Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekonomichna_teoriya_oporny_konspekt_lektsiy.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
2.03 Mб
Скачать

2.Підприємництво: суть, види та функції

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку.

Суб’єктами підприємницької діяльності (підприємцями) є громадяни України та інших держав, необмежені законом у правоздатності та дієздатності; юридичні особи всіх форм власності, передбачених законом.

Основними умовами підприємницької діяльності є:

стабільність державної економічної та соціальної політики, спрямованої на підтримку підприємництва;

позитивна суспільна думка по відношенню до підприємців і підприємництва;

пільговий податковий режим, який забезпечує дійовий стимул для підприємництва;

наявність розвинутої інфраструктури підтримки підприємництва (інноваційні центри, бізнес – центри, бізнес – інкубатори, консалтингові служби з питань управління, маркетингу, реклами);

існування ефективної системи захисту інтелектуальної власності;

дебюрократизація процедур регулювання господарської діяльності;

підприємницька етика;

достатнє інформаційне забезпечення про становище на різних ринках.

Основними принципами підприємницької діяльності є:

1. Вільний вибір видів діяльності.

2. Залучення на добровільних засадах майна та коштів юридичних осіб і громадян.

3. Самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів.

4. Вільний найм працівників.

5.Вільне розпорядження прибутком після внесення платежів, встановлених законодавством.

6.Самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності, використання належної підприємцю валютної виручки на власний розсуд.

За правовим станом усі фірми можна поді­лити на такі види:

  1. одноосібне володіння;

  2. товариство(партнерство);

  3. об'єднання підприємств.

Одноосібне володіння (індивідуальна приватна фірма) - це фірма, яка належить одній особі. У ній можуть працювати наймані працівники.

Товариство (партнерство) — це узаконене добровільне об'єднання двох або більше осіб, які виступають як співвласники фірми та здійсню­ють управління нею з метою одержання прибутку.

Корпорація – це зареєстрована у встановленому порядку юридична особа, власниками якої с акціонери, які несуть обмежену відпові­дальність по її боргах залежно від їхнього внеску в акції.

Залежно від сфери діяльності можуть бути такі організаційні фор­ми бізнесу: міжнародна фірма; транснаціональна компанія; офшорна компанія.

3.Малий бізнес та його роль в економіці

Малий бізнес - це особливий сектор еконо­міки, утворений сукупністю малих підприємств , що виступає у якості специфічної соціально-економічної форми дрібного виробництва в умовах ринку.

В Україні суб'єктами малого бізнесу вважаються:

- індивідуальні підприємці, тобто фізичні особи, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності і що займаються нею без створення юридичної особи;

- підприємницькі організації зі статусом юридичної особи, будь-якої організаційно-правової форми і форми власності (крім довірчих товариств, банків, страхових компаній, інших фінансово-кредитних і небанківських фінансових установ), а також суб'єкти підприємництва, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам і засновникам даних суб'єктів, що не є суб'єктами малого підприємництва, не перевищують 25%.

Крім цього, ці суб'єкти повинні відповідати наступним крите­ріям:

  1. середньоспискова чисельність працюючих за звітний період не перевищує 50 чоловік (при цьому враховуються всі працівники, у тому числі працюючі за цивільно-правовими договорами і сумісництвом);

  2. розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, по слуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.

Малі підприємства мають ряд пе­реваг в управлінні: відсутність твердої ієрархії, простота комуні­кації, можливість швидкого коректування цілей. Тому, собівартість виробництва продукції в малому бізнесі найчастіше нижча, ніж у великому при високій якості виробленої продукції і послуг.

В умовах дестабілізації економіки, обмеження фінансових ре­сурсів саме малі господарські структури, що не вимагають великих стартових інвестицій, володіють швидкою окупністю витрат, більш активні в інноваційній діяльності, здатні при певній підтримці сти­мулювати структурну перебудову економіки, розвиток економічної конкуренції, сприяти ослабленню монополізму, створювати додат­кові робочі місця, насичувати ринок товарами і послугами. Мале підприємництво багатьох розвинутих країн стало фактором еконо­мічного прогресу, соціальної стабільності і політичної консолідації.

Частка зайнятих на малих підприємствах промисло­во розвинутих країн становить 50-70%, а частка виробленої ними продукції у ВВП країн-50-60%

Недоліки малого бізнесу: відносно коротка тривалість життя, неве­лика вартість підприємства, обмежений матеріально-технічний потенціал, малі обсяги виробництва, слабка фінансова база, силь­на залежність від ринку і держави, поганий менеджмент і т.д.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]