2.2. Управління як забезпечення єдності основних функцій діяльності вчителя та учнів

В.О. Якунін, як О.В. Скрипченко і Ю.І. Машбиць, вважає, що процеси навчання і виховання можуть бути описані з позицій теорії управління. Автор розглядає навчання в процесуальному плані як єдність основних функцій, які послідовно і циклічно змінюють одна одну (цілепокладання, інформація, прогнозування, прийняття рішення, організація виконання, комунікації, контроль і корекція).

У цій єдиній функціональній схемі може бути описана як діяльність учня, так і діяльність вчителя.

Таким чином, управління у навчанні бу­де полягати у забезпеченні необхідних умов поступового здійснення цих процесів вчителем і учнями, що приводить до засвоєння досвіду та їх психічного розвитку.

Функціональний склад управління є інваріантним, тобто однаковим для різних систем, для діяльності вчителя і учнів. У якості відносно са­мостійних, але взаємозв'язаних функцій управління можна виділити такі стадії або етапи управління:

• формування цілей,

• інформаційні основи на­вчання,

• прогнозування,

• прийняття рішень,

• організація виконання,

• кому­нікації,

• контроль і оцінка результатів та корекція.

У педагогічній системі кожна з функцій управління набуває специфічного змісту.

Стадії або етапи управління у педагогічній системі	Специфіка управління у педагогічній системі
Цілепо­кладання і цілевиконання	процес проектування особистості учня
Зміст навчання і виховання	інформаційна основу управлін­ня у педагогічних системах
Педагогічне прогнозування	перед­бачення близьких і далеких результатів навчання
Педагогічні рішення	вибір оптимальних способів індивідуального і колектив­ного впливу на особистість
Комунікація у навчанні	обміном інформа­цією, взаємодією, взаєморозумінням учасників педагогічного процесу
Контроль	оцінку процесу і результатів навчання
Корекція	виправлення небажаних відхилень та змін у психіці і поведінці учасни­ків навчального процесу

Одиницею аналізу процесів управління є управлінська ситуація. Управлінська ситуація - це момент взаємодії суб'єктів і обставин. Для суб'єктів педагогічного процесу розрізняють педагогічну ситуацію (для вчителя) і учбову ситуацію (для учнів).

До критеріїв оцінки ефективності навчання слід відносити учбову моти­вацію, активність, самостійність, творчість, самоуправління, успішність.

Семінарські заняття

Семінарське заняття №1

Тема 3.1. Теоретичні основи психології навчання.

1. Питання для обговорення

1. Поняття про навчання

2. Психологічний погляд на дидактичні принципи

3. Психологічні теорії навчання

2. Доповідь (один студент)

Побудова повідомлення (доповіді) за алгоритмом:

• назва проблеми (тобто про що йде мова);

• значення проблеми (чому власне і для чого ми порушуємо цю проблему);

• теоретичні підходи (в минулому і сучасні, а також аспекти проблеми, які не зовсім ще вивчені);

• структурні компоненти (види – процеси – форми – рівні – критерії);

• практичне застосування;

• умови формування і розвитку.

Час доповіді: 5-7 хвилин.

Орієнтовні теми для доповіді:

• Психолого-педагогічні умови ефективного засвоювання знань

• Аналіз існуючих у психологічній літературі підходи до можливого співвідношення навчання й розвитку.

• Особливість навчання в контексті антропологічного підходу

• Психологічні моделі основних типів навчання, які діють у сучасній школі

• Дидактичний потенціал модульної організації навчання у сучасній освіті

• Новітні навчальні технології у навчально-виховному процесі

Студент може самостійно обрати тему доповіді, але вона має відповідати змісту семінарського (або лекційного) заняття. Також, можливим є обґрунтований відступ від запропонованої схеми побудови повідомлення (доповіді).