- •1. Зародження та основні етапи розвитку ек.Т.
- •2.Предмет економічної теорії, еволюція його визначення
- •3. Ек.Потреби, їх суть та види. Закон зростання потреб
- •4. Сутність і основні структурні елементи економічної системи.
- •5. Власність:її сутність, форми.
- •6. Сутність ,структура і основні фактори суспільного виробництва. Виробнича функція.
- •7. Ефективність суспільного виробництва і суть,критерії ,економічні та соціальні показники.
- •8. Концепції виникнення та сутність грошей. Функції грошей та їх еволюція.
- •9. Грошовий обіг і його закони. Рівняння грошової і товарної мас і.Фішера. Грошові агрегати.
- •10.Витрати виробництва:сутність ,види і фактори, що визначають їх динаміку.
- •12. Сутність ринку ,його функції,структура та інфраструктура.
- •13. Закон попиту і пропозиції,його сутність та механізм дії. Еластичність попиту і пропозиції.
- •14. Причини виникнення ,суть та форми монополізму. Що таке антимонопольна політика.
- •15. Матеріально-речовий та соціально-економічний підхід до визначення сутності капіталу.
- •16. Сутність категорії «капітал», функціональні форми капіталу.
- •17. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості. Закон вартості.
- •18. Поняття промислового капіталу,кругообіг промислового капіталу. Основний і оборотний капітал. Амортизація капіталу.
- •19. Природа та генезис торговельного капіталу. Витрати обігу і торговельний прибуток.
- •20. Фінансова система:сутність ,структура і роль в ринковій економіці. Бюджет і податки,як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лаффера.
- •21. Кредит ,його сутність,форми та функції. Банки їх види та функції.
- •22.Суспільне відтворення:сутність та види. Типи економічного зростання.
- •23. Акціонерно-корпоративний капітал. Види цінних паперів. Фондова біржа.
- •24. Конкуренція,її суть,види та роль в ринковій економіці. Досконала і недосконала конкуренція.
- •25. Державний бюджет. Формування доходів та витрат державного бюджету.
- •26. Національний дохід:суть ,розподіл та перерозподіл.
- •27. Прибуток: суть, види. Норма прибутку.
- •28. Корисність економічного блага. Загальна та гранична корисність.
- •29. Податкова система:суть ,функції ,структура. Крива Лаффера.
- •30. Торговий капітал:сутність ,функції та роль у ринковій економіці.
- •32. Зайнятість та безробіття: суть ,види, значення та наслідки. Закон Оукена.
- •33. Економічне зростання ,його типи та джерела.
- •34. Об’єктивні умови становлення та сутність сучасного світового господарства.
- •35. Глобалізація світо господарських зв’язків та загально цивілізаційні проблеми людства.
15. Матеріально-речовий та соціально-економічний підхід до визначення сутності капіталу.
Капітал (від лат. capitalis – головний) – самозростаюча авансована
вартість; вкладення, які дають змогу отримати дохід.
Матеріально-речовий зміст капіталу формують речові та особисті,
фінансові та інтелектуальні фактори товарного виробництва, його
продукти (товари та послуги), які обслуговують процес створення
економічних благ та їх просування у сфері виробництва, обміну,
споживання.
Соціально-економічну форму капіталу визначає взаємодіючий рух
підприємницької та особистої власності економічних суб’єктів у процесі
їх виробничо-господарської, комерційної діяльності та отримання
відповідних доходів.
16. Сутність категорії «капітал», функціональні форми капіталу.
Капітал (від лат. capitalis – головний) – самозростаюча авансована
вартість; вкладення, які дають змогу отримати дохід.
Капітал виникає тільки там, де підприємець, будучи власником засобів виробництва та грошових ресурсів, знаходить на ринку вільного робітника в ролі продавця робочої сили, наймає його і здійснює процес виробництва товарів з метою одержання більшої вартості, що виступає у формі прибутку.
Умовами, за яких функціонує категорія капітал, є:
1) високо розвинуті товарне виробництво, обіг і ринок;
2) наявність такої мотивації діяльності виробника, як особисте збагачення за рахунок одержання прибутку;
3) зосередження в частини господарюючих суб’єктів значної кількості засобів виробництва і грошових ресурсів;
Продовження питання 16.
4) наявність людей праці, юридично вільних, але які позбавлені засобів виробництва і життєвих благ, що змушує їх найматися.
Отже, капітал — це категорія, що виражає не стільки технічні чи організаційні, скільки соціально-економічні відносини. Ми розглядаємо капітал як явище соціально-економічне.
Капітал — це авансовані підприємцями у виробництво товарів засоби виробництва, грошові ресурси і засоби на оплату найманої праці, які в процесі своєї продуктивної взаємодії забезпечують зростання вартості та збагачення підприємців.
Отже, капітал у своєму русі послідовно проходить три стадії: перша і третя відбуваються в сфері обігу, а друга — в сфері виробництва, та набуває трьох форм — грошової, продуктивної і товарної.
Кругообіг капіталу — це такий його рух, що охоплює послідовне проходження ним трьох стадій та набуття ним трьох форм і повернення до початкової. Кругообіг різних форм капіталу можна подати так:
Підприємці, як і все суспільство, зацікавлені у невпинному русі капіталу, бо від цього залежить не тільки отримання ними прибутків та їх збільшення, а й процес суспільного відтворення загалом, його вдосконалення, прогресивний розвиток людства. При цьому різні частки капіталу одночасно перебувають у всіх трьох формах і на трьох стадіях. Порушення руху капіталу хоча б на одній із стадій означає виникнення певних ускладнень у процесі відтворення. Наприклад, коли підприємець з тих або інших причин не продав свій товар, він не тільки не отримує прибуток, а й не повертає своїх витрат. Це може призвести до скорочення виробництва, неплатоспроможності підприємств, їх банкрутства. Може статися й так, що підприємець не може придбати товарів, потрібних для продовження процесу виробництва, або ж йому бракує необхідної кількості грошей, чи на ринку не вистачає певних товарів.
Капітал повинен постійно рухатися, це об'єктивно необхідна умова і спосіб його існування. Це не обмежується одним кругообігом. Кругообіг набуває вигляду нескінченної спіралі. Кругообіг капіталу не як окремий та одноразовий акт, а як процес, що постійно повторюється, є його оборотом.
Кожен підприємець, авансуючи гроші в ту або іншу справу, намагається розрахувати той час, за який їх можна повернути, тобто його дуже цікавить час обороту — період від моменту авансування капіталу до моменту його повернення підприємцю в первісній грошовій формі. Оскільки авансований капітал перебуває і у сфері обігу, і в сфері виробництва, то час обороту включає час обігу та час виробництва.
Формою руху капіталу на підприємстві є фонди. До виробничих фондів підприємства належать продуктивні фонди та фонди обігу. Різні частки продуктивних фондів мають неоднакову швидкість обороту і по-різному переносять свою вартість на продукт, що виробляється. Тому виокремлюють основний і оборотний капітал, основні та оборотні виробничі фонди.