6.Вимоги до виконання правил безпеки праці.

Аналіз об’єкта.

Будинок культури з глядацьким залом на 800 чол с.Сарни розташований в західній частині нашої країни. Оскільки будинок культури відноситься до об’єктів з масовим перебуванням людей, то він розташований у центральній частині міста, територія використовується доцільно, а саме для показу культурних програм (концертів, виступів і т.ін.) де присутня велика кількість людей. Потреба у воді являється для систем та установок пожежегасіння на випадок виникнення пожежі, а також на господарчо-питні потреби. Електроенергія також є особливим джерелом для будинку культури, тому що для функціонування потрібна велика кількість електрики. Енергія поступає з міського трансформатора, що виробляється електростанціями. Об’єкт трьохповерховий. Пожежна небезпека об’єкта заключається у великому горючому будівельному навантаженні, горючих конструкціях, великій кількості одночасно перебуваючих людей. На навколишнє середовище небезпечного впливу не має.

Забезпечення безпеки праця людям.

У цьому випадки небезпеки заключається у великій кількості освітлювальних пристроїв. Вони випромінюють світлову енергію, яка впливає на організм людини з негативного боку. Для зниження шкідливого впливу на людину освітлювальні прилади закриті захисними ковпаками для зменшення випромінювання.

Забруднення біосфери у повсякденних умовах та під час пожежі.

Будинок культури – це об’єкт, який своїм походженням не впливає на навколишнє середовище окрім випадків виникнення на ньому пожежі або аварії.

При пожежі у повітря виділяється велика кількість диму, яка негативно впливає на біосферу, тобто у повітрі стає більша кількість токсичних речовин, що розрушує складові кисню й з опадами осідає на поверхню землі, також виникає підвищення температури, що також впливає на навколишнє середовища та людей, що приводить до опіків різних ступенів. Температурний вплив на навколишнє середовище теж являється негативним фактором, бо при підвищенні температури впливає своїми властивостями на будинки та озеленення, що розташовані навколо. Присутня тут і небезпека обвалення, що може призвести до гибелі людей та пошкодження комунікацій, які в свою чергу можуть призвести до витікання рідини на поверхню землі. Під негативний вплив попадають також і гідросфера та літосфера. Потрібні на випадок виникнення пожежі захисні міри – це облаштування об’єкту системами пожежогасіння, проводити навчання з робочим персоналом, проводити бесіди, наради, проводити агітацію та пропаганду, приймати міри по забезпеченню пожежної безпеки. Інженерно-інспекторському складу ретельно проводити перевірки об’єкта, вказувати на недоліки, складати приписи та їх виконання. У підрозділах розробити розклад виїзду районних та звернути особливу увагу на Будинок культури, розробити оперативний план пожежегасіння.

При нормальних умовах роботи будинок культури своїм існуванням небезпеки не представляє як на навколишнє середовище, так й на життя людей. Беручи до уваги ті випадки, що показують виникнення аварії або пожежі ми можемо зробити висновок. Саме завдяки цим випадками більше усього страждає навколишнє середовище (склад атмосферного повітря) та небезпека життю людей, що знаходились у об’єкті під час небезпеки та розташовувались поблизу небезпечної ситуації (у легких формах).

Джерелами забруднення атмосфери та викиду токсичних речовин під час пожежі будуть виділятися через отвори та пройми, що наявні у конструкції. Димові скопичення будуть виходити безпосередньо у повітря що і сприяє забрудненню та пошкодженню озонового шару. Оскільки на цьому об’єкті у повсякденні вода використовується на господарчо-питні потреби, то засобів очистки не потрібно, бо вона йде у каналізаційну мережу, де очищується фільтрами, що встановлені на насосах міської насосної станції. Під час пожежі вод попадає з уламками та сміттям (огарки, згорілі щепки деревини, нагари) також у каналізаційну мережу, а інша частина виливається на зовні об’єкта, тобто на поверхню землі, що вбирається та забруднює верхній шар земної кори. Що до охорони та захисту ґрунту – можна привести заходи на випадок розливу води під час пожежі. Вірним рішенням буде асфальтування та бетонування території об’єкта або робити стічні жолоби у окремі ємності, що очищаються.

Екологічні забруднення можуть виникнути під час аварії, горіння та вибуху. При аварії можливе пошкодження будівельних конструкцій, комунальних споруджень, що своїм походженням яке викликає пошкодження екологічного стану. При горінні та вибуху виникає пошкодження іншого походження. Так при пожежі виникає велика кількість диму, підвищується температурний режим навколишнього середовища, змінюється склад повітря, погіршується стан посадженого масиву, впливає на літосферу та живі істоти і т.д. При вибуху наявна здатність до пошкодження поблизу розташованих поряд об’єктів та людей.

Висновок.

Небезпека – це ситуація в оточуючому (людину) середовищі, у якій з певних умов можливе виникнення факторів, здатних привести до одного чи сукупності небажаних наслідків для людини і навколишнього середовища. Беручи даний об’єкт збоку небезпеки, можна стверджувати, що при нормальних умовах роботи (існування) Будинок культури небезпечних факторів не виробляє по відношенню до навколишнього середовища, до життя людей, до верхнього шару ґрунту, але якщо ми роздивимося це же об’єкт, тільки у випадку виникнення аварії або пожежі та життя людей. Мабуть доцільно буде сказати про те, що будь-який об’єкт при пожежі та аварії містить в собі небезпеку. Пожежа Будинку культури може впливати на навколишнє середовище, а саме:

атмосферне повітря забруднюється за рахунок вилучення диму та продуктів згоряння у атмосферу, при чому змінюється склад повітря (зменшується відсоток кисню);

водяні ресурси забруднюються поверховими стоками (змиви з земної поверхні) і стічними водами, що утворюються під час пожежі при гасінні об’єкту. У цьому випадку водяний простір (річки, водосховища, озера і т.д.) попадають продукти горіння з визначеною концентрацією, шкідливі речовини, сміття малих розмірів, речовини, що мають у своєму складі отруйні складники;

забруднення верхніх прошарків земної кори відноситься більш до технологічних підприємств, але й у разі виникнення пожежі на даному об’єкті також є невеликий відсоток забруднення ґрунту речовинами, що вилучені під час пожежі, а також при гасінні пожежі з використанням піноутворювача.

Визначивши кількість зливних вод, для Будинку культури, що потрапляють у каналізаційні мережі за ___ та складає 54 м³ – це також значний відсоток, який впливає на збіднення корисних копалин (води). З цього приводу рекомендацій щодо зниження цієї небезпеки такі:

для запобігання пожежі виконати рекомендацію систем пожежегасіння та сповіщення;

розробити інструкцію для робочого персоналу на випадок пожежі;

проводити навчання та інструктажі серед трудового колективу;

наділяти увагу протипожежній агітації та пропаганді;

взаємодіяти зі службами міста по охороні праці та безпеки життєдіяльності.

Висновки.

Проведеним аналізом протипожежного захисту будинку культури с.Сарни Яворівського району Львівської області будо встановлено, що в цілому будівельні конструкції будинку культури відповідають вимогам пожежної безпеки. Межа вогнестійкості несучих стін, перегородок, перекриття та покриття відповідає вимогам нормативів.

Забезпечення об’єкта вогнегасними засобами також відповідає протипожежним вимогам. Біля будинку культури проходить кільцевий трубопровід діаметром 150 мм. Розрахунком сил і засобів, яки прибувають до будинку культури в разі виникнення надзвичайної ситуації відповідає прийнятому виклику №3.

Також будинок культури обладнаний засобами пожежної автоматики, в яку входять установка пожежогасіння та установка пожежної сигналізації. Установкою пожежогасіння обладнані сценічне приміщення, приміщення складу бутафорій, колосники та галереї, що відповідає протипожежним вимогам.

Решта приміщень обладнані пожежною сигналізацією. Однак було встановлено, що сигналізація була встановлена під час будівництва будинку культури і з того часу не оновлювалась. Нормативна література з часу будівництва будинку культури були переглянуті і прийняті більш суворі вимоги щодо протипожежного захисту.

Враховуючи сучасні вимоги протипожежного зажисту було виявлено, що теплові пожежні сповіщувачі якими обладнаний будинок культури не сертифіковані і заборонені до використання на території України, тому було запропоновано замінити не сертифіковані сповіщувачі ИП-103 на сертифіковані ИП-105.4, а також збільшити кількість теплових пожежних сповіщувачів в приміщеннях артистичних з двох до чотирьох, що було встановлено додатковим уточнюючим розрахунком.

Окрім того пропонуємо замінити прилад приймально-контрольний пожежний яким обладнано будинок культури (ППКП-019) на сертифікований та який відповідає сучасним вимогам протипожежного захисту Тірас-16П.

Вдосконалення технічних пристроїв протипожежного захисту забезпечить більш якісний протипожежний захист, що в свою чергу зменшить ризик загибелі людей під час виникнення надзвичайної ситуації, а також дозволить зменшити прямі та непрямі збитки від можливих пожеж.

Література.

СНиП 2.04.01 – 85 «Внутренний водопровод и канализация зданий». – М. 1986.

Закон України "Про пожежну безпеку".

Правила пожежної безпеки в Україні

СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. М.: 1985.

СНиП 2.01.02-85^*. Противопожарные нормы. - М.: 1986.

ДБН В.2.2–9–99. Громадські будинки та споруди. Основні положення. – К., 2000.

ДБН 360–92^*. Містобудування. Планування i забудова міських та сiльских поселень".

ДБН В.2.5-13-98 Пожарная автоматика зданий и сооружений / Госстрой Украины. – Киев: 1999. 80 с.

СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование. - М.: 1992.

СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика. - М.: 1983.

“Пособие по определению пределов огнестойкости конструкций, пределов распространения огня по конструкциям и групп возгораемости материалов”. - М.: Стройиздат, 1985.

Яковлев А.И. Расчет огнестойкости строительных конструкций. – М. : Стройиздат, 1988. – 143 с.

Милованов А.Ф. Огнестойкость строительных конструкций. – М. : 1986. –м 224 с.

М.Я.Ройтман. Пожарная профилактика в строительном деле. - М.: ВИПТШ, 1975.

Б.В.Грушевский, А.И.Яковлев, И.Н.Кривошеев, Е.Т.Шурин. Пожарная профилактика в строительном деле. - М.: ВИПТШ, 1985.

ГОСТ 12.1.004-91. Противопожарная безопасность. Общие требования. - М.: Комитет стандартизации и метрологии, 1992.

Справочник: Пожаро-взрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения.//Под.ред. А.Н.Баратова и А.Я.Корольченко. - М.: Химия, 1990. - т.1.2.

Ю.И. Аболенцев. Экономика противопожарной защиты. - М.: ВИПТШ МВД СССР, 1985.

П.А. Орлов, В.П. Еременко. Методические рекомендации по экономическому обоснованию противопожарных мероприятий, разрабатываемых в дипломных проектах. - Харьков, ХИПБ МВД Украины, 1997.

Л.Н. Куценко и др. Методические рекомендации по организации дипломного проектирования. - Харьков, ХИПБ МВД Украины, 1997.

Методичні вказівки до курсового проектування з пожежної автоматики / Ю.О. Абрамов, С.М. Бондаренко, В.М. Лісєв, та ін. – Харків, 1997. – 24 с.

Временные рекомендации по тушению пожаров в зданиях повышенной этажности . – М.: Главное управление пожарной охраны, ВНИИПО МВД СССР, 1986 – 29 с.

Методичні вказівки до виконання контрольної роботи по курсу «Пожежна тактика» для слухачів заочного відділення …/ В.В. Сировий. – Харків: ХІПБ МВС України, 1995. – 42 с.

Продукция протипожежного призначення, яка сертифікована в Україні. Каталог / МВС України, ДЦСВПП; Під. ред. В. Гуріна. – К.: Основа, 1998. - 256 с.