- •Поняття про інформаційне суспільство.
- •Типи журналістської освіти. Перші у світі навчальні запоклажі, що розпочали підготовку журналістів. Ж-ка освіта в Україні.
- •Поняття масової інформації в журналістиці.
- •Види інформації за предметом.
- •Рівні і форми існування масової інформації. Специфіка масової інформації в журналістиці.
- •Журналістика як система засобів масової інформації.
- •Журналістика як галузь суспільно-політичної діяльності. Інформація як інститут управління суспільством. Журналістика як четверта Влада.
- •Формування громадської думки і журналістика. Громадська думка як явище суспільного життя та її найбільш характерні ознаки. Етапи формування громадської думки
- •Воля слова і журналістика
- •Функції журналістики
- •Заготовочний апарат. Типологія заголовків, їх зміст і форма.
- •Соціальна позиція журналістики. Засади журналістики.
- •Теорія масових комунікацій Маклюена.
- •Дієвість як особлива форма результативності в журналістиці.
- •Ефективність як особлива форма результативності в журналістиці.
- •Методи збирання інформації. Спостереження.
- •Методи збирання інформації. Вивчення документів і джерел.
- •Засідка діалогічності в сучасній масовій комунікації.
- •Методи збирання інформації. Інтерв*ю, підготовка до нього та його типи.
- •Професійна діяльність ж-та в справі виготовлення інформації
- •Спеціалізація журналіста та її умови
- •Редакторська діяльність як творчість.
- •Метод журналістики. Журналістика як практичне мислення.
- •Докази та аргументи в журналістиці.
- •Специфіка образності в журналістиці. Синтетичний, універсальний х-р журналітики.
- •Публіцистичні жанри в журналістиці.
- •Загальна жанрологія і журналістика.
- •Система інформаційних жанрів журналістики.
- •Аналітичні жанри в журналістиці.
- •*Чотири теорії преси* ф. Сіберта, т. Петерсона, у. Шрамма.
Заготовочний апарат. Типологія заголовків, їх зміст і форма.
Заголовок повинний містити в собі чи тему ідею добутку, може перегукуватися з проблематикою. Він повинний бути виразним, коротким, змістовним, цікавим, легкоугадывающимся. Дати точний заголовок - велике мистецтво. В історії є випадки, коли зміна заголовка змінювало сприйняття змісту тексту. У великих редакціях є цілі відділи. У сучасної ж-кі є тенденція до оформлення заголовків як оповідальних пропозицій і перетворення їх у маленькі Лиды. Дієслівні конструкції витісняють називні. Просторіччя, жаргонізми..
Заголовки бувають інформативним і мотивирущими.
Соціальна позиція журналістики. Засади журналістики.
Ж-т повинний мати свою соціальну позицію. Під принципами ж-ки розуміємо теоретико-методологічні основи ж-який деят-ти. Вони не мають нормативного х-ра. Етичні принципи передували законодавчій базі і є дуже древніми. Соціально відповідальна модель ж-ки передбачає активність принципів ж-ки. У сов часи були такі принципи: партійність, класовість, народність (трудові класи).
Принципи ж-ки:
1. Гуманізм. Людин-вища цінність. Верховенство прав людини. Біблійні заповіді. Моральний закон усередині нас.
2. Патріотизм.
3. Інтернаціоналізм. Зовнішній і внутрішній аспекти. Зовнішній: ознайомлення читачів зі світом, повідомлення української аудиторії кращих зразків закордонної літератури і культури, ознайомлення світу з Україною. Внутрішній: пропаганда ідей міжнаціонального світу і згоди в самій Україні.
4. Демократизм. Демократія - народовладдя. Ж-ка забезпечує участь громадян у керуванні гос справами. І з іншої сторони матеріали ОМИ повинні бути доступними масам. Постояннй діалог з аудиторією. Ж-ка повинна бути доступної аудиторії в ціні.
5. Правдивість. Об'єктивність і неупередженість. Правдивість дозволяє зняти протиріччя між об'єктивністю факту і суб'єктивністю повідомлення.
6. Оперативність.
Теорія масових комунікацій Маклюена.
Теорія масових комунікацій у Західному світі одержала широке поширення. Пояснює сучасні инф-ные процеси. Теорія масових комунікацій сост із таких розділів:
* Розгляд типів поширення инф-ции як рушійних сил історії. Саме СМИ, а не народ і т п. СМИ визначають процеси взаємодії об-ва про особистість, виробляють стереотипи поводження. Розвиток і зміни техніки приводять до 2 наслідкам: зміні суспільних епох, що відзначаються внутрішньою сталістю, стабільністю саме завдяки пануючому способу распр-ния инф-ции; еволюції світоглядних с-м людства. 4 епохи: дописьменность, писемність, печатка, ефірні СМИ.
* Аналізу процесів *технологічного розширення свідомості* за допомогою ефірних ОМИ. СМК підсилюють не окремі органи людини, а розширюють почуття і думки, тобто ера *технологічного розширення свідомості*. Психіка чел-ка страждає. До втрачає здатність до винахідництва, до опору інформаційній навалі. Епоха включеної свідомості. Обумовлює регрес людства.
* Вивчення ТВ як нового типу видеожур=ма, що відкриває нову епоху майбутніх с-м мас ком-ций. ТВ стало поштовхом до виникнення масової культури, низькопробних добутків лит-ры і куль-ры. Телестилістика. Індивідуум живе *включеною свідомістю*. Зник простір. Людство перемістилося назад, в акустичний простір. *Глобальне село*.
Знеособленим об-вом легко керувати. Знеособлювання.