- •1. Вектори у трьохвимірному евклідовому просторі. Векторний метод розв’язування геометричних задач.
- •2. Система координат у просторі. Найпростіші задачі координатної геометрії.
- •3. Скалярний добуток векторів. Застосування скалярного добутку векторів до розв’язування задач.
- •4. Векторний добуток векторів. Застосування векторного добутку до розв’язування задач.
- •6.Різні способи задання прямої лінії на площині.
- •7. Циліндричні поверхні.
- •8.Група рухів (переміщень) площини. Застосування рухів до розв’язування задач. Приклади.
- •9. Класифікація рухів. Розклад рухів у добуток осьових симетрій.
- •10. Група перетворень подібності площини та її підгрупи. Застосування перетворень подібності до розв’язування задач.
- •11. Група афінних перетворень площини і її підгрупи. Застосування афінних перетворень до розв’язування задач.
- •12. Загальне рівняння лінії другого порядку і її зведення до канонічного вигляду. Класифікація ліній другого порядку на евклідовій площині.
- •13. Різні способи задання площини у просторі (в аналітичному вигляді). Взаємне розміщення 2-х площин. Кут між площинами.
- •14. Взаємне розміщення прямої і площини у просторі. Кут між прямою і площиною.
- •15. Різні способи задання прямої у просторі. Взаємне розміщення 2-х прямих у просторі.
- •16. Проективна площина та її моделі, подвійне відношення 4-ох точок прямої. Гармонійні четвірки точок. Гармонійні вл-сті повного 4-ох вершинника.
- •17. Група проективних перетворень площини. Застосування проективних перетворень до розв-ня задач.
- •18. Паралельна проекція. Зображення плоских і просторових фігур в паралельній проекції.
- •19. Основні позиційні та метричні задачі на проекційному малюнку. Приклади.
- •21.Многокутники на евклідовій площині, площа многокутника. Теорема існування ієдиності.
- •22. Конічні поверхні і їх властивост і
- •23. Основні конфігураційні теореми і їх застосування до розв’язання задач.
- •24. Поняття лінії і гладкої кривої в евклідовому просторі, їх параметризація за допомогою вектор-функцій. Кривина та скрут кривої
- •25. Поняття поверхні в евклідовому просторі. Гладкі поверхні і їх параметризація. Перша квадратична форма і її застосування.
23. Основні конфігураційні теореми і їх застосування до розв’язання задач.
Теорема 1 (пряма теорема Дезарга)
Якщо
прямі, що сполучають відповідні вершини
трикутників АВС і
перетинаються в одній точці, то відповідні
сторони цих трикутників перетинаються
попарно в трьох точках , які належать
одній прямій.
Д-ння
Нам
дано, що прямі
,
,
належать одному пучку з центром S.
Потрібно довести, що точки
належать одній прямій. Для доведення
скористаємось методом подвійних
відношень. Проведемо пряму PQ і позначимо
її точки перетину з прямими АВ і
відповідно
і
.
Доведемо, що = =R.
Дійсно маємо:
.
Таким
чином, (TPR
)=(
TPR
),
звідки випливає
=
.
Останнє означає , що
=
=
R
Теорема доведена.
Теорема2 (обернена теорема Дезарга) Якщо відповідні сторони трикутників АВС і перетинаються у трьох точках, що лежать на одній прямій, то прямі, які сполучають відповідні вершиницих трикутників перетинаються в одній точці.
Нехай на проективній площині задано 6 точок. З’єднавши їх послідовно прямими (в деякому порядку) ми отримали фігуру, яка наз. неповним шестикутником. Для неповних шестикутників ввводиться поняття протилежних сторін. Для малюнків протилежними будуть сторони 1 і 4, 2 і 5, 3 і 6.
Теорема 3 (Паппа- Паскаля)
Якщо в неповному шестикутнику ABCDEF вершини А, С, E., лежать на одній прямій, а вершини В, D, F- на другій прямій, то пари протилежних сторін цього шестикутника перетинаються у трьох точках, які належать одній прямій.
Д-ння
Нам
потрібно довести, що точки P,Q,R лежать
на одній прямій, а це рівносильно тому,
що PQ проходить через точку R. Для цього
позначимо
і переконаємося, що
=R.
Скористаємось методом пародвійних
відношень
Звідси
випливає , що (
)=(
),
тобто
=
R.
Теорему доведено.
Теорема4 (друге формулювання т. Паппа-Паскаля)
Нехай в неповному шестикутнику сторони позмінно інцидентні двом точкам. Тоді три прямі, які з’єднують протилежні вершини цього шестикутника належать одному пучку.
Застосування теорем до розв’язання задач на доведення
Задача:
В п’ятикутнику ABCDE позначимо
,
.
На прямій AF довільно взято точку М і
знайдено точки
,
.
Доведіть , що пряма KN проходить через т
Н.
Розв’язання:
В
цій задачі мова йде про конфігурацію
(
),
тому знайдемо пару дезаргових трикутників.
Ними будуть ABE і MCD. Прямі АМ, ВС і ED
сполучають їх відповідні вершини і за
умовою перетинаються в т
.
Тому за теор. Дезарга т. К,N,H належать
одній прямій.
24. Поняття лінії і гладкої кривої в евклідовому просторі, їх параметризація за допомогою вектор-функцій. Кривина та скрут кривої
Розглянемо деякий відрізок АВ .
Означення: Простим куском лінії наз. множина точок, яка топологічно еквівалентна відрізку. Топологічне відображення можна розглядати як результат розтягу (стиску) згину без розривів і склеювань.
Регулярною лінією наз. результат склеювання скінченного числа простих кусків ліній. При цьому повинні виконуватись певні умови, які будемо записувати для кожного задання лінії в просторі.
1.Координатний
спосіб
(1)
2.
Векторний спосіб
(2)
3.Як
перетин двох поверхонь
(3)
Лінія
наз. регулярною в точці t=
,
якщо
в цій точці її визначають неперервні і
неперервно диференційовані ф-ції, крім
того повинні виконуватись такі умови:
для
(1),
для (2)
у
вип. (3)
Якщо крива регулярна в кожній своїй точці, то в цій точці можна побудувати дотичну.
Кривина і скрут кривої
Нехай
крива параметризована за допомогою
натурального параметра
.
Розглянемо на кривій деяку точку
.
Побудуємо в т.
і М одиничні вектори дотичних. Зведемо
їх в одну точку.
кут
на який повернуто
до
Означення: Кривиною кривої в заданій точці наз. границя відношення кута повороту дотичної на дузі, яка стягується в точку до довжини цієї дуги.
(
=
)
Кривина це величина, яка характеризує на скільки в околі розглядуваної точки крива відрізняється від прямої. Якщо в кожній точці кривина =0 то маємо пряму.
Означення: Крученням кривої в заданій точці наз. границя відношення кута повороту бінормалі на дузі, яка стягується в точку до довжини цієї дуги.
(Бінормаль – пряма, яка проходить через т. перпендикулярно до дотичної і головної нормалі.)
Якщо кручення в кожній точці =0 то крива плоска. І навпаки
Для
встановлення формул, за якими визначається
кривина і кручення запишемо співвідношення:
,
=
,
=
=
(4)
=
(5)
В
координатній формі: к=
(6)
(7)
При
довільній параметризації к=
(8)
(9)
В координатній формі
к=
(10)
(11)
Співвідношення, які пов’язують кривину і кручення кривої з натур. параметром s наз. натуральними рівняннями
