Індивідуально-дослідне завдання №2

Визначити основні поняття теми та виписати їх із поясненням у свій тематичний словник.

Скласти структурно-логічну схему за кожним питанням семінарських занять. Оформити матеріал у вигляді схем, таблиць, вказати логічні зв’язки між поняттями. Естетично оформити на окремих аркушах.

Або зробити презентацію (10-12 слайдів).

Теми для самостійного вивчення

Самостійна робота 1

Тема 4.1. Загальне поняття про психологію виховання.

План:

1. Поняття про виховний вплив

2. Об’єктна стратегія виховного впливу.

3. Маніпулятивна стратегія виховного впливу.

4. Розвивальна стратегія виховного впливу.

5. Класифікація виховних впливів відповідно до психологічних критеріїв..

Література:

1. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2009. – 400с.

2. Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч.посібник – К.: Либідь, 2005. – 400 с.

3. Савчин М.В. Педагогічна психологія: навч.посіб. – К.: Академвидав, 2007. – 424с.

4. Главник О.П., Подоляк Л.Г. практикум з педагогічної психології. – К.: Марич, 2009. – 80с.

5. Педагогічна психологія: навч.посіб./ О.М.Степанов. – К.: Академвидав, 2011. – 416с.

6. Лисянська Т.М. Педагогічна психологія: Практикум: Навч.посіб. – К.:Каравела, 2009. – 224с.

Самостійна робота №2

Тема 4.2. Виховання особистості дитини.

План:

Методи і прийоми формування досвіду громадянської поведінки.

1. Привчання

2. Вправи

3. Виховні ситуації.

Література:

1. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2009. – 400с.

2. Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч.посібник – К.: Либідь, 2005. – 400 с.

3. Савчин М.В. Педагогічна психологія: навч.посіб. – К.: Академвидав, 2007. – 424с.

4. Главник О.П., Подоляк Л.Г. практикум з педагогічної психології. – К.: Марич, 2009. – 80с.

5. Педагогічна психологія: навч.посіб./ О.М.Степанов. – К.: Академвидав, 2011. – 416с.

6. Лисянська Т.М. Педагогічна психологія: Практикум: Навч.посіб. – К.:Каравела, 2009. – 224с.

Термінологічний словник-довідник

 

Авторитарне виховання - це виховання дітей в дусі відданості одній особі, яка керує державою, беззаперечного виконання її волі та настанов.

Авторитарно-технократична концепція виховання - представники цієї концепції вважають, що головним завданням виховної системи школи і суспільства є формування "функціональної" людини - виконавця, адаптованого до життя в цьому суспільстві, готового виконувати певні суспільні ролі (службовця, робітника, батька, споживача тощо).

Біогенна теорія виховання заrрунтована на тому, що особистісні якості людини передаються, здебільшого, спадково і мало що змінюються під впливом умов життя.

Виховання - це цілеспрямований процес формування особистості за допомогою спеціально організованого педагогічного впливу відповідно до певного соціально-педагогічного ідеалу.

Виховне навчання - це складна система виховання й освіти, спрямована на досягнення органічного зв'язку між набутими учнями знаннями, навичками, вміннями, засвоєнням досвіду творчої діяльності і формуванням емоційно-ціннісного відношення до світу, один до одного, до засвоюваного навчального матеріалу.

Вільне виховання - це виховання ситуативне, не цілеспрямоване, обумовлене соціальними, економічними, політичними й особистісними психологічними чинниками.

Громадянське виховання - це формування молодої людини як громадянина своєї Батьківщини, як людину, здатну боротися за забезпечення морально-політичної єдності та дружби народів нашої країни, яка б усвідомлювала перспективи сильної політики своєї держави.

Демократичне виховання - це виховання в дусі демократії, рівноправ'я людей перед законами держави.

Діяльнісно-причетна концепція виховання - вітчизняні психологи розглядають виховання як цілеспрямований і свідомо здійснюваний педагогічний процес організації і стимулювання різноманітної діяльності особистості, яку формують з метою оволодіння нею суспільним досвідом: знаннями, практичними навичками і вміннями, способами творчої діяльності, соціальними і духовними відносинами.

Заохочування як метод виховного впливу стимулює в учня розвиток позитивних якостей, закріплює успішно відтворювані дії й моральні вчинки та стимулює до нових. Емоційний компонент заохочування спрямований на зростання самоповаги особистості учня, компетентності, впевнененості в собі.

Заражування - це неусвідомлювана, мимовільна схильність індивіда до сприймання певних психічних станів. Заражування як спосіб виховного впливу - це психофізіологічний процес передавання вчителем свого емоційного стану учням.

Екологічне виховання - це виховання в дітей екологічної свідомості як сукупності знань, мислення, почуттів, волі й готовності до активної природоохоронної діяльності, котра б допомагала збагнути оточуючу дійсність як середовище перебування і як естетичну досконалість і орієнтувала на бережне до неї відношення, дозволяла б заздалегідь передбачати негативні наслідки промислових розвідок природних багатств.

Естетичне виховання - це цілеспрямований процес формування творчо активної особистості, здатної сприймати, відчувати, цінувати прекрасне, трагічне, комічне, потворне в житті та мистецтві, жити й творити за законами красоти.

Ідейно-політичне виховання - це формування ідейних переконань і світоглядних позицій людини, котрі б дозволили їй ефективно долати життєві й трудові труднощі.

Інтернаціональне виховання - цілеспрямована діяльність по формуванню у дітей почуття волі, рівності, братства до всіх націй і народів нашої Батьківщини, культури міжнаціонального спілкування, нетерпимості до проявів національної обмеженості й чванства.

Конфесійне (релігійне) виховання - це виховання дітей в дусі віри в надприродний світ і Бога, залучення їх до релігійних традицій і практики, що виражаються в богослужіннях і проповідях, богопослушній поведінці, дотримуванні релігійної моралі й заповідей божих, церковних свят.

Методи виховання - це науково обrрунтовані способи педагогічно доцільної взаємодії з дітьми, організації й самоорганізації їхнього життя, психолого-педагогічної взаємодії на їхню свідомість і поведінку, стимулювання їхньої діяльності і самовиховання.

Моральне виховання - це виховання морально здорової особистості, в єдності її свідомості, моральних почуттів, совісті, моральної волі, навичок і звичок суспільно цінної поведінки. Зміст морального виховання:

Навіювання - це цілеспрямований процес прямого чи опосередкованого впливу на психіку учня, який зорієнтований на специфічне програмування особистості та реалізацію навіювального змісту.

Наслідування - це відтворення індивідом рис і зразків поведінки, яка демонструється іншою людиною.

Необіхевіористична теорія виховання (Б.Скіннер) - його представники вважають, що за допомогою спеціальної техніки поведінкового навчання, заrрунтованої на розумному використовуванні винагороди за позитивні і наказування за негативні реакції (шляхом "кнута і пряника") можна перевиховати особистість у будь-якому віці та в будь-якому напрямку.

Патріотичне виховання - це формування політично свідомої молодої людини, яка любить свою Батьківщину, землю, де вона народилася і виросла, пишається історичними здобутками свого народу.

Переконання - це спосіб організованого свідомого соціально-психологічного педагогічного впливу на психіку учня, його думки і логіку з метою перетворення повідомлюваної інформації в психіці учня на систему уявлень і настанов.

Підтримка є чи не найважливішим аспектом виховного впливу, що дає можливість дитині впевнитися в тому, що вона чинить вірно, що вона не одна, відчути свою належність до колективу.

Покарання - це санкції вчителя по відношенню до учня за відхилення від норм правильної поведінки.

Пояснення як спосіб виховного впливу здійснюється з метою культивування розумної поведінки учня як умови становлення основ моральності та усталених форм поведінки.

Правове виховання - це формування в підростаючого покоління поваги до закону, культури, демократії, активного й свідомого дотримування ним норм моралі, високої громадянської відповідальності й активності, розвитку в нього правової грамотності й культури, морально-правових почуттів.

Самовиховання - це діяльність, яка спрямована на певні зміни людиною своєї особистості, відповідно до свідомо поставленої мети, ідеалів, переконань.

Сімейне виховання – це однин із головних аспектів соціалізації дитини, що складається в умовах конкретної сім'ї зусиллями батьків і родичів.

Соціогенна теорія виховання (З.Фрейд, Уільям Макдауголл, Е.Кречмер)  полягає в тому, що особистісні якості людини є виключно детермінованими соціальним середовищем: все те особистісне, яке є в людині виникає під впливом соціальних умов і піддається вихованню.

Соціогенно-біогенна теорія заrрунтована на диференційованому підході до особистісних якостей з обговоренням можливостей їх подальшого формування.

Запитання для самоперевірки знань

 

1.Дайте визначення поняття виховання.

2.Назвіть функції виховання.

3.Які завдання вирішуються у процесі виховання?

4.На яких психологічних принципах заrрунтоване виховання?

5.У чому полягає суть принципу гуманізму?

6.Як  Ви розумієте принцип індивідуалізм через колективізм?

7.Що лежить в основі принципу індивідуального і диференційованого підходу?

8.Які виділяють види виховання?

9.Розкрийте суть виховного навчання.

10.Якими детермінантами обумовлене сімейне виховання?

11.Дайте визначення громадянського виховання?

12.Обrрунтуйте своє розуміння змісту морального виховання?

13.Які існують методи виховного впливу?

14.Як виливають на учня заохочення?

15.Яку мету переслідує метод переконання?

16.Яку роль у виховному процесі відіграють покарання?

17.Які існують концептуальні ідеї щодо виховання?

18.Назвіть критерії, що вказують на вихованість школяра.

3