4. Значення світогляду для людини та її сутність

Наскільки ж важливо мати світогляд? Дуже важливо. Будь то людина зокрема або суспільство в цілому, світогляд мати необхідно. Хоча це саме загальне уявлення про наш світ, без нього суспільство і людина будуть знаходитися у вакуумі, у невизначеності. Не буде мети, а значить і існування буде безглуздо.

Наведемо приклади, коли світогляд формується під впливом знань і досвіду людей в різних сферах діяльності. Так, по праву говорять про світогляд вчених, інженерів, політичних діячів, чиновників. Узагальнення життєвого досвіду через діяльність педагогів, публіцистів, письменників, представників творчих професій у різних видах мистецтва впроваджуються в суспільну свідомість, реально живуть і функціонують у ньому. Сучасна ситуація наочно свідчить про те, що люди, які становлять цвіт науки, культури, глибоко і масштабно мудрують про великі, життєво важливих проблемах, надають формує вплив на суспільний світогляд.

Світоглядні ідеї, що виникають у процесі наукового, художнього, політичного та іншої творчості, можуть певною мірою впливати і на мислення професійних філософів. Яскравий приклад тому - величезний вплив творчості Л.М. Толстого, Ф.М. Достоєвського на вітчизняну та світову філософію.

Світогляд, виражене в його буденних, типових, масових, елементарних проявах, містить в собі не тільки багату «пам'ять століть», переконливий життєвий досвід, навички, традиції, віру і сумніви, але і безліч забобонів. Таке світорозуміння часом слабко захищене від помилок, піддається впливу нездорових настроїв (націоналістичних та інших), сучасних «міфів» (наприклад, невірно тлумачиться рівності) та інших не цілком зрілих проявів суспільної свідомості, не кажучи вже про цілеспрямоване вплив з боку переслідують свої цілі узкоегоістіческіх окремих соціальних груп. Не застраховані від такого роду впливів і погляди деяких людей, професійно зайнятих науковим, літературним, інженерним та іншим працею.

5. Функції світогляду

Неповторність особистості людини полягає в неповторності його унікального духовного світу, в унікальності його особистості. На Туринської плащаниці, крім фарб, виявлені також залишки засохлої крові. Вчені стверджують, що якщо залишки крові належали справді Ісусу Христу, то вони можуть виділити їх цієї крові ген і відтворити людини, який був загорнутий у цю плащаницю. Припустимо, відтворять. Але це ні в якому разі не буде відтворенням особистості Ісуса Христа, тієї людини, який називав себе Сином Божим, виступив засновником нової релігії. Це буде людина 21 століття і цілком можливо, що з цього Біологічно продубльованого Ісуса Христа в сучасних умовах нічого путнього і не вийде.

У світогляд кожної людини існує свій неповторний світ, весь Всесвіт. Не даремно сучасні філософи-ексістенціалісти кажуть, що зі смертю кожної людини гине і Всесвіт, яка існувала в ньому.

Оскільки світоглядні узагальнення підносять елементи нашого духовного життя на якісно новий і вищий рівень, то з цього випливає висновок, що світогляд - це синтез і вищий рівень духовного життя людини. Світогляд - це основа духовних мотивів поведінки людини. Стихійне поведінка людини, як і тварини, диктується інстинктами. Інстинкти - об'єктивні спонукальні мотиви поведінки. Але поведінки людини від поведінки тварини відрізняється тим, що в нас крім об'єктивних (інстинктивних) є ще й суб'єктивні мотиви поведінки. Ми по-людськи вільно діє тільки тоді, коли мотивуємо свою поведінку (вчинок, діяльність) ще й суб'єктивно, тобто - коли знаємо, на що йдемо. У цьому випадку людина не тільки діє, а й несе відповідальність за свою поведінку. Суб'єктивні мотиви не є чимось самодостатнім, - ні від кого і ні від чого незалежними. Вони своїм корінням сягають у грунт світогляду, виростають зі світогляду. Який світогляд людини, які і мотиви його поведінки, вчинків, діяльності. Зміна світогляду неминуче веде до зміни мотивів поведінки, вчинків і діяльності людини. Ось чому і в міжнародному масштабі, і в плані політичному так безкомпромісно йде боротьба, перш за все за світогляд мас. Ці акції отримали назву "промивання мізків" всучив масам певне світоглядні штампи, міжнародні клани та політичні діячі милостиво надають масам "вільно" вести себе на догоду цілком певним інтересам, жорстко запрограмувати їх "вільне волевиявлення". Людина ж, будучи єдиною і неповторною особистістю кровно зацікавлений мати свій власний світогляд, яке і визначить його власне поведінки в тих чи інших ситуаціях. Без власного, вистражданого самим, світогляду людина перетворюється на несвідомого учасника натовпу, гвинтиком; використовується для досягнення чужих, нав'язаних йому цілей.

Світогляд - джерело культурної творчості і серцевина культури. Всі твори культури: мистецтва, науки, винаходів та інше, - відбивали і виходили з світобачення видатних людей, талантів і геніїв. Вони дивилися і бачили далі, ширше і глибше інших людей. Своє бачення світу вони втілили у своїх творах, підтвердили експериментально, виклали у вигляді законів. Творчість великих людей демонструє нам їх світогляд. Вони побачили у своєму світогляді світ - і нам показали своє бачення, яке стало баченням всього людства. Серцевиною культури взагалі і кожного твору культури зокрема - і за її походженням і за її змістом - є світогляд. Світогляд стало джерелом культурної творчості, у творі культури відображено світоглядного зміст творця культури. Долучаючись до творів культури, ми збагачуємо свій світогляд світоглядом великих людей. Всі існуючі елементи людського життя, які не містять у собі світоглядного змісту (гра "в дурня", читання порожніх детективів, "міркування на трьох", бульварні розваги та проведення часу), - не мають і культурного значення.

Тут же слід сказати, що всі твори культури того чи іншого виду (наукового, музичного, живописного, літературного і тому подібне) доходять до нас лише через логіку слова, а з усього твору культури нами засвоюється тільки його світоглядний зміст. Без словесного позначення ми не знаємо: що це таке? яка його особливість? Якщо ж до нашої свідомості в чітко вираженій формі не доходить світоглядний зміст творів культури, то воно, взагалі, ніяк не доходить до нас.

Звичайно, зміст твору культури не вичерпується словами. Слова тільки супроводжують проходження твір культури в нашу свідомість. Твір культури вибірково або в комплексі впливають на всі сторони психіки людини: на розум, на почуття і на волю. Але для розуміння світоглядного значення потрібні слова, концептуальна інформація. Тільки в цьому випадку ми збагачуємо себе культурно, тільки в цьому випадку бачення великої людини стало і моїм власне баченням. Тільки в цьому випадку я починаю бачити світ так, як його бачив Ейнштейн і Ньютон, Шекспір ​​і Пушкін, Моцарт і Чайковський, Леонардо да Вінчі та Ілля Рєпін, Фідій і Вучетич, Ісідора Дункан і Майя Плісецька.