4. Обговорення індивідуально-дослідних завдань Література:

1. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2009. – 400с.

2. Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч.посібник – К.: Либідь, 2005. – 400 с.

3. Савчин М.В. Педагогічна психологія: навч.посіб. – К.: Академвидав, 2007. – 424с.

4. Главник О.П., Подоляк Л.Г. практикум з педагогічної психології. – К.: Марич, 2009. – 80с.

5. Педагогічна психологія: навч.посіб./ О.М.Степанов. – К.: Академвидав, 2011. – 416с.

6. Лисянська Т.М. Педагогічна психологія: Практикум: Навч.посіб. – К.:Каравела, 2009. – 224с.

Семінарське заняття № 2

Тема 3.3. Управління процесом навчання. Психологічний аналіз уроку.

1. Тестове опитування за лекційним матеріалом.

2. Питання для обговорення

1. Компоненти психологічного аналізу уроку.

2. Аналіз конспектів уроку за схемою.

3. Доповідь.

Побудова повідомлення за алгоритмом:

• назва проблеми (тобто про що йде мова);

• значення проблеми (чому власне і для чого ми порушуємо цю проблему);

• теоретичні підходи (в минулому і сучасні, а також аспекти проблеми, які не зовсім ще вивчені);

• структурні компоненти (види – процеси – форми – рівні – критерії);

• практичне застосування;умови формування і розвитку.

Час доповіді: 5-7 хвилин.

Орієнтовні теми для доповіді:

• Інтерактивне навчання?

• Інтерактивні технології кооперативного навчання.

• Технології колективно-групового навчання.

• Технології ситуативного моделювання.

• Технології опрацювання дискусійних питань.

• Оцінка діяльності учнів на інтерактивному уроці.

• Порівняльний аналіз традиційної та розвивальної систем навчання.

• Сучасні моделі та технології навчання.

• Психологічні основи диференційованого навчання.

Студент може самостійно обрати тему доповіді, але вона має відповідати змісту семінарського (або лекційного) заняття. Також, можливим є обґрунтований відступ від запропонованої схеми побудови повідомлення (доповіді).

4. Обговорення індивідуально-дослідних завдань Література:

1. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2009. – 400с.

2. Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч.посібник – К.: Либідь, 2005. – 400 с.

3. Савчин М.В. Педагогічна психологія: навч.посіб. – К.: Академвидав, 2007. – 424с.

4. Главник О.П., Подоляк Л.Г. практикум з педагогічної психології. – К.: Марич, 2009. – 80с.

5. Педагогічна психологія: навч.посіб./ О.М.Степанов. – К.: Академвидав, 2011. – 416с.

6. Лисянська Т.М. Педагогічна психологія: Практикум: Навч.посіб. – К.:Каравела, 2009. – 224с.

Індивідуально-дослідні завдання

Індивідуально-дослідне завдання №1

Аналіз педагогічних ситуацій, які можуть виникнути на уроці.

1. Учитель історії, вислухавши доповідь, добре підготовлену учнем, якому він багато допомагав, радіючи, сказав: „Ні, дивіться, як здорово це в нього вийшло! З такою доповіддю і в інших класах не соромно виступити: хай повчаться..."

2. Не знаєш! Сідай. Два"! - ще дуже часто звучить там, де могло б бути добре і лагідне: „…… "

   • Як уміліше має повести себе вчитель в описаній ситуації? Щоб Ви написали на місці крапок?

3. „Одну й ту саму дію дитини учитель може по-різному стимулю­вати: в одному випадку це буде прохання товариша, в іншому - суха вказівка адміністратора. Порівняйте: „Повісь карту" і „Прошу тебе: допоможи мені повісити карту"

   • Чого має бути більше у спілкуванні вчителя з учнями: наказів чи прохань - і чому?

4. Є одна група форм непрямої вимоги: порада, ігрове оформ­лення вимоги, натяк та умовна вимога. Визначте, яку з цих форм ви­моги використано в описаних ситуаціях?

„На уроці географії учні вчаться прокладати маршрут по карті. Вчитель звертається до них:

„Ви перебуваєте у зазначеній на карті точці А. Від неї потрібно прокласти маршрут за даними, записаними на дошці. Кожна ланка -самостійна похідна група. Після виконання завдання я перевірю, чи всі групи прийшли до місця призначення у повному складі. Присту­пайте до роботи"

„Учні приступили до виконання завдання, але двоє учнів про­довжують гортати книги, явно не поспішають. Учитель запитує: „Хто ще не розпочав роботи?"

„Вихованці працюють на присадибній ділянці, за кожним закрі­плено грядки. Вихователь каже: „Хто закінчить роботу, може йти на спортивний майданчик".

„Учень малює на дошці схему. Педагог, спостерігаючи за йо­го роботою, зазначає: „По-моєму, тут можна використати кольорову крейду". Учень бере зі столу вчителя кольорову крейду і вносить ви­правлення у схему"

5. Як Ви думаєте, чи обґрунтоване і гнучке використання методів, форм і прийомів педагогічного впливу вчителем у наведених для при­ кладу ситуаціях?

1. Дев'ятикласник, активний учасник самодіяльності, отримав де­кілька двійок з математики, і вчитель відсторонює його від занять у гуртку.

2. Хороший учень, активіст, краще за інших, але гірше, ніж зви­чайно, виконав домашнє завдання. Вчитель хвалить його і ставить у приклад класу.

6. Про те, як багато може дати добре ставлення до школярів, свід­чить так званий „ефект Розенталя". Американський професор Р. Розенталь зумів переконати десятки викладачів різних шкіл у тому, що серед учнів декілька людей - майбутні генії. Проведена через рік пе­ревірка засвідчила, що всі потенційні генії стали вчитися набагато краще.

Такий самий експеримент Розенталь провів серед юних спортсме­нів. Плавці і баскетболісти, яких обрано випадково і названо спортив­ними талантами, через рік підвищили свої результати значно більшою мірою, ніж їхні товариші.

Низку експериментів Розенталь провів із щурами. В одному з до­слідів 12 студентам семінарської групи було запропоновано навчити щурів пробігати лабіринт. Кожний студент отримав по п'ять гризу­нів. Але шести студентам професор сказав, що їхні щури розумніші і вже довели це під час попереднього навчання, а шести іншим - що ці звірята нерозумні, не досягли успіхів у попередньому навчанні. На­справді ніякої різниці між щурами не було.

Результат дослідження виявився аналогічний тому, що був отрима­ний на людях. „Розумніші щури" поліпшували свої пробіги лабірин­тів щодня. А „нерозумні" майже не просувались вперед

• Як ставилися вчителі до виділеної категорії учнів?

• Поясніть, як ставилися до виділеної професором категорії досліджуваних щурів?

• Який висновок потрібно зробити, враховуючи результати цих дослі­джень?