Журналістика як галузь суспільно-політичної діяльності. Інформація як інститут управління суспільством. Журналістика як четверта Влада.

Роль ж-ки в с-мі соц інститутів визначається двома аспектами: перший - окремі СМИ представляють ті чи інші соц групи, органи влади, гос-во, виконавчі і законодавчі органи влади, є провідниками політики і програм партій, а ткже забезпечують усю с-му інтересів своєї аудиторії. Політична ж-ка являє собою зовнішній плюралізм думок і позицій, тобто публікацію матеріалів у різних виданнях. З утратою зовнішнього плюралізму в соціумі нуступает політична одноманітність. Другий аспект - у розвитих дем странахогромную частку в інформаційному просторі займають незалежні СМИ. Вони внутрішньо плюралистичны. Тобто публікація різних точок зору на сторінках одного видання. У процесі історичного розвитку ж-ка пройшла кілька ступіней розвитку:

1. Перша - після виникнення ж-ки в 17 столітті, політичні діячі зрозуміли, що з її допомогою можна маніпулювати суспільною думкою.

2. Друга - у 19 столітті ж-ка цілком з'єдналася з політикою. Загальних инфор-х видань майже не залишилося. Будь-яка газета декларувала свою партійність. У СРСР апогей політичної ж-ки наступив у 20 столітті.

3. Третя - ж-ка цілком служить комуністичним режимам. Вона замовчує голодомор 32-33рр, репресії проти интелигенции і т.п. Тільки після розвалу СРСР до ж-кі поступово почали повертатися її первісні установки служіння суспільству.

Зараз партійні і державні видання существуюют в Україні, але вони програють на конкурентному ринку загальним СМИ. Тепер ж-ка перестає бути засобом масової інформації. = органи масової инф-ции. Запропонував В. М. Владимиров.

Головною задачею ж-ки - масово-інформаційна діяльність. Засобами МІ можна назвати такі газети, як *Правда*, *Комуніст*... Вони саме засобу, а не органи. Зараз в Україні більше ОМИ, але менше СМИ.

Инф-ция - інститут самоврядування в демократичної політичний с-мі. Парадокс: Печатка керує суспільною думкою, але не можна, щоб органи гос влади керували печаткою. Прмер: холодна війна. Правда від арода схована і він попадає в ситуацію абсурду. = опір. Говорять, що падіння СРСР викликане наслідком инормационной війни кому партії проти народу. ОМИ необхідні дем об-ву.

Лише непартійна ж-ка може виконати ф-ции *четвертої влади*. Влада преси - непряма влада. Вона не володіє матеріальними благами, вона володіє общ думкою. Лише воля печатки забезпечує *четверту владу*.

Формування громадської думки і журналістика. Громадська думка як явище суспільного життя та її найбільш характерні ознаки. Етапи формування громадської думки

Ще одна важлива ф-ция ж-ки - формування суспільної думки. Общ думка - явище історичне. З розвитком цивілізації змінювався і статус суспільств думки. = перетворення общ думки в політичний інститут життя об-ва. Общ думка являє собою стан масової свідомості, що містить у собі відносини людей до явищ, подіям, процесам, героям і персонажам даного часу, тобто до усьому, що состовляет поточну історію. А історію сучасності створює ж-ка.

Общ думка має наступні атрибутивні ознаки:

1. об'єктом общ думки - ті події, що викликають общ інтерес.

2. проблеми, по яких висловлюється общ думка, передбачають можливість плюралістичного підходу, розбіжності в оцінках, тобто містять у собі більший чи менший ефект дискуссионности.

3. общ думка сущ у всіх сферах жизнед-ти об-ва

4. зміст суджень общ думки визначається гос політикою й обсягом инф-ции

5. общ думка сущ як у межах об-ва в цілому, так і усередині співтовариств

6. носієм общ думки м б як співтовариство в цілому, так і егос оставные частини. Общ думка м б моністичним і плюралістичної

7. Джерелами общ думки м б усі знання. Общ думка це сума позицій окремих громадян по окремих питаннях. Впливає на общ думка менталітет. Общ думка м б щирим чи ілюзорної.

8. у дем об-ві каналами виявлення об думки м б ОМИ і різні способи виявити свою позицію

9. активність функціонування і фактичне значення общ думки в житті об-ва опрделяются рівнем розвитку об-ва, наявністю конституційних воль.

Етапи формування общ думки:

1. одержання инф-ции з ОМИ

2. осмислення отриманої инф-ции на основі особистих установок. Формування індивідуальних позицій

3. обговорення індивідуальних позицій через ОМИ

4. утворення моністичного чи плюралістичного общ думки.