Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗМ №10.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
219.65 Кб
Скачать

Тема 3.3. Управління процесом навчання. Психологічний аналіз уроку.

План

  1. Концепції навчання

  2. Управління як забезпечення єдності основних функцій діяльності вчителя та учнів.

Література:

  1. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2009. – 400с.

  2. Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч.посібник – К.: Либідь, 2005. – 400 с.

  3. Савчин М.В. Педагогічна психологія: навч.посіб. – К.: Академвидав, 2007. – 424с.

  4. Главник О.П., Подоляк Л.Г. практикум з педагогічної психології. – К.: Марич, 2009. – 80с.

  5. Педагогічна психологія: навч.посіб./ О.М.Степанов. – К.: Академвидав, 2011. – 416с.

  6. Лисянська Т.М. Педагогічна психологія: Практикум: Навч.посіб. – К.:Каравела, 2009. – 224с.

Зміст лекції:

1. Концепції навчання

Асоціативна концепція навчання (Ян Амос Коменський). Суть цієї концепції полягає в тому, що пізнання починається з почуття і зводиться до комбінації почуттів. Прихильники цієї концепції вважають, що почуття є основою для здобуття і формування знань. Поєднання почуттів спричинює сприймання, комплекс сприймання - уявлення, а комплекс уявлень - призводить до виникнення ідеї.

Таким чином, теорія навчання зводиться до накопичення почуттів, сприймань, уявлень, ідей та їх поєднання один з одним. Тобто, у цілому навчання можна схарактеризувати як процес, що виникає на основі розпаду та поєднання елементів безпосередніх почуттів і сприймань до уявлень та ідей.

За цією концепцією навчання, по суті своїй, будується за принципом наочності, доступності, можливості, міцності, систематичності, послідовності, переходу від частин до цілого, від близького до далекого тощо.

Знання подаються як "на блюді", тобто в готовому вигляді, що, у свою чергу, спричинює пасивність учня.

В асоціативній моделі навчання слід виділити два (сенсорний і моторний) умовно-рефлекторні напрямки.

Сенсорна умовно-рефлекторний теорія (навчання за допомогою дії). За цією концепцією, для того, щоб відбулося навчання, необхідно, щоб психіка учня виділила в цілому окремі елементи і закріпила між ними зв'язки. Разом з тим, необхідно, щоб учень усвідомив необхідність і важливість для себе самого цих знань. Головна увага приділяється актуалізації діяльності, тобто навчанню за допомогою дії.

Для успішного навчання необхідно, щоб учень чітко усвідомлював важливість нових знань для його майбутньої діяльності.

Суть цієї концепції полягає в тому, щоб створити такі умови, які б забезпечили учневі активну самостійну пізнавальну діяльність.

Для цього потрібно:

- розпочинати навчання з пізнавальних завдань, які б відповідали інтересам учнів;

- створювати умови для самостійного творчого й інформаційного пошуку та дій, пов'язаних з виконанням завдань;

- надавати учневі необхідні відомості, джерела і засоби інформації;

- надавати допомогу у пошуку необхідної інформації й оціненні досягнутих результатів.

В основі цієї концепції лежить засвоєння нових знань про оточуюче середовище. Тому, під час побудови програми навчання повинні бути враховані ті потреби і почуття дитини, які управляють її активністю.

Моторна умовно-рефлекторна теорія навчання (навчання через дії) полягає в засвоєнні нових дій, які б забезпечували краще пристосування особистості до оточуючого середовища. Тому знання не є метою научіння, а лише допоміжним чинником пошуку доцільних дій методом проб і помилок. Найкращі результати цих дій (з урахуванням і усвідомленням помилок) закріплюються потім у знаннях.

Суть навчання за цією концепцією полягає в стимулюванні вчителем дослідницької активності учнів за принципами:

- забезпечення учневі можливості самостійного вияву властивостей реальності в процесі вільної дослідницької активності;

- постановки перед учнем таких цілей, які б спонукали його до пошуку нових способів дії;

- створення необхідних умов для апробації запланованих учнем дій;

- інформаційного забезпечення про результати виконуваних ним дій;

- заохочення похвалою чи винагородою за досягнені успіхи;

- сумісного аналізу й узагальнення отриманих результатів та тлумачення на їх основі властивостей реальності.

Прикладом моторного научування є так звана "школа дії", що розроблена і здійснюється німецьким педагогом Вільгельмом Лаєм. Ця школа заrрунтована на самовираженні дітей через дії на основі отриманих з інформаційного простору знань. У нашій освітній системі ця концепція віднайшла своє втілення в роботі юнацьких, краєзнавчих, технічних, художніх гуртків тощо.

Обмеженість цієї концепції полягає в тому, що дитина, по суті, займається епігонством, тобто не створює нічого нового, а відкриває для себе те, що давно відоме людству.

Навчання як процес накопичення учнем пізнавальних структур. Суть цієї концепції полягає в тому, що учень повинен знати не тільки факти, речі, дії, але й смисл цих фактів, речей, дій. Згідно із цією теорією, основним шляхом інтелектуального навчання є спланована діяльність у напрямку формування понять (принципів) та їх застосування.

Навчання будується за принципами:

- формування пізнавальних структур (понять, принципів, відношень);

- ознайомлення з пізнавальними структурами починати не з простого, а з загального, не з близького, а з головного, не з частин, а із цілого, не з окремих елементів, а зі структурної системи;

- побудови навчання на основі переходу від загального до часткового, від цілого до окремих деталь, від цілого до окремих частин, від структури, до її елементів, від принципів, до їх застосування;

- згідно до цих принципів будувати навчальний матеріал, конкретизуючи і логічно оформлюючи його в систему відповідної науки;

- за допомогою відповідних знакових систем (слів, формул, висловів, схем) добиватися засвоєння, аналізу, класифікації понять, знань, принципів.

Ця модель навчання була започаткована Л.С.Виготським. Основою програми були не методи, а зміст навчання. Завдання школи полягало у формуванні системного, концептуального, наукового розуміння учнями пізнавальних об'єктів.

Концепція навчання як управління діяльністю учня. Суть її полягає в тому, що засвоєння мисленнєвих операцій і розумових дій відбувається у процесі відповідно до організованих предметних і мовних дій учня. Ця концепція rрунтується на самостійній мисленнєвій активності учня керованій учителем. Навчання будується за принципами:

- поєднання відомостей про поняття і принципи з їх рішенням і практичним застосуванням;

- розчленування мисленнєвої діяльності, в основі якої лежать поняття і принципи та операції і дії;

- визначення найкращих способів і прийомів виконання та системи цих операцій і дій для різних типів завдань і ситуацій;

- формулювання понять на основі виявлених типових ознак завдань або ситуацій;

- виявлення і організація предметних і словесних дій, що зумовлюють розумову (мисленнєву) діяльність;

- безперервне і поопераційне контролювання, заrрунтоване на аналізі і виправленні помилок усієї навчальної діяльності учня.

Таким чином, до кінця ХІХ ст. визначала характер навчання асоціативна теорія, на початку ХХ ст. - дві теорії: біхевіоризм і гештальтизм. Один з них мав на меті розвивати у дитини здібності, необхідні для того, щоб здобути знання, другий - засвоєння певної суми знань. Одна частина представників уважала, що суть навчання полягає в ефективному управлінні навчальною діяльністю, а друга - у формуванні здібностей самостійного здобуття знань.

Сучасна психологія виділяє такий напрямок, як традиційне навчання (Б.Г.Ананьев, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Д.М.Богоявленський, О.М.Леонтьев, Н.О.Менчинська, Л.М.Проколієнко, О.В.Скрипченко та ін.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]