Метод журналістики. Журналістика як практичне мислення.

Метод - це аналог предмета. Головні методологічні прийоми формуються під впливом тих чи інших особливостей предмета. Опис предмета в методологічної с-мі приводить до створення концепції предмета. Метод потрібно постійно обновляти Ж-ка спирається на общефилосовские методологічні принципи. Найважливіші серед них: правдивість і інтелектуальна чесність. Рух до істини передбачає ситуацію подиву, іронії, сумніву. Загальні риси філософської і ж-який методологій: критика, проблематизация предмета вивчення. Унаслідок застосування цих методів і народжується ж-кий текст. Метод ж-ки вбирає в себе психічну організацію індивідуумів. Три види мислення: практичний, художній, науковий. Ж-ка - найважливіша область практичного мислення. Практичному виду присущи: сигнальні спонукальні засоби; одиниця оперативного мислення - дія; вольовий зв'язок з різними сферами психіки. Одиниці типів мислення взаимопересекаются. Для практичного мислення х-ны:

* Вибіркове використання лише найбільш потрібного для аргументації. А в науковому аргументація повинна бути вичерпаної.

* Апеляція і до емоційної і раціональної сфер свідомості.

* Довільність композиції, тобто *випадкове* начебто включення те художніх, те наукових розумових операцій.

* Полемічність, що випливає з диалогичности.

Метод ж-ки складається з методу вивчення і методу викладу. Останній х-ся:

* Описом дійсності на підставі спостережень.

* Широким використанням поняттєво-наукового способу мислення.

* Наявністю образа автора.

* Навмисною експериментальністю.

Метод ж-ки з'єднує елементи наукового і художнього мислення.

Також присутні й образні, емоційні докази. Психологічні аргументи.

Докази та аргументи в журналістиці.

У науковому способі мислення завжди присутні докази й аргументи. Доказ виявляється тоді, коли в текст Жур-го добутки включаються твердження, істинність яких була раніше доведена. Аргументами є фактично-документальні дані, в основі яких лежать об'єктивні факти. Кілька груп елементів доказової дії:

1. Аргументи у виді фактів життя. Повідомлення про факти, установлені самим ж-тім.

2. Аргументи у виді фактів науки. Ж-т установлює не сам, а бере з наукових повідомлень. Частіше це гуманітарні науки.

3. Аргументи у виді документальних даних. Тоді, коли ж-т дослівно цитує визначений матеріал.

Фактично-документальні докази зв'язані з інформаційним забезпеченням майбутнього матеріалу.

Специфіка образності в журналістиці. Синтетичний, універсальний х-р журналітики.

Специфіка образності:

1. Ж-ка широко використовує також прийоми художнього мислення. У журналістиці відбувається персоніфікація ідеї, перетворення думки в живу особистість; образ тут не є самодостатнім, а підлеглий концепції добутку. У ж-кі образ грає переважно службову роль. Над ним панує авторська тенденція. Образ Дурасика в О. Вишні.

2. Образ у ж-кі скорочений, виражений лаконічно, ощадливою системою образотворчих засобів. У новинах образ взагалі отсутствует. Образність носить не обов'язковий х-р.

3. Ж-ка широко використовує реминисцентные образи. Интертекстуальность.

4. Ж-т будує своє добутку на ліричних принципах, що випливають із практично обов'язкової наявності образа автора в добутку. Образ авторського *Я*.