2.6. Ринок факторів виробництва і розподіл доходів

1.Попит на ресурси та варіації факторів виробництва

2.Поведінка підприємства на ринку праці

3.Ринок капіталу та інвестиційна діяльність фірми

1.Попит на ресурси та варіації факторів виробництва

Фірма виступає як покупець ресурсів: праці, капіталу, землі. Ціни на ресурси є витратами для фірми, яка їх купує. Від ціни на ресурси залежить доход фірми та її прибуток.

Ціни впливають на розподіл ресурсів між галузями. В ціноутворення на ресурси активно втручається держава.

Попит на ресурси є похідним від попиту на товари, вироблені за допомогою цих ресурсів. Отже, попит на ресурси залежить від продуктивності ресурсу, а також цін на продукти, вироблені з допомогою цих ресурсів.

Крива попиту на ресурси є частина кривої MRP, яка знаходиться нижче кривої ARP.

MRP – граничний продукт у грошовій формі:

MRP = TRP/Q_{ресурсу;}

ARP – середній продукт у грошовій формі (середня продуктивність ресурсу):

Детермінантами попиту на ресурси є:

- зміни в попиті на продукт (при збільшенні попиту на продукт, який вироблений з даного ресурсу, збільшується попит на ресурс);

- зміни в продуктивності ресурсу (на більш продуктивний ресурс більший попит);

- зміни в цінах на інші ресурси (замінники та доповнювачі). При збільшенні ціни на ресурс замінник даного ресурсу попит на даний ресурс зростає. При збільшенні ціни на ресурс - доповнювач попит на даний ресурс зменшується.

Еластичність попиту на ресурси залежить від:

-наявності ресурсів - замінників (якщо вони є попит на ресурси більш еластичний);

- еластичності попиту на продукт (якщо попит на продукт еластичний, попит на ресурс, з якого вироблений продукт, теж еластичний);

-питомої ваги ресурсу у витратах фірми (якщо вона незначна – попит менш еластичний);

-тривалості періоду часу (чим більше часу в розпорядженні фірми, тим попит більш еластичний).

Фірмі доцільно купувати ресурс при умові, коли граничний продукт у грошовій формі (MRP) дорівнює граничним витратам у грошовій формі (MRC):

MRP = MRC.

MRP – доход, який отримує фірма при використанні додаткової одиниці ресурсу.

Фірма буде здійснювати мінімальні витрати при виробництві певної кількості продукції при умові купівлі такого набору ресурсів, при якому кожна додаткова грошова одиниця, витрачена на придбання ресурсів, буде приносити фірмі однаковий граничний продукт.

Якщо MP_L – граничний продукт ресурсу праця,

MP_K – граничний продукт ресурсу капітал,

P_L – ціна ресурсу праця,

P_K – ціна ресурсу капітал, тоді фірма буде нести мінімальні витрати при рівності:

Правило мінімізації витрат при використанні ресурсів.

MP_L/MP_K = P_L/P_{K .}

Щоб максимізувати прибуток при виробництві певної кількості продукту, фірмі доцільно купувати такий набір ресурсів, при якому ціна кожного з ресурсів дорівнювала б граничному продукту в грошовій формі:

P_L = MRP_L,

P_K = MRP_K,

Правило максимізації прибутку при використанні ресурсів.

У цьому випадку виконується умова й мінімізації витрат.

2.Поведінка підприємства на ринку праці

На ринку праці продається особливий ресурс – праця (робоча сила). Цей товар відрізняється від звичайних товарів тим, що носієм ресурсу є жива людина, якій притаманні моральні елементи, духовність, інтелект тощо.

Попит на ресурс праця, мають фірми-роботодавці, які мають вільні робочі місця. Носіями пропозиції виступають ті, хто не зайнятий у даний час, насамперед безробітні.

W – заробітна плата,

Q_L – кількість працівників.

При постійному збільшенні заробітної плати настає момент, коли кількість бажаючих працювати стає меншою (не має фізично людей, а хто отримує високу заробітну плату, хоче відпочивати та витрачати гроші).

Під повною зайнятістю на ринку праці розуміють ситуацію, коли величина попиту на робочу силу дорівнює величині пропозиції.

У ринковій економіці заробітна плата виступає як ціна ресурсу праця. Розрізняють номінальну й реальну заробітну плату.

Номінальна заробітна плата – це кількість отриманих грошей.

Реальна заробітна плата – це кількість матеріальних благ і послуг, що можуть бути придбані за номінальну заробітну плату.

Ставка заробітної плати залежить від продуктивності праці, а вона залежить від: фондооснащеності робочого місця; кваліфікації робітників; наявності в країні природних ресурсів; географічного місця роботи тощо.

На конкурентному ринку праці багато конкуруючих фірм, які не впливають на пропозицію цієї праці, та значна кількість робітників однієї і тієї ж кваліфікації, які пропонують свою робочу силу.

Монопсонія – це структура ринку, коли на ньому діють багато продавців та лише один покупець.

Монопсоніст виступає як галузь, тому крива його пропозиції є кривою галузі, тобто, щоб найняти додаткову кількість працівників, монопсоніст повинен збільшити заробітну плату. Це означає, що граничні витрати на купівлю додаткової праці будуть перевищувати ставку цього працівника, крім першого:

MRC > W,

MRC₁ = W_1.

Крива MRC знаходиться вище кривої пропозиції.

MRP = MRC

Монопсонія порівняно з конкурентом виплачує меншу ставку заробітної плати і винаймає меншу кількість працівників.

На ринку праці суттєву роль відіграють профспілки. Головна економічна роль профспілок:

1. добиватися підвищення заробітної плати;

2. зменшення робочого дня;

3. встановлення кращих умов праці.

Підвищення заробітної плати профспілки досягають двома способами:

1) Підвищення попиту на ресурс праця. Досягається за рахунок:

a) збільшення попиту на продукцію членів профспілок;

б) підвищення якості членів профспілок (кваліфікація).

2) Зниження пропозиції ресурсу праця.

Профспілки:

1. підтримують законодавство щодо обмеження імміграції, скорочення праці неповнолітніх, підтримують обов’язковий вихід на пенсію;

2. добиваються найму на роботу тільки членів профспілки, а потім скорочують їх кількість (ліцензії, іспити, великі внески);

3. шляхом встановлення для членів профспілки мінімальної заробітної плати вище рівноважної.

Держава регулює ринок праці таким чином:

1) встановлює ставки й оклади в державному секторі економіки;

2) встановлює рівень мінімальної заробітної плати, який є обов’язковим для будь-яких підприємств.

Встановлення ставки мінімальної заробітної плати, як правило, викликає появу надлишку робочої сили на ринку, тобто безробіття.

Різні категорії працівників одержують різну заробітну плату завдяки диференціації заробітної плати:

- робітники різні за кваліфікацією, освітою;

- різні умови праці робітників (важкість, шкідливість робіт, місце роботи тощо).

Є професії, з якими важко конкурувати людям інших професій (неконкурентні групи): нейрохірурги, академіки тощо. Оплата праці у таких груп повинна бути більшою (ефект монополізму).

Інвестиції у людський капітал – це витрати, які підвищують продуктивність праці робітника. Виділяють два основні види вкладень у людину:

- витрати на освіту;

- витрати на охорону здоров'я.

Такі інвестиції дають високу віддачу. Досліджено, що гривня, вкладена в людину, значно ефективніша від вкладеної у техніку.