Необхідна ознака збіжності ряду
- •106.Еталонні ряли
- •107.Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів. Ознака порівняння
- •113.Абсолютна та умовна збіжність рядів
- •114.Функціональні ряди. Основні поняття
- •115.Степеневі ряди. Основні поняття. Теорема Абеля
- •116.Радіус, інтервал, область збіжності ряду
- •117.Ряд Тейлора
- •Використання рядів до наближених обчислень функції
- •Використання рядів до наближених обчислень визначених інтегралів
- •121.Диференціальні рівняння. Основні поняття та означення
- •128.Диференціальні рівняння другого порядку, що допускають пониження порядку
- •129.Рівняння Бернуллі
- •130.Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •131.Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
102.Метод найменших квадратів
Нехай х1, x2, … xn – послідовність значень незалеж змінної, а y1, y2, … yn – послідовн. значень залежної змінної. Необхідно підібрати пряму, яка найліпшим чином відображає залежність між х і у відхилення фактичних значень ф-ції від підібраної прямої має бути мінімальним. Нехай y=ax+b є рівн. цієї прямої y1=ax1+b1 … yn=axn=bn
Відхилення складає:
y1 – yi = yi – (axi + b) = yi – axi – b.
Це відхилення має бути додат або від’ємним, тому пряма підбирається так, щоб сума квадратів відхилень була найменшою. Необхідна умова існування min полягає в тому, що f/a = 0 f/b = 0.
Маємо: (y1-b-ax1)2=y12+b2+a2x12-2abxi-2bxiyi, отже:
Обчислимо:
Таким чином ми отримали 2 рівн з двома змінними a і b. Розв’язання цих двох рівн дає значення a і b, які визначають пряму, яка найкраще відображає хід змінної ф-ції.
103.Поняття ряду. Збіжність ряду та його сума
Нехай — деяка нескінченна послідовність чисел. Побудований із цих чисел за допомогою знака «+» символ
(9.1)
називається нескінченним рядом (чи просто рядом), а самі числа — членами ряду; n-ий член un — називається загальним членом ряду.
Числовий ряд називається збіжним, якщо існує границя послідовності частинних сум ряду
(9.3)
При цьому величина називається сумою ряду, а число
— (9.4)
залишком ряду. Якщо границя Sn не існує (нескінченна), то ряд називається розбіжним.
Побудуємо частинні суми ряду:
(9.2)
Частинні суми ряду (9.2) утворюють числову послідовність: Надалі основним буде питання про збіжність послідовності частинних сум ряду. Таким чином, поняття ряду вводиться для побудови числових послідовностей спеціального виду — частинних сум ряду. Такі послідовності широко використовуються в математичному аналізі, наприклад, відоме число е можна подати таким рядом .
104.Властивості збіжних рядів
Теорема 1. Якщо збігається ряд, то збігається його залишок; і навпаки, із збіжності залишку випливає збіжність ряду.
Наслідок 1. Із розбіжності ряду випливає розбіжність його залишку, і навпаки.
Наслідок 2. Якщо відкинути скінченну кількість перших членів ряду або додати до нього кілька нових членів, то це не вплине на його збіжність.
Теорема 2. Якщо члени збіжного ряду (9.1) помножити на сталий множник с, то його збіжність не порушиться, а сума (9.3) помножиться на це число с:
.
Теорема 3. Збіжні ряди і можна почленно додавати або віднімати, при цьому ряд також збігається, а його сума буде .
Теорема 4. Послідовність частинних сум збіжного ряду обмежена. Це твердження випливає зі збіжності послідовності частинних сум ряду.
Теорема 5. Якщо ряд збігається, то границя його загального члена прямує до 0, тобто: .
Наслідок. Якщо , тобто необхідна умова збіжності ряду не виконується, то ряд розбігається.
105.Необхідна ознака збіжності ряду
Якщо ряд збігається, то границя його загального члена при n прямує до нескінченності дорівнює нулю, тобто . Якщо або не існує, то ряд розбіжний.