3. Основні категорії, методи і функції політології.

Функції:

1. Теоретико-пізнавальна (тлумачення, інтерпритації), яка передбачає вивчення, систематизацію, тлумачення, аналіз, узагальнення й оцінку політичних явищ.

2. Методологічна (інструментальна, технологічна), яка охоплює способи, методи й принципи теоретичного дослідження політики і практичної реалізації надбаних знань.

3. Світоглядна, яка зумовлює утвердження цінностей, ідеалів, норм цивілізованої політичної поведінки, політичної культури соціальних суб´єктів, що сприяє досягненню певного консенсусу в суспільстві, оптимальному функціонуванню політичних інститутів.

4. Описова (дескриптивна), яка досліджує політичну реальність, зіставляючи її з уже існуючими соціально-політичними стандартами і є своєрідним відображенням дійсності.

5. Виховна (освітня), реалізуючи яку найважливіші надбання політичної теорії й практики стають доступними широкому загалу, роблять участь народних мас у політиці свідомою і ефективною.

6. Прогностична (передбачення) функція. Полягає в передбаченні шляхів розвитку політичних процесів, різних варіантів політичної поведінки.

7. Інтегруюча (ідеологічна, програмова) функція. Виявляється у сфері політичної свідомості й політичної поведінки.

8. Прикладна (управлінська) функція. Передбачає вироблення практичних рекомендацій щодо шляхів, механізмів реалізації політичних знань, раціональної організації політичних процесів. Вона забезпечує вивчення ефективності політичних рішень, стану .суспільної думки, ставлення громадськості до політичних структур, інститутів.

Категорії: політика, політична влада, суб.єкти політики, політичні відносини, політична система, політичні норми, політичні інститути, держава, політична партія, суспільне об.єднання, суспільний рух, політична ідеологія, політична культура.

Методи суспільних наук:

1)Загальні: соціологічний, історичний, математичний;

2)Загальнологічні: алаліз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, відхід від абстрактного, поєднання історичного і логічного аналізів.

Методи політології:

1)Системний – комплексний аналіз політичних явищ (політ системи вцілому, підсистем, елементів політ систем);

2)Біхевіористичний(поведінковий);

3)Кількісні: статистичні дослідження, анкета, інтерв.ю, лабораторні експерименти;

4)Порівняльні (найдавніші; Арістотель, Плптон, Маркс, Ленін, Монтеск.є);

5)Метод прийняття рішень: центр-процес-результат-використання засобів для реалізації прийнятих політ рішень.

4. Місце політології в системі наук про суспільство. Взаємодія науки про політику з іншими суспільними науками

Це явище новітнього часу. Вона з’явилась на сучасному етапі людської діяльності у період утверджен індустріального суспільства коли виникли нетрадиційні відносини між людиною і навколишнім світом. Виникненя демократичних ідей що призвело до появи ліберальної демократії з її гострим попито-м на політологічні знання. Це створило умови для появи політології. Ще до середини ХХ обмежувалось вченням про державу, а організаційного оформленя набула у краї-нах Заходу після другої світової. Почали з’являтися праці в яких під політикою ста-ли розуміти не тільки життя держави, а й діяльність політичних партій і інших полі-тичних інститутів. Політична наука стала настільки самостійною що почала активно взаємодіяти з іншими гуманітарними нау-ками. Спостерігаєтся взаємодія політ дум-ки із суміжними галузями знань політична наука стає у розвинутих країнах повноправною частиною науки як соц інституту з численими організованими проф кадрами, виникають міжнародні і нац організації по-літ думки. Слід звернути увагу на те що політика виступає об’єктом вивченя бага-тьох гуманітарних дисциплін. Політику вивчають філософія, соціологія, право і де-ржавознавчий, історичний, психологічний

Взаємодія з такими науками як:

• Філософія

• Політична історія

• Соціологія

• Право

• Політична економіка

• Соціальна психологія

• Географія

• Антропологія

• Етнографія

• Біологія

• Екологія